Розділ 10

Я швидко вийшла з пентхауса і сіла в лімузин. Досить швидко я прибула до аеропорту і відправилась до приватного вертольота з якого вже вийшов Каїн. Жвавим кроком підійшла до нього та протягнула йому руку.

— Вітаю, Каїн, — промовила я посміхнувшись, намагаючись виглядати як найпривабливіше.

— Ексенайт, ти виглядаєш чудово, — відповів він.

— Дякую, — прошепотіла я.

Він взяв мене під руку і спокійно повела його до машини. Я передала йому келих шампанського і взяла собі один  також. 

— За вдачу та нові можливості, — сказала я, піднімаючи келих. 

— За цікаві зустрічі, — додав він.

— Які в вас побажання? — запитала спокійно я, після чого продовжила, — в нас є ще трохи часу до вечірки.

— А що рекомендував Аввадон? — промовив спокійно він.

— Відвести вас в бордель, — відповіла холодно я.

— Тоді я згоден, — сказав він, піднімаючи брову і посміхаючись.

Ми вирушили в напрямку найдорожчого борделю в місті. Я поглянула на Каїна, спробувавши зрозуміти, що він думає. Він знову посміхнувся і налив собі ще трошки шампанського. Коли лімузин зупинився я провела його до ліфта і ми швидко піднялись догори.

Коли ми увійшли в середину він, як ВІП клієнт швидко відправився в компанії декількох дівчат в кімнату. Я сіла на леопардовий диван і замовивши віскі спокійно сіла в очікувані. 

Аввадон подзвонив мені, після того, як я підняла трубку він спокійно заговорив.

— Де ви? — запитав спокійно він.

— В борделі, — відповіла йому я та закотила очі.

— Прекрасно, — прокоментував він.

— Ні! — закричала роздратовано я, — я просто розважаю Каїна, роблю так, як ви веліли, — додала я, намагаючись вивести його з рівноваги. 

— Якщо це твій спосіб розважити його, то нехай буде так. Але не забувай, чому ти тут. Ти не можеш відхилятися від мети, — суворо сказав Аввадон. 

— Зрозуміло, — відповіла я коротко і вимкнула телефон. 

Поглянувши на годинник, я побачила, що час швидко летить і мені слід поспішати. Я зайшла в кімнату, де побачила кількох голих дівчат, які затискались з Каїном. Я роздратовано розігнала їх і заговорила.

— Заквадратовуємось! — прокричала я, — платимо і до Аввадона.

— А ти ще та штучка, — сказав він усміхнувшись.

— Закрили тему, — промовила роздратовано я.

Я почекала коли він одягнувся і потягнула його до лімузина. Досить швидко ми прибули до Аввадона. Слухаючись вказівок на моєму пейджері ми попали в велику кімнату, в якій він чекав на нас. Він піднявся з крісла, побачивши нас, і вираз його обличчя став хмурим. 

— Ти знову відхилилася від плану, Ексенайт, — промовив він сердито. 

— Я просто розважала Каїна, як ти велів, — відповіла я, намагаючись виправдатися. — розважати його можна було і без відвідування борделю. Ти маєш пам'ятати, що це завдання важливіше за твої особисті уподобання, — відзначив Аввадон. 

— Я зрозумію наступного разу, — вибачливо промовила я, відчуваючи, що мої виправдання не дуже ефективні. 

— Наступного раз ти маєш бути більш сконцентрованою на місії. У нас немає місця для відхилень, — суворо сказав він і звернувся до Каїна, — ти в порядку? 

— Відмінно, — відповів підопічний і подивився на мене з певним інтересом, — вона гарненька.

— Якщо думаєш що я її найняв тільки через це, — прошепотів бос, — помиляєшся.

— Окей, — відповів Каїн.

— Коли все владили, не думаю що треба ображати гостей нашим запізненням, — прокоментував Аввадон.

— Вибачте за затримку, Аввадон, — вибачливо відповіла я, — ми негайно зробимо все як ви запланували.

Аввадон покивав головою, сидячи в кріслі і дивлячись на нас обох з Каїном. Його гострі очі пронизували мене, але я старалася не показувати нічого на виразі обличчя. 

— Я сподіваюся, що ви зрозуміли, наскільки важлива ця місія, — сказав Аввадон, — і наскільки важливо дотримуватися наших правил. 

— Так, звісно, — підтвердив Каїн, киваючи головою. 

— Я розумію, Аввадон, — додала і я, намагаючись звучати впевнено, — ми віддані справі і готові служити вашим інтересам. 

Аввадон подивився на обох з нас, мовчки вагаючись, а потім піднявся і підійшов до мене. 

— Ексенайт, ти маєш бути обережною. Це завдання важливіше за все інше, — суворо сказав він, а його погляд знову пронизав мене. 

— Розумію, Аввадон, — відповіла я, не відводячи погляду, — це моя першочергова мета. 

Після невеликої затримки, щоб Каїн передягнувся в новий костюм. Досить швидко я з ним відправились до великого залу, де було безліч людей. 

Все довкола було наповнено гомоном, музикою і різноманітними ароматами. Ми рушили до центру, де чекав на нас Аввадон. Його присутність привертала увагу і люди відводили погляди, коли ми проходили повз.

Він зайняв своє місце і подивився на нас. Ми стали поруч і пригубили свої келихи, аби не викликати непотрібні запитання від інших гостей.

— Вибачте за затримку, Аввадон, — промовила я, враховуючи його суворий погляд.

— Трошки пізно, але краще пізно, ніж ніколи, — відповів він і підняв свій бокал, запрошуючи і нас зробити те ж саме.

Ми взяли кілька кроків уперед і приєдналися до його тосту.

— За успішне виконання місії та нашу майбутню перемогу, — сказав Аввадон, і ми усі цокнулися стаканами.

— Добре, — прошепотіла спокійно я.

— Прослідкуй за ним, — попросив у мене Аввадон.

Я побачила як Каїн відійшов кудись і як мене попросили, я відправилась за ним. Я побачила як він розмовляв з привабливою дівчиною з блакитним волоссям.

Твою материнську плату! 

Це ж може бути Ноут…

Я була здивованою і відвела погляд. Я не знаю що робити.

Каїн продовжував розмовляти з таємничою дівчиною, і мені стало цікаво, що він може дізнатися. Я віддалено спостерігала за їхньою бесідою, намагаючись не привертати зайвої уваги.

Його вираз обличчя став більш напруженим, і я розуміла, що відбувається щось більше, ніж просто дружба.