Ірина Бібік

Мене звати Ірина. Я не використовую нік і не розумію тих , хто це робить. Пояснюю чому: якщо ти пишеш і боїшся, що люди дізнаються ,що саме ти це написав - то тоді питання: що саме ти пишеш і чому боїшся, що оточуючи дізнаються що це ти ? Чи це не трусість? Або за спиною казати легше? Чи можливо для тебе важлива думка інших і тоді ти соромишся своєї?..:))) ). Моя присутність тут - випадковість, експеримент.. Ви не знайдете тут моїх рукописів, бо їх просто не існує , але є одна книга, яка написана не мною, ні , а інструментом штучного інтелекту ШІ , в основі якої безпорно є ідея людини. Чи можно вважати, що книга написана автором? …?мммм ,Важко сказати… Чи може ШІ без людини написати повноцінну книгу? … Кожен має свою відповідь на це.. Я з нею можу погодитися, а можу й ні, але відверто кажучи, Ваша думка мене не цікавить:)) Ах да, забула написати про себе: : заміжня( маю чудову сімʼю : чоловіка і двох дітей ) і так, мій вік 44 роки:))))

Втілення мрії

Вітаю вас у моєму творчому просторі! Це мій перший крок як автора, і, чесно кажучи, він водночас хвилюючий і дуже важливий. Довгий час мої вірші жили лише в пам’яті телефону та на папері. Вони були моїм особистим способом

12.01.2026