☕ Пів року потому…

 

Іноді люди приходять у наше життя зовсім неочікувано.

Спочатку це просто новий керівник. Просто нова працівниця. Просто робочі зустрічі, звіти та спільні проєкти.

Але час змінює все…

За пів року Наталя вже не бачить у Максимі лише суворого директора, який звик вимагати і контролювати. Вона відкрила людину, яка вміє піклуватися, підтримувати і нести відповідальність не тільки за бізнес, а й за тих, хто поруч.

А Максим більше не уявляє свою справу без неї.

Їхні розмови стали довшими, ніж робочі обговорення. Спільні поїздки подарували безліч моментів, які залишилися тільки між ними. Довіра з'явилася там, де спочатку були лише професійні обов'язки.

Але чи завжди дружба залишається просто дружбою?

Попереду на них чекає новий виклик. Нове місто. Новий етап для «Кавусі». І рішення, яке може змінити набагато більше, ніж просто розвиток кав'ярень…

✨ Відкривайте дев'ятий розділ «Що приховує аромат кави» — і дізнайтеся, куди приведе їхня спільна дорога.

Бо іноді найважливіші зміни починаються не з великих подій…

А з маленької розмови за чашкою кави. ☕

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти



Погоджуюся з думкою, що люди часто дуже неочікувано з’являються в нашому житті. А спільна справа й подолання певних життєвих перешкод, як правило, зближують людей. Цікаво, як розвиватимуться події між Наталею та Максимом)))

Селена Грей
03.08.2026, 06:41:47

Володимир Морвейн, За розвитком подій спостерігайте разом зі мною від голви до голави.

Інші блоги
Перша передплата (+оновлення у подяку ❤️)
Я не можу підібрати слів наскільки я вдячна всім читачкам «Порталу у Гріх»! Щиро дякую за інтерес, актив, відгук і підтримку. ❤️❤️❤️ «Портал у Гріх» тепер надійшов у передплату. Тільки завдяки Вам. Ще кілька
Вірш про моїх тварин
Вечір стиха наступає, Я з Дружком на повідку Тихо й весело гуляю У затишному садку. Сонце заходить у небі, Мушка гавкає чомусь, Нікіс муркоче на порозі
Яка вона — ваша Муза?
Декілька днів тому в одному з постів у блозі мені залишили коментар про Музу. І я задумалася… А дійсно, яка у мене муза? І чи є вона взагалі? Моя Муза — це така вибаглива панянка, яка інколи просто не дає мені спокою.
Флешмоб - осіння пристрасть.
Вітаю вас дорогі читачі, та вас автори!❤️ Осіннє сонце☀️ ще поки дарує нам своє тепло, і в таку теплу погоду хочеться взяти якусь хорошу книгу і прочитати за чашкою запашної кави☕ чи ароматного чаю. І саме такі книги створили
Твої книги нікому не потрібні?
А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше