Зрада

Ларія Ковальська

14.01.2026, 17:43:14

Вималювалась чудова картинка: літо, затишний хутір з садом, жінки ставлять на стіл страви, козаки в тіні дерев ховаються від спеки, потім всі вечеряють та дружньо гомонять. Настає тиха ніч, потомлені за день люди поснули міцним сном. І тут з'являється вона - зрада, в особі молодого, ніби то козака. За що, навіщо - залишається тільки здогадуватись. Мабуть, з якоїсь користі для себе... Та чи варте хоча б одне людське життя цих тимчасових благ?

Світлана Фоя

11.01.2026, 22:11:30

Відчувається щирий захват авторки козацькою добою, історичною минувщиною, побутовими моментами. Відчувається, що це написано в тому віці, коли не "вилизуєш" текст до бездоганності бо тебе підганяє полум'яне серце. Смакувала картинку довгого стола у дворі, і "глечики, кухлі та кварти"... Дуб. Хутір. Це все одразу відгукується в серці. Так, що бачиш козака-господаря за столом, відчуваєш веселий козацький дух товарства. І коли зрадник Грицько віддав тих людей на порубання - стало так гірко... Гарний твір про минувщину.

Віка Лукашук

12.01.2026, 13:55:57

Дуже чудово описали добу козаччини! Все відчувалося, як стародавня легенда. В уяві одразу поставали картинки обіднього столу, козаків, хутору... І ці діалоги, описи... Все написано на високому рівні!
Подобаються історичні твори, які написані в дусі козацьких оповідей. Кінцівка неабияк здивувала. Не думала, що Грицько виявиться зрадником.
Мені дуже сподобалося.

Вікторія Берлі

13.01.2026, 11:08:57

Козацьке життя не було спокійним, небезпека могла чатувати скрізь . Навіть один день був насичений багатьма подіями, як-от, описаний в книзі. Вчинок однієї людини вартував життя цілому хутору. Грицько зрадив гостинність господаря, зрадив довіру мешканців хутору, для яких було достатньо тільки його слова, розповіді. Зробив це вночі, коли всі були найбільш вразливими і беззахисними. Твір - невеликий, але від того не менш змістовний і емоційний.

Неба Крайчик

11.01.2026, 01:47:07

Текст оповідання справляє сильне, гнітюче враження й читається як козацька дума про зраду, від якої немає захисту. Атмосфера тривожної доби передана дуже переконливо: війна, страх і втома від насильства відчуваються в кожному абзаці. Образ хутора Пилипа Роздори спершу здається острівцем миру, але цей спокій виявляється крихким і оманливим.
Персонажі подані стримано, без прикрас, завдяки чому їхні вчинки сприймаються ще болючіше. Особливо сильним є образ Грицька Чорного, чия тиха, розважлива зрада виглядає страшнішою за відкритого ворога. Мова тексту жива й доречна, з відчутним історичним колоритом без надмірного пафосу. Побутові сцени й спільна трапеза майстерно працюють на наростання напруги.
Фінал лаконічний і жорсткий, залишає після себе важке мовчання та довгий післясмак. Дякую автору.

Ньюбі Райтер

10.01.2026, 17:53:13

Щойно почали події розгортатися, а вже й оповідання закінчилося... Мені не вистачило, хотілося ще)) Описи - соковиті, у стилі Квітки-Основ'яненко, образи козаків малювалися в уяві й захотілося туди, на той хутір, до тих людей, що разом проводять вечір.
Спойлерів тут давати не хочеться, але мені кінцівка занадто швидкою видалася. Хотілося більше роздумів того, хто так вчинив. Чому? За що? Що його на це спонукало? Чи були якісь сумніви щодо вчинку чи це був першопочатковий план? Оповідання цього не розкриває, а дає лише факт зради. А так хотілося б ще почитати.
Мова класна, єдине, що потрібно опрацювати трішки орфографію. А так я кайфанула, чесно кажучи. Бо зараз так мало пишеться про ті часи, що хочеться ще і ще. Я б Вам порадила цю ідею втілити у розгорнутому романі з більшою кількістю персонажів. Я б залюбки таке почитала! Успіхів у подальшій творчості!

Анна Лінн

10.01.2026, 16:29:59

Це оповідання написане дуже вдало і продумано. Авторка добре використовує історичний фон і згадує реальних історичних персонажів, але не намагається нікого висміяти чи спародіювати. Навпаки — вона показує, як по-різному люди можуть розуміти слово «свобода».

Для одних козацька свобода — це братерство, взаємна підтримка, уміння ділитися з побратимами й захищати не лише себе, а й людей своєї землі. Це свобода, яка йде поруч із честю та відповідальністю. А для інших свобода — це «роблю, що хочу», без думки про наслідки. Така свобода швидко перетворюється на егоїзм і може привести до неправильних, навіть злочинних вчинків.

Історія про «істинного козака», який насправді виявився зрадником — крав сам і вночі впустив бусурман на хутір, — це не казка, а справжнє застереження. Авторка показує, що гарні слова й гучні звання нічого не варті, якщо за ними немає совісті.

Головна думка оповідання в тому, що свобода завжди має межі. Вона закінчується там, де починається шкода іншим людям. Коли людина думає тільки про себе й прикриває це свободою, вона стає небезпечною для громади. Саме тому ця історія звучить повчально і залишається актуальною навіть сьогодні.

Олена К

22.12.2025, 23:14:13

Вітаю з новинкою)

Анна Федотова

09.12.2025, 23:16:12

Як влучно підмічено про декорації. На жаль історія на не вчить, а віра у світле майбутнє і в людей живе.

Лана Рей

05.12.2025, 22:29:22

Вітаю з новинкою! Успіхів і багато читачів

Марина Мелтон

05.12.2025, 22:13:16

Вітаю з новинкою.

Morwenna Moon

05.12.2025, 22:05:11

Вітаю з новинкою ❤️

Лірія Маєр

05.12.2025, 20:45:01

Вітаю вас з новинкою)

Лана Жулінська

05.12.2025, 20:36:21

Вітаю з новинкою ❤️

Лілія Зелена

05.12.2025, 20:25:10

Вітаю з новинкою!

Ромул Шерідан

05.12.2025, 20:21:59

Дуже цікаво. Звісно ж у бібліотеці. Вітаю з новиночкою ⚡✨

Юлія Богута

05.12.2025, 20:13:52

Вітаю з новинкою) Успіху книзі)

Катерина Винокурова

05.12.2025, 20:11:45

Вітаю))

Оксана Павелко

05.12.2025, 20:02:24

Вітаю з новиночкою (⁠θ⁠‿⁠θ⁠)

Тея Калиновська

05.12.2025, 20:01:10

Вітаю із новинкою❤️❤️❤️

Белла Ісфрелла

05.12.2025, 19:59:22

Вітаю з чудовою історією:)

Еларен Веш

05.12.2025, 19:57:39

Вітаю з новинкою)