2 564
“Примарна надія”
Анотація до книги "Химера "
Коли крейсер Харонської імперії «Кербер» опускається в кам’яну чашу мертвої планети Саелія, його екіпаж очікує розвідати територію та розкрити таємниці минулого. Натомість у темних коридорах станції «Таркат-5» вони стикаються з прадавнім жахом, який не повинен був прокинутися. Елітні бійці імперського десанту за лічені хвилини перетворюються з мисливців на жертв. А те, що вони привезли із собою на борт, може змінити долю всієї галактики.
космоопера біопанк мутанти та химери
“НФ-хорор, який вражає масштабністю. Перед нами розрізнений світ жорстоких баталій, де зароджується загроза без уподобань чи союзників. Та чи встигне всесвіт це зрозуміти, поки не стало занадто пізно?”
Зміст книги: 36 глав
204 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗвісно, люди розвідають краще. Але чи не можна було пустити спочатку розвідувальних роботів, якщо вони є? Тим більше на такому небезпечному об'єкті.
Доля вона така, і особливо яскраво це проявляється в ризикованих видах спорту, як альпінізм або дайвінг. Не помітив, забув закріпити карабін, або просто, як в даному випадку, не витримала порода. Знаю подібні випадки в житті, тому на ємоції пробило.
Тобто, атланти не належать до землян? І були раніше? Звідки тоді вони взялися? Так багато питань... сподіваюсь, відповіді знайдуться. Шарлотта молодець, правильно ставить запитання. Бо це, напевно, важливо для подальшого розгортання ситуації.
Олександра Шен, Лемурійці будуть шукати відповіді на багато питань. Можливо і на ці відповіді знайдуть. І так, Атланти жили на Землі до появи людей. Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️❤️❤️
Вже не перший раз бачу обкладинку Вашої книги. І щоразу вона мене лякає. Вважайте це компліментом, бо я боюся, але одночасно з цим не можу відвести погляду❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, ❤️❤️❤️
Шарлотта мені дуже подобається) вона така класна, і в той же час, судячи по всьому, професіонал. А як розвела лемурійця на розповідь про свою батьківщину) тобто, я тоді практично вгадала. Не Земля, а Марс.
Олександра Шен, Щиро Вам дякую!❤️
Імперія завжди імперія, і рано чи пізно розпадеться. А тут чорним лебедем може послужити вірус ізумів. Цікаво, до речі, чи на ящірок вірус так само діє? Перетворюючи на монстрів? Чи розрахован більше все ж таки під людську ДНК?
Олександра Шен, Вірус не тільки під людську ДНК розрахован. А от чи діє він на ящірок стане зрозуміло набагато пізніше. Не в цій книзі. Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️❤️❤️
І тут, вибачаюсь, рептилоїди винні) шо ж за раса така, куди не прийдуть, суцільні проблеми з ними. Лежали б собі на камінчиках, гріли пуза, так ні!
Аж цікаво стало, спеціалістом якого профілю є Шарлотта? Бо поки що тільки зрозуміло, що вона через вікна гарно лазить)
Знайти ящірок потрібно! В них інформації точно більше. Бо час тут - найголовніше.
Олександра Шен, Зазирав я в її досьє... А там усе закреслено чорним маркером! Чи то дітлахи погралися, чи то секретність вищого рівня.
Але пересічного фахівця туди точно б не взяли, і навряд чи її оцінювали за вмінням лазити через вікна! А от щодо "Ізумів"... Вони тут точно не допоможуть!
Щиро дякую Вам за такий влучний коментар та підтримку!❤️
Три ха-ха! Ніколи не чіпай жінку, бо не знаєш, як все може повернутися) Мрії збуваються, але шось мені підказує, що Шарлотта не буде сильно радіти подальшому розвитку подій. Втім, подивимось. Для когось слоган "Побачити Париж, та померти" - відповідає нормі. То ж, пригоди для Шарлотти починаються. Вдачи їй на цьому шляху!
Олександра Шен, Оце правда — з жінками завжди треба бути напоготові, бо сюжет може повернути в найнесподіваніший бік! Ви дуже точно відчули: мрії дійсно мають властивість збуватися, але ціна цих мрій буває різною. Шарлотті вдачі точно знадобиться, адже її "подорож" тільки починається, і попереду на неї чекає чимало сюрпризів. Можна сказати у самому Пеклі.
Дякую за такий позитивний, влучний коментар та увагу до деталей!❤️❤️❤️
Спочатку вирішила, що не ту книгу відкрила)) а потім побачила, - Шарлотта переселенка з Леди. Чи то пощастило їй, чи не дуже - стане зрозуміло пізніше. Але "в моменті", як модно казати, життя повертається непогано. Навіть об'єкт для спарювання мала можливість вибрати)) Правда, інспектор взагалі не кращий вибір, добре, що вона вчасно схаменулась.
Олександра Шен, Шарлотта Рихтер — це дивовижний персонаж, який у цій книзі ще не раз змусить усміхнутися! На неї чекає справжнє пекло, але навіть там вона зуміє знайти приводи для радості.
Щиро дякую Вам за такий чудовий коментар та підтримку!❤️❤️❤️
Дякую за цікавий твір. Сподіваюся на продовження, тому що ця історія дуже незакінченна...
Віталій Козаченко, Віталій Козаченко, И я Вам дякую за детальну відповідь про найближчі наступні дії у ваший творчесті.
Оце створили так створили! На свою, і не тільки, голову. Добре, хоч вчасно до інформації потрібної долучили людей. Бо не знаю, чи у землян та лемурійців спільний корень походження. Але люди вони такі - будуть чіплятися і робити все, що зможуть, до останнього. І не по принципу "шоб красіво", а так, "щоб працювало, а на дизайн пофіг". А лемурійці молодці, не стали впиратись до останнього. На цьому єтапі перемогла спільна потреба в співпраці. А далі видно буде.
Олександра Шен, Про землян Ви підмітили просто в яблучко: головне — щоб працювало, а краса зачекає! Справжній практичний підхід до виживання. А стосовно коріння... Скоро з'явиться героїня яка багато що з'ясує про лемурійців. Сподіваюсь вона Вам сподобається. Дякую Вам за коментар та підтримку!
Так і хочеться сказати : "а чого ж ви досить мовчали?". Тим більше, що є відомості про смертельну небезпеку, з якою один раз вже не впорались. Втім, нічого нового. Спочатку дати проблемі розростися, приховуючи її, а потім героїчно з нею ж боротися. Єх....
Олександра Шен, На захист лемурійців скажу що ті події про які розповідали були більше 7000 років тому за харонським календарем, мало хто здогадувався що загроза ще реальна. Та і не до того було...❤️❤️❤️
Ой-ой, як шкода мешканців Леди. Це одразу всю систему потрібно на карантин, але ж такі відстані складно контролювати. Взагалі, вірне рішення - шукати протиотруту. Але для цього потрібно зрозуміти, з чим маєш справу. От і виходить - куди не кинь, всюди клин.
Олександра Шен, Саме так! Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️❤️❤️
До проблем, які вже є, додаються ще новини про химер. Як завжди, біда не приходить одна. Але я бачу, і люди з різних планет, які зібрались на нараду, можуть цей виклик гідно зустріти. Бажаю їм в цьому вдачі!
Олександра Шен, «Біда не приходить одна» — це якраз про нинішній стан справ у їхньому всесвіті! Удача їм дійсно знадобиться, адже попереду дуже непростий шлях. Дякую від щирого серця, що так тепло вболіваєте за героїв і проживаєте цю історію разом із ними!❤️
Лемурійці, це нащадки землян, я так розумію. Від них, до речі, в земній культурі, залишився символ, який так і зветься - лемурійські очі. Є захистним, якщо шо) Прізвище Аваков трішечки напрягає, але, сподіваюсь, він за наших. Хоча в імперіях немає "наших" та "ваших", а є виключно інтереси імперії.
Олександра Шен, Ви неймовірно проникливий читач — із приголомшливою інтуїцією та знаннями!
Проте відповідь на вашу здогадку: ні, вони не із Землі. Але в усьому іншому ви дуже близькі до істини! Історія лемурійців буде розказана в окремому розділі, тож ви обов'язково зрозумієте, чому ваші припущення майже вірні.
Що ж до Авакова — він справжній адмірал: розумний, грамотний і розважливий.
Щиро дякую Вам за такий детальний коментар та підтримку!❤️❤️❤️
Коли група спаяна, та знаходиться на одній хвилі, то її єфективність зростає в рази! Такою і є Джон Картер та його бойові товариші. Разом вони таки здобули перемогу над переважаючим суперником. Але це, я так розумію, тільки початок шляху.
Олександра Шен, Щиро дякую Вам за такий влучний і глибокий коментар!❤️
Ви абсолютно праві: синергія, довіра та спільна хвиля роблять із звичайної команди справжній моноліт, здатний перемагати навіть при мінімальних шансах.
Ви праві й у решті: це дійсно лише початок шляху. Причому для всіх у цій битві — як для переможців, так і для переможених. Історія останніх буде не менш цікавою, ніж перших!
Дякую Вам за коментар та підтримку!
Книга ''Химера'' стала для мене однією з тих книг, від яких важко відірватися. Тут чудово поєдналися масштабна фантастика, продуманий світ, сильні персонажі й постійна напруга. Особливо сподобалося, що герої не поділяються на абсолютно білих і чорних— майже кожен має свої мотиви, сумніви й непрості рішення. Бойові сцени динамічні, але не перекривають емоційну складову, а багато моментів справді змушують переживати за героїв. Дуже приємно бачити, як із кожною книгою історія стає ще масштабнішою й глибшою. Дякую за чудову подорож цим всесвітом.❤️❤️❤️
Аріна Нова, Величезне спасибі за ці дивовижні слова! Читати таку детальну й влучну оцінку — це справжнє щастя. Дуже радий, що складні мотиви героїв, динаміка та атмосфера напруги так сильно відгукнулися у Вас. Дякую від щирого серця за вашу віру в цей всесвіт та за те, що поділилися своїми емоціями! До нових зустрічей у наступних історіях!❤️❤️❤️
Воїни просто на підбір, що Джон, що сестри) Вломити імперським солдатам металевим підносом - це вміти потрібно. Не дивлячись на трагізм загальної ситуації, багато разів посміхалась, коли читала цей розділ. Вже вболіваю за цю класну компашку, хай в них все вийде!
Олександра Шен, Величезне спасибі за цей відгук! Дуже радий, що вдалося поєднати напругу й трагізм із легкими, посмішковими моментами. Металевий піднос проти озброєних солдатів — це вже майже класика фірмового стилю Лізи! Дякую, що так щиро вболіваєте за Джона і сестер. Далі буде ще цікавіше!❤️
Неймовірне завершенням книги! Епілог дуже сподобався. Він гарно підсумував усе, що пережили герої, але водночас залишив відчуття, що наймасштабніші події ще попереду. Саме таким і має бути фінал сильної історії — без відчуття незавершеності, але з величезним бажанням одразу взятися за наступну книгу. Дякую за чудову подорож. Обов'язково рекомендуватиму її читачам.
Аріна Нова, Щиро дякую Вам за ці неймовірні слова та за те, що пройшли увесь цей довгий шлях разом із героями від першої сторінки й до самого фіналу!
Я дуже радий, що епілог дав відчуття завершеності, але водночас залишив іскру інтересу до того, що буде далі. Адже Ви абсолютно праві — наймасштабніші події дійсно попереду!
Окремо хочу подякувати Вам від щирого серця за рекомендацію моєї книги — це надзвичайно цінно для мене та для життя цього всесвіту. Ваша рекомендація чудово прикрашає цю сторінку. І книгу.
Дякую за вашу підтримку й до нових зустрічей у наступних історіях!❤️❤️❤️
34. Момент, коли Сабріна вже у подобі Волкара все одно залишилася собою, вийшов неймовірно сильним. Її прощання, а потім той жест лапою... Чесно, аж клубок у горлі став. Дуже гарна й емоційна сцена. Хочеться вірити, що для неї це не кінець, а початок чогось нового. Читаю далі з величезним інтересом.
Аріна Нова, Цей жест лапою — це її останнє «я поруч», попри все.
А щодо її майбутнього... у цьому Всесвіті фінал одного шляху часто стає початком чогось зовсім іншого. Пригоди Сабріни з пошуку порятунку, як для себе так і для інших Волкарів, продовжується!
Дякую від щирого серця, що так глибоко проживаєте ці миті разом із героями!❤️❤️❤️
33. До останнього сподівалася, що їх усе ж вдасться зупинити. Тепер стало зрозуміло, що біда вже набагато більша, ніж здавалося спочатку. Дуже сподобався фінал розділу — він залишає таке відчуття тривоги, що до одурі страшно
Аріна Нова, На жаль, масштаб загрози дійсно виявився значно більшим, ніж герої могли собі уявити, і зупинити це руйнування буде неймовірно складно. Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️
З захопленням проживаю вашу книгу. Обов'язково додам «Химеру» до своїх рекомендацій, бо книга справді мене захопила. І маленьке прохання: якщо колись рекомендуватимете мої книги, будь ласка, порадьте саме «Останній романс 2». Зараз готую його до комерційного статусу, тому саме цій книзі дуже потрібна підтримка. Буду щиро вдячна.
Віталій Козаченко, Дякую Вам теж. Няшно❤️❤️❤️
Вітаю! Виконав обіцянку — гештальт закрито! :) https://booknet.ua/blogs/post/442513
Віталій Козаченко, Завжди радий поділитися враженнями)
32. Цей розділ змусив добряче понервувати. Особливо момент, коли стало зрозуміло, що сили захисників уже майже на межі. Напруга тільки наростає, і вже не розумієш, як вони взагалі зможуть це пережити. Дуже цікаво, що буде далі.
Аріна Нова, Дякую за ваше співпереживання та підтримку!❤️❤️❤️
31. Мені дуже подобається, як у Вас виходить тримати напругу. Начебто вже здається, що зараз усе налагодиться, але ти знову перевертаєш ситуацію, і відірватися вже неможливо. Дуже переживала за героїв, особливо в найнапруженіші моменти. Події розвиваються швидко, без затягувань, тому розділ буквально проковтнула. І, як завжди, фінал змушує одразу відкривати наступний розділ.
Аріна Нова, Дуже радий, що динаміка та переживання за героїв так сильно відгукуються у Вас!
Дякую, що читаєте й ділитеся своїми враженнями!❤️❤️❤️
30.Найбільше сподобалося, що вороги нарешті зрозуміли, наскільки все серйозно. Коли вже навіть доводиться об'єднуватися заради виживання, стає ясно, що попереду буде справжнє пекло.
Аріна Нова, Щиро дякую за цей коментар та влучне спостереження!
Ви абсолютно праві: коли загроза стає смертельною для всіх, давні чвари вимушено відходять на другий план. Спільний ворог або спільне лихо змушують іти на найнесподіваніші союзи, але чи витримає таке об'єднання випробуванням на міцність — велике питання.
Попереду на них дійсно чекає справжнє пекло.❤️❤️❤️
Де пролягають межі можливостей? Там, де люди їх малюють собі. Бо герої даної глави ще раз доводять, - для неможливого просто потрібно більше віри. Бажання. Часу. І для сміливих простір розстелює червону доріжку. От же здивуються імперці, коли зрозуміють, що їх "надули, обманули, облапошили" )) І це поки що абсолютна зброя тихо сидить в сторонці, чекаючи, поки прийде її час.
Віталій Козаченко, Згодна, про це не подумала. Але знов таки виникло питання. А чи є люди, які до цього вірусу імунні? Жоден вірус на Землі не вбиває 100% заражених, інакше кого він буде уражати далі. Хоча тут мова не про вбивство носія, а про його перетворення. Отже, все страньше та страньше...
29. Оце вони влипли... Після фіналу розділу навіть важко уявити, як вони звідти виберуться.
Аріна Нова, Ви добряче дали їм часу на те щоб почухати лоби та знайти рішення в цьому питанні. Тож запрошую дізнатися що буде далі. Дякую Вам за коментар та підтримку!♥️♥️♥️
28. Тепер багато що стало на свої місця. Особливо зачепила розмова Сабріни з Янусом. Вона ніби прокинулася в зовсім іншому світі, а усвідомлення того, скільки часу минуло, справді вражає. Дуже цікаво, що буде далі з їхньою співпрацею.
Аріна Нова, Теж саме було і з лемурійцям коли вони прокинулися на Левіафан-2. Тож Янус добре розуміє зараз Сабріну. Дякую Вам за підтримку!♥️♥️♥️
27. План виглядає ризикованим, і саме це найбільше інтригує. Тепер цікаво, чи все піде так, як вони розрахували.
Аріна Нова, Так. Все вірно. Але іншого виходу у них нажаль не було. Або вони його не бачили. Легко точно їм не буде.♥️♥️♥️
26. До останнього була впевнена, що проблема лише в зараженні, а виявилося, що все набагато складніше. Дуже подобається, як поступово відкриваються нові деталі, і кожна відповідь породжує ще більше запитань. Тепер страшенно цікаво, що буде із Сабріною і як усе це пов'язано між собою.
Аріна Нова, Щиро дякую за такий емоційний і теплий коментар! Мені надзвичайно приємно, що багатошаровість сюжету працює, а нові відповіді тільки розпалюють цікавість. Історія Сабріни дійсно дуже непроста й тісно переплетена з усім, що відбувається довкола, а її шлях у цій історії буде довгим і непростим. Далі клубок таємниць розмотуватиметься ще динамічніше, тож на Вас чекає чимало несподіванок. Дякую Вам за коментар та підтримку!♥️♥️♥️
25. Чим далі читаю, тим більше розумію, що тут найбільша сила не у зброї, а в людях. Один неправильний вибір міг усе зіпсувати, але герої постійно знаходять сили залишатися людьми навіть у такій ситуації. Саме це для мене зараз найцінніше в історії.
Аріна Нова, Ви абсолютно точно відчули головну суть і серце цієї книги. Зброя, віруси та технології — це лише тло, а справжня боротьба завжди точиться всередині людини. Зберегти гідність, співчуття та вірність своєму вибору, коли світ навколо руйнується, — це і є найвища сила. Мені неймовірно приємно, що саме цей сенс відгукується у Вас найсильніше.♥️♥️♥️
Розділ тригернув, бо дуже схожа ситувція була самі знаєте коли. Тридцять тисяч людей! Ну не падлюкі ж, я вибачаюсь. Дуже чітко спрацювала команда та капітан. І це ще раз доводить - потрібно триматись до останнього. Бо допомога може прийти звідти, звідки не чекали. Тепер сиджу, радію, що харонці отримують люлей. І навіть ніде не сіпнеться, коли піде у хід абсолютна зброя проти них!
Олександра Шен, Щиро дякую за цей коментар та ваші справжні емоції! Ви абсолютно праві: триматися до останнього — це єдине правильне рішення в будь-якій кризі. Капітан і команда зробили все можливе, і їхня стійкість була винагороджена. А щодо харонців та абсолютної зброї... розплата за скоєне обов'язково наздожене їх. Та, на жаль, вірус, що вирвався на волю, зачепить не тільки їх — дістанеться всім, адже ліків від нього немає.
Дякую, що так близько до серця приймаєте події книги та ділитеся цими думками!❤️❤️❤️
Коментар видалено
❤️❤️❤️❤️❤️
Ірина Скрипник, Дякую від щирого серця! ❤️ Натхнення читати далі!
3. Можна навчити людину стратегії та тактики, але не можна навчити її не слухати правил та распоряджень. Особливо якщо це адмірал. Хоча якщо шлюпка не відповідає, впускати її в ангар, тим більше під час війни... Людський фактор, куди від нього дітися.
Олександра Шен, Величезне спасибі за цей коментар! Ви дуже точно підкреслили головну вразливість будь-якої системи — людський фактор. Усі роблять помилки, і адмірали — не виняток. Подивимося, чи зможуть вони потім ці помилки виправити...
Дякую за вашу увагу до деталей та підтримку!❤️❤️❤️
2. Химери... дещо, що спроможне перетворити будь який організм на подібне собі. Жити для того, щоб виконувати свою місію. Заради цього можна і збрехати, як це зробив Стейн. (Тішусь, що Іла не постраждала, принаймні поки що). Але що можуть зробити медики імперії проти древнього коду? Коду, яеій змінює людину проти її волі? А в мене все ж таки продовжує бути питання - абсолютна зброя - щоби що? Подивимось...
Олександра Шен, Ви абсолютно праві: проти древнього коду, який перебудовує матерію на молекулярному рівні, медики Імперії — лише безпорадні спостерігачі.
А от щодо вашого запитання про абсолютну зброю — готової відповіді поки не дам, але зроблю тонкий натяк. Спочатку треба зрозуміти, хто її створив, а вже потім шукати відповідь, навіщо. Бо зараз ситуація складається дуже непросто: харонці воюють із землянами, вірус знайшли на покинутій станції, що належала лемурійцям, а от сам вірус створили...
Відповіді обов'язково з'являться, але у свій час! Дякую за Ваш коментар та підтримку!❤️❤️❤️
Книга загалом читабельна. Нагадала «Alien» Рідлі Скотта. Ну, або аніме «Чорна кішка». Тут вже кому що ближче :)
Ірина Скрипник, Порівняння з «Alien» Рідлі Скотта — це неймовірно приємний комплімент. Радий, що книжка виявилася читабельною та дарує такі асоціації! Дякую Вам за увагу до твору!♥️♥️♥️
Плюси: початок цікавий і епічний. Є бажання дізнатися, що сталося.
Ірина Скрипник, Дуже радий, що початок зачепив і викликав бажання докопатися до правди разом із героями. Приємного читання далі!♥️♥️♥️
Мінуси: анотація містить забагато спойлерів, вбивається інтрига.
Ірина Скрипник, Анотація — це завжди тонка межа між тим, щоб зацікавити читача, і тим, щоб не розкрити зайвого. Я обов'язково перегляну її текст, щоб зберегти загадковість і не псувати інтригу для нових читачів. Дякую, що допомагаєте робити книгу кращою!♥️♥️♥️
21. В цьому розділі мені стало справді не по собі. Загибель бійця показана без зайвого драматизму, і саме тому ця сцена так добре запам'ятовується. Одразу відчувається, що тут небезпека справжня, а не лише для напруги в сюжеті. Після такого вже зовсім по-іншому дивишся на їхню місію, бо розумієш, якою ціною може датися кожен наступний крок. Тепер дуже цікаво, що вони знайдуть усередині станції і чи виправдає ця ризикована операція такі втрати.
Аріна Нова, Коли гине боєць, це одразу знімає з героїв "сюжетну броню" й показує справжню ціну їхнього вибору. Але вони знали, на що йшли, бо вважали, що відповіді, які там можуть ховатися, варті життя. Кожен із них чудово розуміє, яка небезпека нависла над людством, тож вони зроблять усе можливе, щоб докопатися до правди.
А от чи вдасться це їм — життя покаже.
Дякую від щирого серця за такий проникливий коментар та підтримку!♥️♥️♥️
20 Мені дуже подобається, що світ книги поступово відкривається через діалоги, а не просто готовими відповідями. Через це кожне нове відкриття сприймається зовсім інакше. Особливо зачепило, як команда вже мислить не окремо, а як одне ціле, де кожен має свою роль. Такі моменти роблять історію живою, бо починаєш вірити всьому, що відбувається. І чим далі читаю, тим більше хочеться зрозуміти, що ж насправді приховує ця станція і чим усе закінчиться.
Аріна Нова, Мені надзвичайно приємно, що Ви відчуваєте цю зануреність і вірите героям. Таємниці станції обов'язково розкриються, але за кожну відповідь героям доведеться платити. Подорож до пекла тільки розпочалася!
Дякую за Ваш коментар та підтримку!♥️♥️♥️
Самовпевненість дуже часто буває покарана. Особливо самовпевненість імперців. А Іла задала єдине правильне запитання, і, якщо б Стейн зміг подумати над ним до того, як відправляти штурмові групи, то жертв було б менше. Бо є такі місця, куди лізти не треба. Сподіваюсь, тим, хто керує експедицією, це стало зрозуміло. Шкода тільки солдат, хоча професія також була їх вибором.
Олександра Шен, Ціна імперської гордині та недооцінки небезпеки завжди однакова — життя солдатів. Впевнений, що багато хто зрозумів свою помилку, але, на жаль, вже нічого виправити неможливо. Те, що було поховано на станції багато віків, вирвалося на волю. І тепер небезпека нависла над усім живим, незалежно від того, до якої сторони вони належать.
Дякую за Ваш коментар та підтримку!♥️♥️♥️
24.Віталію, мені дуже сподобалося, як у цій історії поєднуються масштабні події і звичайні людські моменти. Поки навколо війна, небезпека і складні рішення, герої все одно знаходять час пожартувати, підтримати одне одного чи просто побути рідними людьми. Саме через такі сцени персонажі стають живими, а не просто учасниками великої битви. Такі деталі добре врівноважують сюжет і роблять його набагато ближчим до читача.
23. Для мене найсильніше в цих розділах те, що Волкарів не зробили просто небезпечними істотами. У них є своя логіка, вони думають, приймають рішення і навіть допомагають людям. Через це вони викликають не страх, а повагу. Такі моменти завжди запам'ятовуються більше, ніж будь-яка битва. Дуже цікаво подивитися, як складуться їхні стосунки далі і яку роль Волкарі ще зіграють у цій історії.
22. Герої поводяться як справжня команда. Тут ніхто не робить необдуманих вчинків лише заради ефектної сцени, кожен дивиться, аналізує і тільки тоді діє. Через це всьому, що відбувається, віриш набагато більше. Дуже вдало показано, що небезпека ховається не лише у відкритому бою, а й у дрібницях, які можна легко не помітити. А поява волкаря наприкінці стала саме тим моментом, після якого вже хочеться одразу відкривати наступний розділ.
Завжди цікавило питання контролю за абсолютною зброєю. Особливо, якщо вона жива (або умовно жива) як в даному випадку. Бо дуже часто цивілізації, котрі таке створювали, самі ж від цього і гинули. Схоже, я маю шанси на отримання відповідей.....
Олександра Шен, Історія багатьох вигаданих (та й реальних) цивілізацій справді доводить: прагнення володіти "абсолютною зброєю" майже завжди веде до катастрофи. Коли зброя набуває власної волі або біологічної автономії, межа між творцем і жертвою остаточно розмивається. І Ви абсолютно праві — відповіді на ці запитання обов'язково будуть! Доля тих, хто ризикнув створити "Химеру", та ціна цього контролю розкриються сповна. Але цей шлях у пошуках відповідей буде непростим і довгим... Адже розгадки деяких таємниць лемурійцям доведеться шукати дуже далеко.
Дякую від щирого серця за такі сильні думки та увагу до концепції!✨♥️✨
19. Цей розділ змусив на хвилину забути, що читаю фантастику. Дуже вдало вийшла розмова про минуле, бо вона сприймається не як сухе пояснення, а як історія, за якою стоять справжні втрати. Особливо зачепив Янус. Його слова про рідний дім звучали так, ніби він і досі живе тими спогадами. І ще сподобалося, що навіть після стількох відповідей залишилося відчуття великої таємниці. Саме через такі розділи світ книги стає глибшим і хочеться розібратися в ньому до кінця.
Аріна Нова, Янус — складний персонаж із глибоким болем, і його туга за втраченим домом — це важлива частина його суті. Та й, напевно, кожного лемурійця. Їм доведеться ще досить довго шукати відповіді на те, що сталося. Але від цього їхні пригоди стануть тільки небезпечнішими та цікавішими! Мені надзвичайно приємно, що цей розділ дав відчуття глибини Всесвіту й торкнувся серця. Дякую від щирого серця за вашу підтримку!❤️❤️❤️
19. Цей розділ змусив на хвилину забути, що читаю фантастику. Дуже вдало вийшла розмова про минуле, бо вона сприймається не як сухе пояснення, а як історія, за якою стоять справжні втрати. Особливо зачепив Янус. Його слова про рідний дім звучали так, ніби він і досі живе тими спогадами. І ще сподобалося, що навіть після стількох відповідей залишилося відчуття великої таємниці. Саме через такі розділи світ книги стає глибшим і хочеться розібратися в ньому до кінця.
Аріна Нова, Янус — складний персонаж із глибоким болем, і його туга за втраченим домом — це важлива частина його суті. Та й, напевно, кожного лемурійця. Їм доведеться ще досить довго шукати відповіді на те, що сталося. Але від цього їхні пригоди стануть тільки небезпечнішими та цікавішими! Мені надзвичайно приємно, що цей розділ дав відчуття глибини Всесвіту й торкнувся серця. Дякую від щирого серця за вашу підтримку!❤️❤️❤️
18. Віталію, дуже сподобався цей розділ. Найбільше захопило, як поступово відкривається світ лемурійців. Усе пояснюється цікаво й зрозуміло, тому не виникає відчуття, що чогось забагато. Шарлотта своєю цікавістю тільки підштовхує бажання дізнатися ще більше. А останні слова Януса взагалі змусили на секунду завмерти. Дуже цікаво, що буде далі.
Аріна Нова, Величезне спасибі, Аріно!❤️❤️❤️
Дуже радий, що розкриття історії лемурійців сприймається легко й природно. Мені й самому ця болтушка дуже подобається! Шарлотта тут виступає чудовим «містком» для читача — її допитливість допомагає ставити саме ті запитання, які відкривають цей світ. Дякую від щирого серця за ваші емоції! Далі буде ще цікавіше!
17. Мені подобається, що все не зводиться до простого протистояння добра і зла. Чим більше відкривається деталей, тим складнішою стає вся ця історія.
Аріна Нова, У кожного народу, у кожної сторони є своя правда, свої помилки та свої мотиви. Саме ця неоднозначність і робить історію по-справжньому живою.
Радий, що Вам подобається занурюватися у ці сюжетні відтінки! Дякую за підтримку!❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати