☕ Сьогодні у «що приховує аромат кави» — розділ 16
Після відкриття «Кавусі» життя ніби повертається до звичного ритму. Робота, зустрічі, документи… усе як раніше.
Але чи справді все?
Іноді достатньо одного погляду, однієї усмішки чи кількох слів, щоб зрозуміти:
17.08.2026
1
☕️ Розділ 13. Нове місто. Новий етап.
☕️ Розділ 13. Нове місто. Новий етап. І одна людина, якої бракує поруч…
Наталя вирушає у відрядження до Івано-Франківська.
Попереду — нова «Кавуся», ремонт, переговори, постачальники та величезна відповідальність.
11.08.2026
1
? Коли довіра стає найважчим вибором…
? Коли довіра стає найважчим вибором…
Іноді найскладніше рішення — не робоче.
Не підписати контракт. Не поїхати у важливе відрядження. Не ризикнути кар'єрою.
Найважче — довірити найдорожче.
У новому розділі
05.08.2026
0
☕ Пів року потому…
Іноді люди приходять у наше життя зовсім неочікувано.
Спочатку це просто новий керівник. Просто нова працівниця. Просто робочі зустрічі, звіти та спільні проєкти.
Але час змінює все…
За пів року Наталя вже не
03.08.2026
2
☕ Трохи з нового розділу «що приховує аромат кави»
Іноді людина привертає увагу не яскравими словами чи бажанням сподобатися.
Іноді — навпаки.
Своєю стриманістю.
Своєю силою.
Тим, що вона не намагається бути кимось іншим.
Максим звик оцінювати людей за вчинками.
01.08.2026
0
Друзі, я повертаюся! ❤️
Останні кілька днів були присвячені найважливішому — здоров'ю моєї дитини. На щастя, усе вже позаду, і тепер я можу знову повернутися до історії, за якою ми всі так скучили.
Шостий розділ уже завантажено?
Попереду
30.07.2026
0
Дорогі мої читачі! ❤️
Хочу щиро попросити у вас вибачення за відсутність нових розділів. На жаль, через хворобу моєї дитини я зараз не маю можливості приділити книзі стільки часу, скільки хотілося б.
Найважливіше зараз — здоров'я малюка,
26.07.2026
2
Оновлення о 6:00 ранку.
Ось і настав день, коли цикл «Проклята даром» добігає кінця. Сьогодні на вас чекає останній розділ цієї історії.
Хочу від щирого серця подякувати кожному, хто був поруч протягом усього цього шляху. Дякую
11.07.2026
0
Проклятий дар: Спадок. Новинка. Велком до мене?
— Я хочу попрощатись.
— З ким?
— З чоловіком.
Тиша стала майже мертвою.
Ректор повільно прикрив очі рукою.
— ...Ти що зробила?
Я навіть крізь виснаження винувато опустила очі.
— Ми одружились.
— КОЛИ?!
Уперше
23.06.2026
0