Розділ 53

- Кого ти побачила? Хто це був?-стурбовано запитав Мейсон.

- Я не знаю,не знаю. Я просто хотіла розчути голос, запитати чи все гаразд.-з сльозами нв очах почала бурмотіти дівчина,сильніше прижавшись до тіла хлопця.-Ти вважаєш мене божевільною?

- Ні,звісно ж ні.Чому ти про таке питаєш,я ніколи в своєму житті не скажу і не дозволю сказати комусь іншому,що ти божевільна.Зрозуміла?

Дівчина просто кивнула головою не дивлячись в очі хлопця. 

- Ходімо зі мною,я відведу тебе в будинок,щоб ти розслабилась та відпочила. -промовив хлопець піднявши руками заплакане обличчя дівчини.

- А якже артефакт?

- Елеонора ти мене,ще більше дивуєш ніж я очікував.-з усмішкою промовив хлопець.-Не переймайся за нього,його знайдуть,а ти краще ходи за мною.Ти нічим не поранилась поки йшла сюди?

- Ні,чим я взагалі могла поранитись?-запитала дівчина не розуміючи звідки таке запитання.

- Просто дорога до цього місця дуже не легка і щоб прийти сюди потрібно перетнути не тільки ліс,але й зарослу хащу.

- Я не памятаю,як взагалі я сюди прийшла,я просто йшла на голос і опинилась тут,я навіть нічого не бачила бо було темно і ще... ще у мене чомусь перед очима все плило.

І ось дівчина опинилась в будинку, сиділа на мягкому дивані з кружкою чаю розглядаю,як гарно вогонь переростає з маленького на великий і буйний в каміні. Поки вони прямували до будинку хлопець не проронив жодного слова,але міцно тримав дівчину за руку, ніби боявся загубити,добравшись до будинкувін відвів її в вітальню і згодом приніс чай сівши на крісло поряд з нею.

- А як ти опинився біля мене?Ти ж сказав,що до тієї місцевості потрібно пройтись нічогенько.-насторожливо запитала дівчина. 

- Не переживай,я не причетен до цього всього якщо ти звісно про це подумала. Я просто почув твій крик і пішов на нього, та побачив,як ти сидиш на землі закриваючи вуха поки по обличчю стікають сльози. 

- Вибач,що я про таке подумала просто це все дуже странно, спочатку цей шепіт,потім галявина, силует. 

- Елеонора все добре,я розумію твої переживання і недовіра. Але запамятай одне, я ніколи не зроблю тобі боляче, незважаючи ні на,що.-сказав хлопець дивлячись прямо в очі в Елеонори.