1 898
“Примарна надія”
Анотація до книги "Химера "
Коли крейсер Харонської імперії опускається в кам'яну чашу мертвої планети Саелія, його екіпаж розраховує підкорити нові території та розкрити таємниці минулого. Натомість розвідгрупи стикаються з прадавнім жахом — химерами, що прокинулися від вікового сну. Елітні бійці імперського десанту миттєво перетворюються з мисливців на жертв. Спроба втечі приносить лише нову катастрофу: загадкова біологічна інфекція починає переписувати тіла поранених прямо на борту корабля, перетворюючи бойових товаришів на лютих монстрів. Станція «Таркат-5» випустила на волю не просто хижаків. Вона випустила абсолютну зброю. Тим часом у галактиці спалахує запекла війна. На тлі масштабних космічних битв та штурмів у темних коридорах вирішується доля людства.
космоопера біопанк мутанти та химери
“НФ-хорор, який вражає масштабністю. Перед нами розрізнений світ жорстоких баталій, де зароджується загроза без уподобань чи союзників. Та чи встигне всесвіт це зрозуміти, поки не стало занадто пізно?”
Зміст книги: 36 глав
150 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиФантастична книга, дякую і чекаю продовження)))
❤️❤️❤️
Hanna Grey, Щиро Вам дякую за підтримку!❤️❤️❤️
12. Дуже сподобалося, як історія поступово переходить від військової наради до наукового фронту. Лабораторія, пояснення Януса і реакція Авакова читаються дуже переконливо, а сама «Химера» викликає справжню тривогу. Найбільше зачепила думка, що це вже не просто вірус, а зовсім нова форма загрози. Фінал дуже сильний, тепер цікаво, як людство і лемурійці збираються боротися з тим, що самі до кінця ще не розуміють.
Аріна Нова, Дякую за такий уважний відгук! "Химера" — це справді новий виклик, який змусить і землян, і лемурійців діяти на межі своїх можливостей.
Тішуся, що розмова Януса й Авакова та атмосфера в лабораторії вийшли такими переконливими. Дякую від щирого серця за увагу до деталей та неймовірну підтримку!✨♥️✨
11. Напруга зростає з кожною новою відповіддю, а загадок стає лише більше. Найбільше вразило, як звичайна військова проблема поступово перетворюється на щось значно страшніше. Історія зі станцією, невідомим вірусом і забороненим протоколом справді тримає в напрузі. Дуже подобається, що ви не поспішаєте розкривати всі карти, а поступово додаєте нові деталі, через які цікавість тільки зростає. Хочеться якнайшвидше дізнатися, що насправді сталося на Таркат-5.
Аріна Нова, Відповіді на ці запитання обов'язково будуть! І надасть їх дуже цікавий та несподіваний персонаж, з яким ви вже зустрічалися в першій книзі. Мельком, зовсім трохи... але я впевнений, що він вам запам'ятався.
Тож найцікавіше — попереду! Дякую Вам від щирого серця за такі чудові коментарі та підтримку!✨♥️✨
10. Дуже цікаво спостерігати, як звичайна військова нарада поступово перетворюється на справжнє розслідування. З кожною новою деталлю ситуація виглядає дедалі тривожнішою, а запитань стає більше, ніж відповідей. Особливо зачепила думка, що власний флот тримає під прицілом свої ж кораблі. Це звучить моторошно і змушує гадати, що насправді відбувається у системі Скарца. Дуже подобається, як ви поступово розкриваєте масштаб історії й не відпускаєте цікавість до самого фіналу.
Аріна Нова, Система Скарца готує чимало випробувань для наших героїв!
Дякую від щирого серця за увагу до деталей!✨♥️✨
9. Левіафан вже не просто як корабель, а сила, де вирішується майбутнє землян і лемурійців. Дуже сподобалася атмосфера зали, стриманість Світогради і напруга, яку приносить Аваков. Війна змінює всіх, і колишні вороги поступово стають союзниками, бо іншого вибору майже немає. Ви дуже гарно передали масштаб, живо, об’ємно і з відчуттям великої історії. Фінал з дивними новинами із системи Скарца одразу насторожує, що їм точно не дадуть.
Аріна Нова, Тішуся, що ця атмосфера відчувається такою об'ємною та живою. Дякую за ваші чудові слова та підтримку!✨♥️✨
8. Левіафан у цьому розділі справляє дуже сильне враження. Він не сприймається просто як корабель, а як поранений велетень, який пройшов пекло і знову готовий до бою. Дуже сподобалось, як через Авакова відчувається вага цього повернення, його пам’ять, втома, настороженість і розуміння, що попереду буде щось непросте. Ангар, техніка, ремонт, напруга перед нарадою, все читається об’ємно і по-кіношному. І фінал з оцією фразою, що ситуація радше дивна, одразу чіпляє, бо зрозуміло, що спокою їм точно не дадуть.
Аріна Нова, Величезне спасибі за такий глибокий, проникливий та детальний відгук!
Для мене було дуже важливо показати "Левіафан" саме таким — не просто як космічний корабель, а як живий організм зі своєю історією, шрамами й втомою від нескінченних боїв. І погляд Авакова це чудово підкреслює.
Дякую Вам від щирого серця за такі живі враження та чудову підтримку!✨♥️✨
7.Картер у цьому розділі дуже крутий. Спокійний, зібраний, без зайвих слів, але від нього відчувається сила і холодна впевненість. Бій написаний напружено, особливо момент із тілами на підлозі і тим коротким підрахунком втрат. А фінал із Малікорном сподобався найбільше, бо він не панікує, а просто приймає поразку і цим виглядає ще цікавіше. Дуже сильний розділ, читається швидко і залишає відчуття великої космічної гри, де кожне рішення може коштувати життя.
Аріна Нова, Дуже радий, що й стримана сила Картера, і реакція Малікорна на поразку відгукнулися саме так, як і задумувалося.Тішуся, що вдалося передати відчуття цієї масштабної космічної партії, де кожен хід має свою ціну. Дякую Вам від щирого серця за такі живі враження та підтримку!✨♥️✨
Епілог... Сцена, де флагмани трьох різних народів — землян, лемурійців та харонців — летять космосом разом, в один бік, єдиним кулаком… Колишні вороги, що зуміли відкинути свої суперечки перед обличчям єдиної загрози — це скаже напевно більше, ніж зможу висловити я.
На мою думку, цей образ чудово пасує для завершення цієї частини історії, і водночас він може стати початком, тригером для ознайомлення зі створеним вами всесвітом.
Пане Віталію, щиро дякую за неймовірно гарно проведений час за читанням вашої книги! Чекаю на продовження!
Олексій Цапович, Щиро дякую Вам за ці прекрасні, глибокі слова та за всю вашу неймовірну підтримку протягом усієї книги!
Для мене була величезна честь читати ваші проникливі, детальні та живі коментарі до кожного розділу. Дякую від щирого серця, що пройшли цей великий шлях разом із героями!
А продовження обов'язково буде...
33–34 розділи — це божевільний сюжетний твіст і справжнє емоційне потрясіння!
Ситуація зі Стайлсом — одна з найдраматичніших у книзі. Здавалося б, уперше харонці відмовляються від війни й прагнуть просто повернутися додому, але цей порив стає трагедією. Момент із його зміїними зіницями — справжній хорор! І неймовірно боляче спостерігати, як союзний флот вагається до останнього, сподіваючись зупинити їх без бою, і відкриває вогонь лише від розпачу. Це сприймається так трагічно, бо омріяний мир настав просто не в той час...
А сцена із Сабріною в 34 розділі зворушує до сліз. Те, що світло виявилося отрутою для первинних Волкарів — болючий, але сильний хід. Момент, коли вона, вже повернувшись у форму Волкара, піднімає лапу й схиляє голову як людина, показуючи, що її свідомість на місці... Шикарна сцена! Дякую за такі сильні розділи!
Олексій Цапович, Сабріна ще зіграє свою роль! Як персонаж вона мені припала до душі ще з першої книги. У неї там була лише одна сцена, але якось не хотілося її відпускати — ні тоді, ні зараз. Тож її шлях у пошуках порятунку продовжується разом із героями, які вирушили на допомогу. Дякую Вам від щирого серця за такий глибокий коментар та підтримку!
31–32 розділи — це неперервний, чудово поставлений екшен і божевільний накал пристрастей!
Press F по Сулейманову. Він пішов як справжній герой, урятувавши групу ціною власного життя. Лекса, яка до останнього розривалася від розпачу, чудово підкреслює глибоке бойове братерство між персонажами.
Відкриття Шарлотти стосовно світла та зворотної трансформації Химери в людину — це, певно, істинний проблиск надії. Сцена на даху тримала в такому напруженні, що аж дихати забувалося, а зламана щиколотка Лекси та її фірмова лайка в медвідсіку, якій дивувалися навіть бувалі лікарі, додала трохи гумору в цей масштабний хаос.
А на поверхні Леди розгортається справжній армагеддон. Опис того, як орда з сотень Химер прориває лінії оборони, а полковник Карайченцев зі сталевим спокоєм зупиняє цю живу лавину на третьому рубежі — це надзвичайно масштабно й кінематографічно!
Олексій Цапович, Величезне спасибі за такий яскравий, емоційний та кінематографічний відгук! Читати ваші коментарі — одне задоволення. Дякую Вам від щирого серця за такі живі враження та підтримку! Ви вже майже на фінішній прямій!
29–30 розділи — це справді масштабна воєнно-тактична драма! Атмосфера мертвої Ферісси передана неймовірно: понівечені вулиці, моторошна тиша й опис стадіону з ордою Химер, які сприймаються як знак неминучої загибелі цього світу.
Окреме захоплення викликає Калеб, який розкривається як приголомшливий тактик і стратег, із дипломатичними навичками, що базуються на його колишніх заслугах та регаліях. За цим усім особливо приємно спостерігати мені як читачу, бо я помітив потенціал цього персонажа ще при першій його появі. І окрема похвала автору за те, що зміг створити такий образ — персонажа, який програє бій, але ти все одно відчуваєш у ньому щось потужне й серйозне. Це справді майстерно!
А момент, коли учорашні вороги на смерть — харонці та бійці Опору — відкладають зброю й стають в один стрій плечем до плеча, щоб урятувати світ від загрози... це сильно і вражає до глибини душі.
Олексій Цапович, Величезне спасибі за такий потужний, глибокий та проникливий відгук!
Ви абсолютно праві щодо Калеба. Його програш у минулому не робив його слабким — це був лише етап, який вигартував його як стратега. Тішуся, що Ви розгледіли його потенціал ще з першої появи! Мені він і самому дуже подобається — розумом у батька пішов (із першої книги).
А момент, коли колишні вороги стають плечем до плеча... Напевно, це один із найважливіших сенсів усієї книги. Коли на кону стоїть виживання, будь-які чвари минулого мають поступатися місцем спільній боротьбі.
Дякую Вам за такі сильні слова, підтримку та за те, що так глибоко проживаєте цю історію!
26–28 розділи — надзвичайно круто!
Перетворення волкара на людину — це 20/10! Пан автор справді, як і обіцяв, неймовірно здивував таким поворотом сюжету. Коли слухав цей епізод в аудіо через застосунок, на стадії опису трансформації вже пильно почав вслухатися з виразом обличчя: «Та ну?!» Сцена озвучена та написана настільки живо й моторошно, що відірватися було просто неможливо.
Сабріна Кіннорі миттєво завоювала повагу своєю принциповістю, професіоналізмом і дотриманням карантину, незважаючи ні на що. А момент, коли вона дивиться на голограму й усвідомлює, що минуло понад 170 років — це надзвичайно сильний драматичний момент.
Діалог із Хел'Коратом чудово зв'язує всі пазли лору в єдине ціле. Дуже радий, що команду Тирана нарешті випустили з карантину, а за ліки береться людина, яка знає цей вірус найкраще. Дякую за ці неймовірні емоції!
26 розділ тепер один з моїх улюблених, один момент з перетворенням волкара робить його по-справжньому неймовірним!
Віталій Козаченко, Це дуже важливе уточнення щодо таймлайну! Масштаб просто вражає, тепер драма відчувається ще сильніше.
Співчуваю щодо проблем з акаунтом. Сподіваюся, усе налагодиться. Без проблем виконаю Ваше прохання, тим паче є вільний час)
24–25 розділи — дуже контрастний перехід подій! Надзвичайно сподобався контраст від космічної дипломатії та затишного, кумедного спогаду Картера з сестрами до жорсткого та реалістичного заземлення на Ліді.
Сцена катастрофи «Кігтя» та виживання серед палаючих уламків написана неймовірно атмосферно. Але в цих розділах найбільше розкривається саме Лекса! Те, як вона після падіння корабля одразу береться за порятунок людей, а потім блискавично знешкоджує Полянського й читає йому нотацію стволом автомата в перенісся — це абсолютний тріумф персонажа.
І також мені дуже подобається, що попри настільки смертоносне непорозуміння, втрату частини екіпажу та драматичний момент із безглуздою загибеллю врятованого офіцера — персонажі все одно не зупиняються, не влаштовують суду, а цілеспрямовано рухаються далі. Це чудово показує, наскільки високі ставки стоять перед їхньою основною місією — адже від її успіху залежить порятунок усього світу та виживання багатьох рас. Дякую! Продовжую читати!)
Олексій Цапович, Величезне спасибі за такий потужний та глибокий аналіз 24–25 розділів! Ви надзвичайно точно все підмітили.
Вони справді йдуть уперед, попри всі катастрофи та втрати, бо чітко розуміють: без їхнього втручання ситуація остаточно вийде з-під контролю. Харонці просто не здатні впоратися з загрозою, якої навіть не розуміють.
І хоча Калеб та Лекса — теж харонці, вони особливі. Калеб — грамотний воїн і досвідчений стратег, а Лекса у певному сенсі вважає це місце своїм другим домом. Вона йшла сюди без жодної надії на повернення, але знайшла тут набагато більше, ніж очікувала. Тож їй справді є за що боротися і що захищати.
Дякую Вам за такий детальний коментар, підтримку та за те, що так глибоко відчуваєте героїв!
Вітаю з фіналом
Марко Левчук, Щиро Вам дякую!✨✨✨
Справжня битва ще попереду, але бійці налаштовані рішуче, отже все має пройти позитивно) Вітаю із завершенням захопливої історії, сподіваюсь буде продовження)
Ларія Ковальська, Величезне Вам дякую за підтримку! Продовження обов'язково буде. Побачимо що вийде у героїв... Дякую, що пройшли цей шлях разом із героями!✨♥️✨
Я теж сподіваюсь, що вони впораються, дякую ♥️ Книга фантастична.
Лана Сетман, Щиро дякую за такі теплі слова! ❤️ Мені неймовірно приємно, що історія Вам сподобалася і так зачепила. Дякую, що пройшли цей шлях разом із героями! Та окрема подяка за підтримку.✨♥️✨
Як цей вірус мутує і як ним можна керувати, цікаво.
Лана Сетман, Відповідь на це питання герої знайдуть навіть не у наступній книзі. Пошук відповідей буде тривалий. Як для Лемурійців, так і землян.✨♥️✨
Дуже тривожно за Сабріну…
Лана Сетман, Розумію ваші емоції! Доля Сабріни дійсно виявилася непростою, і писати ці сцени було теж хвилююче. Дякую, що так щиро співпереживаєте героям!✨♥️✨
Як же шкода Сабріну, сподіваюсь, ліки знайдуть...
Ларія Ковальська, Мені теж її шкода. Та для порятунку їй ще доведеться багато часу провести в тілі Волкара. Але це багатьом допоможе. І її пригоди ми ще побачимо в продовженні історії. Дякую Вам за коментар та підтримку!✨♥️✨
Вітаю з завершенням книги!
Віталій Козаченко, будь ласка!
Вітаю з завершенням книгу. Бажаю ненаситних читачів і безкінечного обговорення ваших книг.
Аріна Нова, Щиро дякую Вам за таке дивовижне й оригінальне побажання! "Ненаситні читачі та безкінечні обговорення" — це, мабуть, найкраща нагорода, про яку тільки може мріяти автор у день фіналу книги! ❤️❤️❤️
На жаль, заражених не зупинили і це може принести багато лиха(
Ларія Ковальська, Так і буде. Але є люди з добрим серцем які хочуть та можуть допомогти. Тож боротьба з глобальною загрозою тільки починається. А Примарна надія на порятунок все ще є для кожного! Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️
Події усе драматичніше. Дякую, майстре утримування інтриги. Чекаємо)
Ольга Инка, Щиро Вам дякую що читаєте! Завтра останні розділи цієї книги. Сподіваюсь закінчення Вам сподобається.❤️❤️❤️
Стайлс дурень самовпевнений, шкода , що саме із за таких - боротьба може продовжуватися довго…
Лана Сетман, Це чудовий опис героя. В яблучко! Він вважає що тут він допомоги не знайде проти цієї хвороби тож шукає порятунку дома. Сподівається що їх лікарі впораються з цим набагато краще і швидше. Помиляється звісно. Та несе величезну біду до себе додому. Дякую Вам за коментар та підтримку. Завтра закінчення цієї книги.❤️❤️❤️
Розгорнуте третє кільце оточення... Дуже напружена ситуація... Чекаю на продовження)
Ларія Ковальська, Дякую Вам за коментар та підтримку! Останні розділи вже на підході.♥️♥️♥️
Добре, що вдалось взяти химеру, тепер є хоч з чим працювати. Але чому Шарлотта весь час говорить щось про світло?
Ларія Ковальська, Світло під яке потрапила Химера то ключ до порятунку. Чому саме світло та що воно робить у неділю пояснення надасть Сабріна. Не все так просто, але розгадка саме в ньому. Шарлотта здогадалась. Тому так і кричить.
Великі втрати, шкода. Але й «трофеї» є.
Лана Сетман, Війна без втрат, на жаль, не буває... Але кожен боєць знав, ради чого ризикує, а здобуті "трофеї" та інформація можуть стати саме тими козирями, які врятують усе в майбутньому. Дякую Вам за підтримку та чуйність!♥️♥️♥️
Неймовірно автор передав відчуття командирів ворожих груп: їх масштаб і їх силу. Тепер вони одна команда.
Лана Сетман, Коли на кону стоїть виживання, минулі чвари відступають, і тільки спільна команда має шанс вистояти.
Радий, що Вам вдалося це відчути!♥️♥️♥️
Ого, цим натовпом химер ще й хтось управляє, справи дуже кепські…
Лана Сетман, Керований хаос набагато страшніший за звичайних потвор, і героям доведеться терміново переглядати свої плани. Подивимось що у них вийде. Дякую Вам за коментар та підтримку!
Так і знала, що ці кольорові зали зіграють свою роль. У вашому творі усі деталі працюють на ідею. Ви настільки прописуєте інтер'єр, що й справді, ніби дивишся кінострічку. Дуже драматична частина, динамічна, сповнена несподіванок, таємниць. І...нічого, щоб відволікало б увагу. Читаю із захватом справжнього вашого поціновувача.
Ольга Инка, Щиро дякую Вам за такі теплі слова! Для мене надзвичайно важливо знати, що деталі й інтер'єри не просто створюють тло, а працюють на загальну ідею та допомагають відчути історію як справжню кінострічку.
Неймовірно приємно, що Ви так уважно стежите за сюжетом і помічаєте кожну дрібницю. Але світло це лише частинка для порятунку. Тож далі буде...♥️♥️♥️
Оце вони побачили, жах. Що ж вони робитимуть?
Лана Сетман, ♥️♥️♥️
20–23 розділи — повернення до початкової динаміки, вся арка написана дуже драйвово! Операція на «Таркат-5» тримає в напрузі від першої хвилини висадки, коли команда, будуючи плани, розуміє, що безпечно увійти ніяк не вийде, і аж до останніх секунд підйому квінджета у стратосферу. Атмосфера занедбаної станції з її смородом та руїнами відчувається майже фізично.
Окремо хочу відзначити те, що мене вразило найбільше: неймовірно тішить, коли у творі не лише сюжетно значущі персонажі намагаються щось робити й діють, а й безіменні солдати. Моменти із загибеллю бійця під час спуску (який не видав жодного звуку, аби не розсекретити групу) та двох десантників, які свідомо залишилися прикривати відхід біля дверей — це вражає. Такий підхід безумовно додає історії реалізму, вагомості та відчуття справжнього бойового братерства.
Ну а самі Волкари — все ж такі таємничі та захоплюючі! Вони показані не як дикі потвори, а як розумні, кмітливі істоти з власним відчуттям гідності. Наприклад, сцена з карткою доступу, підказкою проходу, їхній порятунок Карою з бортових гармат та фінальна сценка з їхньою реакцією на Світораду. Дякую за таку якісну роботу, пане Віталію)
Олексій Цапович, Щиро дякую Вам за такий детальний, глибокий та емоційний відгук! Мені надзвичайно приємно, що динаміка операції на "Таркат-5" та атмосфера занедбаної станції так сильно вас зачепили.
Окрема подяка за те, що помітили деталь із солдатами. Я не відношу себе до тих, хто вважає, ніби одна людина може щось кардинально змінити. Навіть найвидатніші особистості завжди мали підтримку команди однодумців. Тож у своїх історіях я роблю ставку саме на дії команди й показую, що за порятунок людства чи бодай одного життя часом доводиться платити дуже високу ціну. Але кожен із них знав, на що йде, і погодився на це свідомо.
Перепрошую за затримку — були проблеми з інтернетом, і він досі працює з перебоями. Сподіваюся, скоро все остаточно полагодять.
Дякую Вам за увагу до книги, за чудові коментарі та потужну підтримку
Величезна глобальна проблема об'єднує навіть колишніх ворогів)
Лана Сетман, Коли на кону стоїть виживання, усі колишні чвари й розбіжності відходять на другий план. Велика загроза завжди стає тим маркером, який показує, хто є хто насправді. Дякую Вам за коментар та підтримку!
Щоб побороти химер навіть противники об'єдналися, але небезпека наближається знову...
Ларія Ковальська, Ви абсолютно праві! Вони об'єдналися, але це лише перший крок, адже справжнє випробування ще попереду. Дякую Вам за коментар та підтримку!
Дякую) У кожному розділі у того фантастичного (в прямому і в оцінювальному значенні) твору є натяк (може, метафора) на реальність. Колишні вороги в одному окопі. Зло, дійсно, ніколи не буває локальним. Наснаги вам)
Ольга Инка, Величезне спасибі за такі вагомі та точні слова! Ви неймовірно тонко відчули головний посил. Фантастичний всесвіт — це лише форма, а суть завжди спирається на те, що ми проживаємо в реальності. І про ворогів в одному окопі, і про масштаби зла — це ті істини, які, на жаль, гартуються найважчим досвідом. Можливо, десь підсвідомо я справді сподіваюся, що щось подібне станеться і в реальному житті. Що людство нарешті об'єднається, аби здолати те абсолютне зло, яке засіло в кремлі й продовжує безкарно нищити все навколо.
Шарлотта добре придумала щодо пастки) Але ж там так багато химер, що це зробити буде дуже небезпечно...
Ларія Ковальська, Всі хто пішов на цю місію були добровольцями. Тож вони добре усвідомлюють ризик. Та ціну яку можливо доведеться платити за відповіді.
Сабрина Кіннорі дуже цікавий персонаж, здається, багато в чому вона зможе допомогти науковцям)
Ларія Ковальська, Будемо сподіватися що і наші герої зможуть допомогти їй. Дякую Вам за коментар та підтримку!
цікаво, почитаю)
Едуард Крига, Щиро Вам дякую! Сподіваюсь історія Вам сподобається.
Як трагічно. за тисячу років не спромоглися зайнятися. Дійсно, є речі, які не можна відкладати, бо вони тебе знищать. Образ Сабріни цікавий. Дуже видовищне її повернення. Дякую за ваше гармонійне поєднання слова, картинки й емоціонального фону в зримий епізод кіно)
Ольга Инка, Величезне спасибі за такі теплі та натхненні слова! Порівняння з кіноепізодом — це просто найкращий комплімент моїй роботі над словом. Сабріна — складний і яскравий персонаж, і попереду на неї чекають ще ті випробування! Пробачте, що відповідь затрималася — з неділі не було інтернету, та й зараз він працює з перебоями. Сподіваюся, скоро все полагодять.
Дякую за вашу підтримку!
Добре, що з Шарлотою більш менш все добре. Що ж успіхів команді!
Лана Сетман, Щиро дякую за такий теплий відгук і побажання! Шарлотта — дівчина міцна, але випробування для неї тільки починаються, тож успіх та везіння команді зараз знадобляться як ніколи! Пробачте, що зник надовго — з неділі взагалі не було інтернету. Та й зараз він ще не дуже хоче працювати, але сподіваюся, що скоро все остаточно полагодять.
Дякую Вам за коментарі та підтримку!
Відчуваю, що у Феріссі буде напружено і дуже небезпечно... Цікаво, чи спрацює їхній план приспати химеру?
Ларія Ковальська, Дякую! На Феріссі дійсно розгорнеться справжнє пекло, і про легкі шляхи героям доведеться забути. Спроба приспати химеру — це гра з вогнем, де будь-яка дрібниця може пустити весь план шкереберть. А чи впораються вони з цим викликом — розкриємо вже зовсім скоро. На папері план із приспанням химери здається єдиним виходом, але коли навколо вирує хаос, концепція "все йде за планом" рушиться найпершою. Пробачте що зник надовго. Інтернета з неділі не було. Та і зараз він не дуже хоче працювати. Сподіваюсь дороблять. Дякую Вам за коментарі та підтримку!
18–19 розділи вражають лорною складовою створеного автором всесвіту. Хід із тим, що лемурійці — це насправді марсіани з Арктарії, а Земля колись належала всемогутнім атлантам, справді спантеличує (в хорошому сенсі слова).
Особисто в мене є здогадка, яка базується на тому, що люди, як і лемурійці — це щось типу нащадків тих самих атлантів, але не відповідайте мені, краще я сам знайду відповідь із книги.
Окремо порадувало, як круто розкривається Янус у діалозі. Їхнє з Шарлоттою «перемикання» на неформальне спілкування вийшло дуже теплим і природним, а її безпосередність знову краде кожну сцену. Таке враження, ніби в неї з ним складаються якісь стосунки, і, можливо, Янус стане хорошою заміною інспектору, якого мали взяти на місію в особисте розпорядження Шарлотти)
Олексій Цапович, У цій книзі Ви відповіді точно не знайдете, адже лемурійцям шукати розгадку того, що саме сталося з їхнім народом, доведеться ще дуже довго. І точно не тут.
А сам сюжетний поворот пояснюється досить просто: лемурійці проспали в кріокапсулах більше 9700 років за літочисленням Харонської імперії. Чому так сталося — детально розповідається в першій книзі циклу "Примарна надія". Проте відповіді про атлантів, лемурійців та людей обов'язково будуть у продовженні!
Щодо Шарлотти — ця дівчина дійсно вміє "вкрасти" шоу своєю безпосередністю, а Янус поруч із нею розкривається з абсолютно нового боку. Та, на жаль, їхні шляхи найближчим часом розійдуться. Бо шлях Шарлотти лежить у саме пекло, де вірогідність виживання наближається до нуля... Чи зможе вона вціліти та бодай комусь допомогти? Шукайте відповіді в наступних розділах.
Щиро дякую Вам за коментар та потужну підтримку!
16–17 розділи — масштаб сюжету починає по-справжньому вражати! Сцена наради на «Левіафані-2» шикарна: опис чужого корабля, від якого віє «могильним холодом», та загроза вірусу «Ізумів», що створює Химер. Щодо «білосніжних друзів» — наскільки я розумію, тепер потроху відкриватиметься таємниця вовчків, які вороже зустріли химер ще в пролозі)
Окреме захоплення — це 17-й розділ і поява Світоради в кабінеті Калеба. Яка ж тонка та сильна психологічна гра! Контраст між самовпевненістю полонених харонців та жорсткою реальністю, яку їм продемонстрували на голограмі, прописаний блискуче. Калеб Малікорн — дуже крутий персонаж. Він розкривається як сильний і тверезий лідер, а його рішення піти ва-банк і приєднатися до групи — потужний хід. І хоч він мав не так багато часу в загальному сюжеті, поки що цей персонаж подобається мені найбільше! Звісно, він грає за «поганців», на що вказують його спогади про те, як жорстоко харонці поводяться з полоненими, але те, наскільки виважено він діє, — заслуговує на окрему похвалу)
Олексій Цапович, Ви надзвичайно влучно все підмітили! Таємниця білих вовків (або, як далі стане відомо, Волкарів) розкриватиметься поступово. Вони й надалі продовжуватимуть дивувати, адже ці істоти — дуже непрості створіння.
Щодо Калеба Ви теж не помилилися. Він хоч і на боці завойовників, але людина сильна та глибока. Калеб насправді йде тим самим непростим шляхом, яким колись пройшла Лекса. У наступних розділах він себе ще обов'язково покаже!
Щиро дякую Вам за такий детальний коментар та підтримку!
Оце так не сподіване перетворення) А що буде із більшим волкарем?
Ларія Ковальська, Вони не за бажанням перетворюються. Тож с другим ми познайомимося ближче Набагато пізніше. Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️❤️❤️
Ого , як все повернулося. Перетвореня волкара на дівчину, та ще й вчену- неймовірно ♥️♥️♥️
Лана Сетман, Щиро Вам дякую! Радий що сподобалось. Попереду ще багато сюрпризів, бо така трансформація досить небезпечна. І скоро ми дізнаємось до чого це може призвести.♥️♥️♥️
Дякую) Неймовірно цікаво!
Ольга Инка, Щиро Вам дякую що читаєте. Та окрема подяка за підтримку!❤️❤️❤️
Жах! Люди змогли врятуватись, а Полянський, не знаючи що й до чого, стріляє( Все правильно йому сказвла Лекса.
Ларія Ковальська, У кожного своя війна. Іноді люди не розуміють що зло злом не перемогти. Бо в такому протистоянні перемогу здобуде лише більше зло. Могутніше, та небезпечніше. Лекса це розуміє, а от Полянський нажаль ні. Дякую Вам за коментар та підтримку!♥️
Жорстке падіння і стільки втрат. Але це мабуть початок їхнього шляху і втрат не уникнути.
Лана Сетман, Так, Ви праві. Це лише початок шляху для пошуку порятунку. І втрати нажаль будуть лише зростати. На все є своя ціна... Дякую Вам за коментар та підтримку!♥️
Дякую вам ) сцена з Картером, Лізою та Амандою дуже кумедна. Лекса-бойчиня. І чому завжди дістається хорошим людям? Придурків навіть не ранять( Міжзоряній спільноті важко домовитися, як і людям на нашій планеті. Це сумно. Чекаю з нетерпінням на продовження.
Ольга Инка, Дякую за підтримку та такий щирий коментар!
Дуже тішуся, що гумор у сценах із Картером, Лізою та Амандою збалансував серйозні моменти. Щодо дурнів — їхня доля набагато гірша за смерть. А от що стосується іншого... подивимось, чим усе завершиться.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати