Іван Дурський

23.03.2020, 16:51:45

Я про всяк нагадаю, що автобіографічна книжка повинна або:
- Чогось навчити;
- Мати якусь філософську думку;
- Розповісти цікаву історію;
Тоді, так, звісно, пишіть. Це завжди цікаво.

Плітки, бійки, студентські приколи, алкоголізм, бл@дство, нерозділене кохання з стражданням за кимось – це НЕ пригоди і не теми для філософських думок. В деяких людей це звичайні будні. Тоді рекомендую змінити імена героїв і забрати позначки: на реальних подіях.

Думка така: є про що розповісти – пишіть, не вагайтесь.

Moonraise Darkness

23.03.2020, 13:01:35

Доволі сміливий крок)
Важко сказати, варто чи ні, бо все залежить від того, в якому форматі плануєте це писати.
Якщо автор викладає тексти, де пише про те, що вчора був на сніданок, наприклад, бутерброд, а сьогодні вівсянка, або ж опус переповнений "глибоко філософським" скиглійством і надлишком критичних повчальних думок автора, то звісно читачам стане нудно.
І навпаки, дуже цікаво було б прочитати про чиїсь пригоди з реального життя, кумедні ситуації, можливо часом і якісь важкі життєві події, чудернацькі сни, особливо коли письменник передає свої думки, почуття та події за домогою красивої літературної мови, має самобутній авторський стиль, а також вміє різнобічно поглянути на ту, чи іншу ситуацію. Тобто не пише завжди в одному настрої "ми всі помремо" або "тільки позитив, жодного негативу", а зображує та передає різні емоції і події.
Взагалі ведення щоденника є гарним способом самовдосконалення власних літературних вміннь.