Племінники і Ко. Записки веселої тітоньки

Глава 56. Такий вже я народився.

Андрійчику поставили учбовий фільм про еволюцію людства. До того він багато раз дивився про еволюцію Землі та життя, зокрема, страшенно полюбляє епоху динозаврів. І от дивиться він про Людину і якось смутнішає.

- Що, нецікаво? - Питають батьки.

- Та цікаво, але не дуже...

- А що ж ти хочеш подивитися?

- А постав мені ще раз про динозаврів!

- Але ти ж їх уже разів сто дивився!

- Ну що робити, коли я вже таким народився, що мені подобаються динозаври!!!

Змиріться, тобто. Народився він таким...

 Мабуть, із словниковим запасом він також народився. І дійсно, навіщо знати так багато слів, якщо їх не вживати? Так вважає Андрійчик і з задоволенням вживає в мовленні всі відомі йому конструкції:

- Мамо, а ти дуже сильно надзвичайно обожнюєш мене любити?

Іноді, особливо коли Андрійчик доводить якусь свою думку або налаштований на довгу розмову, він мені нагадує Елфі Дулітла (батька славнозвісної Галатеї-Елізи), який міг переконати будь-кого у чому завгодно...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше