Іноді наші найгірші звички та фобії перетворюються на дивну суперсилу. Я щиро терпіти не можу громадський транспорт: спека, залізна бляшанка, виснажені обличчя та натовп, що стискає тебе з усіх боків. Але доля має своєрідне почуття гумору.

Все почалося ще в студентські роки з одного прикрого жарту колег на будівництві, розмоклого одягу та поїздки в автобусі без спіднього. З того дня громадський транспорт і моя «історія» невтомно шукають приводу повторитися. Я навчився жити з цією дивакуватою кармою, але одного дня звичайний рейс у тролейбусі й різкий поворот керма розвернули ситуацію геть на 180 градусів…

Іронічне, життєве та кумедне оповідання про міські пригоди, випадковість і «парасольки», які ми носимо з собою.