Цвіль

Ми гарно проводили час у дні до Технократичної війни, у час до Цвілі. Ми гарно проводили час. Щовечора після роботи, у сонячні та теплі дні ми збиралися родиною на задньому подвір’ї, влаштовували вечора пізнавальних ігор, розважальних вистав. Я, Ларія-Керолай (дружина моя), наші діти: Семон (старший син), Клавдіна та Крісті (сестри-близнюки). Ми збиралися разом на вечерю. Їдальня була сповнена приємними ароматами печеної індички, теплими вітрами з величезного вікна за моєю спиною. Ми сміялися, ділилися спогадами, порадами, історіями. Ми щодня були разом... Але потім почався розрив... Я втратив все... І тепер вимушений чекати кінець душевним і тілесним сражданням у місті, яке охоплено Цвіллю.