Цікаво

Кілька випитих пляшок вина валяються біля ліжка, на годиннику далеко за північ. Кілька навислих лампочок блякло висвітлюють кімнату залиту мороком, а тишу порушує не гучна мелодія з телефону, класика Бетховена вічна. Марія швидко п'яніє не тільки від випитого алкоголю, але і від занадто прямолінійного погляду Святослава, який здавалося, дивився не тільки їй в очі, а заглядав прямо в душу.

— Це смішно, — невдоволено бурмоче Марія, дивлячись на свого друга дитинства.

Марія не любила такого Святослава, злегка випитого, надто розкутого до чортиків досконалого і сексуального. Вона не знала, коли все почалося, як звичний булочка-Слава, сусідський хлопчисько ще з пісочниці, тепер став відвідувати її сни, виконувати найпотаємніші фантазії. Коли рижик-Слава став трішки більше ніж сусідським хлопчиськом; коли його торкання випадкові-не-випадкові почали викликали вибух цілого вулкана всередині дівчини.

— Чому смішно? — здивована запитує хлопець, перед цим без тіні збентеження випиває стакан вина, навіть не скривившись, як справжній дорослий чоловік.

Святослав не морочитися, знімає футболку без тіні збентеження, навіть не замислюючись, що його рельєфний прес притягує погляд Марії.

— Який з тебе герой-коханець?! — вона злегка посміхається, намагається виглядати впевнено, не дати ні краплі сумніву, що теж зацікавлена ​​в його пропозиції.

— Марія, — Святослав виголосив її ім'я занадто серйозно, — я ж тобі не одруження пропоную, — усміхається хлопець, роблячи ще декілька ковтків вина. — Один поцілунок. Завжди було цікаво, як ти цілуєшся, — хлопець хижо дивиться, немов викликає на чергову дуель, правда Марія знає, що заздалегідь програла, і все ж не може зупинити внутрішній азарт та інтерес.

— Добре, — зітхає вона. — Тільки один поцілунок?! Зрозумів?

Святослав дивно пахне, а його оголене тіло ідеально-досконале, від дитячої булочки-Слави з пухкими щічками і сліду не залишилося. Марія сідає ближче, відчуваючи як тіло ніби окропом хтось обливає.

— Як захочеш.

Святослав ніжно торкається рукою підборіддя подруги, він робив це безліч разів з іншими дівчатами, але з Марією все було якось інакше, цікавіше. Повільно наближається до її обличчя, зупиняючись в пару міліметрів від заповітного, відчуваючи внутрішнє хвилювання і тріпотіння. Святослав не розуміє від чого так стукає його серце, від випитого алкоголю або ж від інтимної обстановки з Марією.

— Цілуй, чого баришся, — зніяковіло вимовляє дівчина, перш ніж хлопець накрив її губи своїми, проникаючи язиком в її рот.

Поцілунок Святослава солодкий і одночасно до неможливості інтимний, від чого зносить кришку, а в животі оживають ті самі метелики, про які всі твердять. Марії подобається, як Святослав її цілує, як міцно обіймає і рукою водить уздовж хребта.

— Можна трошки більше ніж поцілунок? — дивлячись на червоне і повністю протверезіле обличя подруги, запитує Святослав, притягаючи Марію за талію ближче до себе. — Завжди було цікаво...

—  Переспати? — закінчує за нього дівчина.

— Почати зустрічатися з тобою, дурненька, — Святослав по-дитячому кусає її за підборіддя. — Але твій варіант мені теж  цікавий в майбутньому!