Десь між замерзлими полями та темним краєм лісу стоїть старий сосновий дім. Тут завжди ледь чутно закипає чайник, чорний кіт гріється біля печі, а несподівані гості самі знаходять стежку до порога.

Вони приходять виснаженими цим світом: сам Час, нажаханий власним годинниковим механізмом; Сумнів, що боїться ступити на річковий лід; стомлений тесляр, який розучився хотіти; і навіть Надія, вигоріла до сивого попелу.

Відьма Марисе не роздає легких чудес і не вимагає пояснень. Лише гіркий травʼяний чай, грубі вовняні ковдри й затишний куток, де навіть найважчий тягар можна на якийсь час скинути з плечей.

Тут буде двадцять тихих зимових казок для довгих вечорів, утомлених сердець і тих, кому іноді хочеться просто трохи посидіти біля вогню. Підписуйтесь на оновлення.