☕️ Розділ 13. Нове місто. Новий етап.

☕️ Розділ 13. Нове місто. Новий етап. І одна людина, якої бракує поруч…
Наталя вирушає у відрядження до Івано-Франківська.
Попереду — нова «Кавуся», ремонт, переговори, постачальники та величезна відповідальність. Вона повинна довести, що Максим не помилився, довіривши їй цей проєкт.
Але є одна маленька деталь…
Вона далеко від дому.
Далеко від Максима.
І чомусь саме його повідомлення ввечері вона чекає найбільше. ❤️
«Як пройшов перший день?»
Здавалося б, звичайне питання.
Але чому від нього на душі стає тепліше?
Можливо, іноді почуття починаються зовсім не з зізнань і не з поцілунків.
А з простого:
«Я поруч. Навіть якщо між нами сотні кілометрів».
А ще попереду — нова «Кавуся», яка поступово починає оживати… ☕️
То що ж насправді відбувається між Наталею та Максимом?
І чи зможуть вони й далі переконувати себе, що це лише робота та дружба? ?
? Читайте новий розділ «Що приховує аромат кави» і залишайте свої думки в коментарях.
Мені дуже цікаво: ви вже бачите між ними іскру чи поки вважаєте, що це просто дружня турбота? ❤️
О 6-й ранку чекати на вас з горнятком кави та з моїм новим розділом.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Eugene
11.08.2026, 08:05:40

❤️❤️❤️

Інші блоги
Перша передплата (+оновлення у подяку ❤️)
Я не можу підібрати слів наскільки я вдячна всім читачкам «Порталу у Гріх»! Щиро дякую за інтерес, актив, відгук і підтримку. ❤️❤️❤️ «Портал у Гріх» тепер надійшов у передплату. Тільки завдяки Вам. Ще кілька
нова книга.
я сьогодні опублікувала книгу " Пригоди Супер-Вовка 2". це друга частина книги " Пригоди Супер-Вовка". там книга починається з того як Вовк-Негатив задумав зачарувати усе місто ( Київ), щоб збирати темну енергію.
Яка вона — ваша Муза?
Декілька днів тому в одному з постів у блозі мені залишили коментар про Музу. І я задумалася… А дійсно, яка у мене муза? І чи є вона взагалі? Моя Муза — це така вибаглива панянка, яка інколи просто не дає мені спокою.
Твої книги нікому не потрібні?
А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють
Чи хтось здогадувався, що історія піде саме так?
Не очікувала, що мій попередній блог про підтримку викличе такий ажіотаж. Було неймовірно приємно читати ваші історії: хтось справді мав поруч людей, які вірили й надихали, а хтось, навпаки, залишався сам на сам зі своїми
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше