6 058
“Примарна надія”
Анотація до книги "Примарна надія "
«Примарна Надія» — це епічна історія про війну, що випробовує на міцність узи кохання та вірності, про непередбачувану зраду й беззаперечний обов’язок. Це роман про сміливість і самопожертву, про вибір, який робить кожен із героїв, визначаючи результат битви — і майбутнє всього Забороненого сектора. І про те, як серед найвіддаленіших зірок, у самому серці космічного хаосу, все ще можна знайти крихітний, але такий важливий шанс на спасіння.
фантастикакосмоопера зоряні битви
“«Примарна надія» захоплює з перших сторінок і поступово затягує у великий фантастичний світ, де за жартами, легкими діалогами й харизматичними героями вже стоїть справжня небезпека. ”
Зміст книги: 34 глави
164 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНадзвичайно цікаво. І те, що Лексі тепер допоміг Матвій, і те, як по-різному працюють з полоненим Демоном різні військові, і те, що розповіла Лекса, і що погодилася співпрацювати. А те, як вона зреагувала на випад капітана, показує, наскільки потужний воїн. Дякую)
Ого яку інформацію розповіла Лекса з приводу вторгнення, масштаби вражають. Цікаво, що вона згодилася допомагати людям, можливо дійсно з'явиться шанс. А ще вразило, що Сміливець - це якась істота, що вміє зцілювати, і його знають і шанують прибульці. Хм, дуже цікаво.
Сюжет дуже динамічний і не дає сумувати. Добре, що у Матвія з'явився шанс. Ну а найбільше вражає поки що Ліза - вона просто як жінка термінатор, непробивна, і не знаєш чого очікувати від неї в наступній главі. Люблю таких героїнь.)))
Ксенія Терещенко, Вона собі гарну команду підібрала. І скоро здивує ще сильніше. Ця дівчина дійсно молодець. Матвій знав кого треба відправляти посланцем з планети. Дякую Вам за коментар та підтримку!☺️☺️☺️♥️
Дуже мені полобається, як Ліза пояснює чоловікам хто є хто. Та й взагалі ділова й хватка. Поряд з нею чоловіки ніби губляться. Добре вона все спланувала. Люблю чітку організацію)
Ольга Инка, Тоді продовження Вам точно сподобається! Ліза змусить дуже багатьох грати за її правилами. Та виконувати її накази. Далі буде ще цікавіше! Дякую Вам за коментар та підтримку!♥️♥️♥️
Сподобалось як Ліза відгамселила Джона тацею. Запальна дівчинка, не сумно їм буде)))
Віталій Козаченко, Так, помічаю, що інколи сповіщення не приходять.
Ну і далі продовжують вражати пригоди Джона і Лізи. Добряче посміялася, коли Джон заявив, що проспав вторгнення)))
Ксенія Терещенко, ❤️❤️❤️
Розділ 12. Який сучасний. Які слова говорить Матвій про рабів і вільних людей. Відступ про кішку багатозначний. Придушила, і тепер хочеш, щоб бігала? Лекса-бойчиня. Я підозрювала, що вона поможе, тому що знаю її з Химери. Вона поважає Матвія, його товаришів. Вона чесний ворог. І розумно говорить про божевільного при владі. Божевілля вона не підтримуватиме. Так мені здалося. Її допомога-змістовна, якісна й щиросердна. Хоча турботлива обіцянка вбити не залишає герою сумніву-вибиратися не зволікаючи.
Ольга Инка, Про Лексу Ви дуже добре сказали! В неї дійсно свій кодекс честі. І вона точно грає не на стороні божевільних загарбників. Дуже радий що історія про кішку сподобалась. То історія з мого життя вплетена в сюжет. І таке буває... Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️❤️❤️
Охохо, ще й таких пригод зазнав "Ненажера". Одному коту лиш добре)))
Ксенія Терещенко, Сміливець знає що хвилюватися ще зарано!❤️❤️❤️
Сподобалася назва корабля "Ненажера", ще й те, що там є корабельний кіт. Трішки потішити нас гумором, коли інженер сів на кота - йому було непереливки))). Кіт явно - цвях програми там)))
Ксенія Терещенко, Цей красунчик саме в цій книзі вперше з'явився. І так мені сподобався що я з ним і казки зробив про Сміливця. Тож, так! Він тут себе ще покаже. Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️❤️❤️
Видовищна була погоня, що змусила Іоферніка згадати про пророцтво. Отже жити йому лишилося не довго...мені його не шкода, він так холоднокровно вбив тих жінок((
Все-таки вирішила, що якщо вже є серія книг, то варто починати з першої. Спочатку мене дуже зацікавила «Химера», але коли побачила, що «Примарна надія» йде першою в циклі, вирішила читати по порядку. Перші глави одразу дають відчуття великого, добре продуманого світу з власною історією, імперіями, давніми заборонами й таємницями. Особливо зацікавила лінія з чорним кораблем і його екіпажем, який прокидається після кріосну. Сподобалось і те, що поступово з’являються живі герої з характером і навіть гумором, а не лише масштабні події. Поки що найбільше хочеться зрозуміти, як усе це пов’язано між собою і що насправді приховує Леда. Цікаво читати далі...
Віталій Козаченко, ❤️❤️❤️
Повернулася до улюблених героїв. Картер, канєшна... Проспав вторгнення. Хоча ж він не еталон. Він надолужить)
Ольга Инка, Ну таке буває! На його захист скажу так, треба було заздалегідь попередити. Він би підготувався.❤️
Сміливець-красунчик. За себе постоїть. Коли читала про кораблі, що порозумілися в космічному просторі, аж добре стало. Дякую)
Ольга Инка, О так! Він себе ще покаже! Так уж сталося що пригоди цього маленького красунчика саме з цієї книги почалися. Мені він так сподобався що я з ним вирішив зробити дитячі казки. Він вас ще не раз здивує. Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️
Танці дощу. Перший закінчився так жахливо. Ця лють солдафона. Але другий... Гадаю, Йоферник ще не раз згадає рудоволосу послушницю.
Ольга Инка, Ви абсолютно праві: після такого пророцтва новий Танець дощу точно не мине без наслідків. Він ще згадає те, що було. Але змінити вже нічого не зможе. Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️❤️❤️
Вітаю! Нарешті, через життєві перипетії, я знову повернулася до вашої творчості. Уже починала читати цю книгу. Але зайшла по новому колу. Приємно згадувати героїв, знайомих по "Химері". Та й взагалі відчути й побачити загальну картину, що загрожує черговою війною світів. Гумор і "важка артилерія" бойових космічних кораблів - це ваша фішка. Картер, Ліза, Ібіс, Лекса - вітаю вас! Єдине що - сумно читати про вторгнення, непідготовлений захист, смерті тих, хто чинить спротив. Сумно, бо ми знову у тій самій с...ці. Усе давно написано в книжках. Ніхто не вчиться. Або не читає той, кому б не завадило. Дякую)
Ольга Инка, Щиро дякую Вам за такий глибокий та щирий коментар! ❤️
Дуже радий, що Ви знову з Картером, Лізою та всією командою. А щодо ваших слів про вторгнення та уроки історії — підписуюся під кожним словом.
Ця книга писалася скоріш на прикладах сьогодення, тож брати сюжети й емоції іноді доводилося безпосередньо з життя... Хай як не сумно це звучит.
Дякую Вам за прочитання, за глибину думок та підтримку! Приємного й затишного Вам читання далі!❤️❤️❤️
Дочитала вашу книгу до кінця. Розкрилися всі цілі. Деякі герої зробили свій вибір. Вибір від якого залежало не тільки їх життя, а й ціла історія. Ви піднімаєте важливе питання, що деяким людям доводиться робити важкий вибір, проходить крізь битви, біль, втрати, кров, жах, аби досягти високої мети. Все має свою ціну. Пророчецю шкода. Вона не заслуговує на такий кінець. Та вона також проявила силу на останок. І можливо історію чекає продовження.
Дякую за вашу книгу, наповнену силою, патріотизмом, незламністю героїв, що творять історію.
Анастасія Коваленко, Щиро дякую Вам за такий неймовірний і глибокий відгук! Для мене дуже цінно, що Ви так чуттєво прожили цю історію разом із героями та відчули головний посил книги. Дякую за Вашу підтримку та теплі слова — вони дають наснагу писати далі!
А продовження... воно вже чекає на читачів! Книга називається «Химера».
Гарного Вам дня та багато захопливих книг!❤️❤️❤️
Щиро Вам дякую що пройшли цей шлях разом з героями!
30-31. Битва триває, скрип металу дає відчути те, що відбувається, побачити наче на власні очі. Важкість ситуації до деталей описана і передана з усією напругою.
Та "Шустрик" теж веде свій особистий бій з космічною обстановкою, поринувши в портал. Хоча наче не все пішло як мало б бути, але залишається сподівання, що вони все ж врятуються.
Анастасія Коваленко, У кожного свій шлях в цій історії. Нажаль Картер та Лекса ще не здогадуються для чого насправді потрібен Матвій Елсі. Та життя все розставить по своїх місцях. З часом. Дякую Вам за коментар та підтримку! Радий що бій сподобався.❤️❤️❤️
29. Один з видовищних боїв на шляху до визволення. Навіть ліс взяв участь, ховаючи шлях і ведучі у пастку. Насичений бій з перебіжками, травмами, але з незламністю на шляху до перемоги.
Анастасія Коваленко, Дуже радий що розділ Вам сподобався! Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️❤️❤️
28. Глава досить важка емоційно через понівечені тіла героїв. Бій був не з легких. Вам вдалося передати цю напругу і жах подій. А от Герман почав чомусь допрос і Катаріна ще наважилася виразити недовіру, і це мене здивувало в них. Яка хм різниця, ким виставлені умови. Вони запитали - їм відповіли. Добре, що хоч підтримка не забарилася. Щось мені здається, що найважчі бої ще попереду.
Анастасія Коваленко, Легкої прогулянки точно не буде. Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️❤️❤️
27. Сумна глава. Бій за життя, ціною втрат. Героїчні дії, загинувших нагадали військових з острову Зміїний в нас на початку війни. Видовищна битва.
Анастасія Коваленко, Щиро дякую за такий сильний відгук... Цей розділ дійсно давався непросто. Паралель із захисниками Зміїного — це дуже потужне порівняння, і для мене велика честь, що вдалося передати цей біль та самопожертву. Загиблі герої завжди житимуть у нашій пам'яті. Дякую, що проживаєте ці моменти разом із персонажами.
26. Ще їм біологічної загрози не вистачало. Уявляю, як вони могли злякатися, подивившись той запис. Ну, хоч Сміливець позбувся своєї загрози.Але страх повис у повітрі. Ви майстерно зналювал и цей стан.❤️
Анастасія Коваленко, Радий, що вдалося створити таку напружену атмосферу. Дякую від щирого серця, що так глибоко проживаєте цю історію!❤️❤️❤️
25. Епічний бій Сміливця. Навіть його конфуз став частиною перемоги.) Мені те створіння уявлялося як лев с собачою пащею. Від цього було ще кумедніше. І хоча бідний кіт натерпівся від чужинця, але глава з гумором і стала розрядкою між боями кораблів. Настала участь пухнастого члена команди тримати удар.❤️
Анастасія Коваленко, Мені дуже хотілося зробити цей розділ зі Сміливцем легкою та кумедною розрядкою серед суворих космічних битв.
Взагалі, ця книга стала першою появою Сміливця. І саме в цьому розділі він мені так сподобався, що я просто не втримався й згодом зробив його головним героєм дитячих казок! Щиро дякую Вам за коментар та підтримку!❤️
24. Гора виявилася з сюрпризом і своїми таємницями. Цікаво, що то за створіння і що там сталося насправді. Якщо сліди свіжі, що героям може стати не переливки. Стає все цікавіше.
Анастасія Коваленко, Це фактично початок другої книги цього циклу. Ця гора багато таємниць приховує. Дякую Вам за коментар та підтримку!✨❤️✨
23. Цікаво, що ж насправді в Лекси на умі.
Анастасія Коваленко, А ось це стане зрозуміло трохи згодом. Таємниці Лекси і пояснення дій обов'язково будуть.✨❤️✨
22. Досить жорстока глава. Важко бачити як били Лексу. Від того удару ящиком я думала її вже вб'ють. Думаю вона захоче помститися за таке.
Анастасія Коваленко, На такі дії вона точно не розраховувала від того кого прийшла рятувати. Але вона уперта! ✨❤️✨
21. Дій в симуляції описані неймовірно реалістично. Тут згадоно все: і страх, холод і шматки металлу, що відчуваються у кістках. Все настільки детально, що у читача відчуття присутності. І ще видно велику любов автора до бойових сцен.
Анастасія Коваленко, Щиро Вам дякую! Радий що сподобалось. Мені це тренування в симуляції теж дуже подобається. Це як гра, але цікавіше. І реальніше...✨❤️✨
20. Вражаючі описи бою. Все горить, вибухає. Все настільки реалістично.наче дивишся фільм або сам присутній там. Деьальні описи занурюють в обстановку.
Анастасія Коваленко, Далі буде ще цікавіше! Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️
19. Такий спокійний приємний початок, м'яка трава, зустріч двох друзів за приємною бесідою. Але поступово інтрига підвисла у повітрі. Те, що відкрилося стало несподіванкою. А пропозиція виявилася кроком до долі. Що ж Валеріан обере. Сподіваюся другий варіант.
Сподобалася атмосфера глави. Тиша, спокій, загадковість, кінематографічність і інтрига.
Анастасія Коваленко, Рішення Валеріана ми обов'язково дізнаємося — він дуже розумний правитель. І не тільки він прийме важке рішення, тож попереду чекає багато цікавого!
Щиро дякую Вам за чудовий коментар та підтримку. Я дуже радий, що розділ сподобався!❤️
«Примарна надія» сподобалася мені насамперед масштабом. Тут автор не боїться зробити світ справді великим: різні планети, свої порядки, військові структури, гроші, мови, чужі раси, політика — і все це не існує окремою енциклопедією, а постійно втручається в життя героїв.
Особливо добре працює те, що серед усієї цієї галактичної метушні персонажі не губляться. Лекса, Ліза, Картер, Матвій — вони дуже різні, і в кожного є своя причина діяти саме так, а не інакше. Мені взагалі подобається, коли у фантастиці герой не просто «виконує місію», а мусить домовлятися, ризикувати, помилятися, комусь довіряти — і не завжди зрозуміло, чи правильно.
Світ, щоправда, доволі щільний. Іноді ловиш себе на тому, що треба згадати, хто кому союзник, що це за планета або звідки взялася певна сила. Але для мене це радше ознака того, що автор справді побудував великий всесвіт, а не намалював кілька декорацій навколо героїв.
А ще сподобалося, що за битвами й пригодами поступово проступає тема ціни вибору. Назва «Примарна надія» після цього починає сприйматися зовсім не випадковою — надія тут є, але за неї доводиться платити.
Хороша, серйозна пригодницька фантастика:) ❤️ Успіхів книзі)❤️
Тиха Ніч, Щиро дякую Вам за такий детальний, проникливий та глибокий аналіз «Примарної надії»! Сердечка у фіналі просто зігріли душу!
Для мене було надзвичайно важливо створити не просто декорації, а справжній, щільний і живий всесвіт, де політика, економіка та географія планет безпосередньо впливають на долі героїв. Дуже радий, що масштаб всесвіту, неоднозначність рішень героїв та сюжетна напруга залишили у Вас такі сильні враження.
Дякую за розуміння головного посилу книги та за ваші теплі побажання!♥️♥️♥️
18. Спогади капітана дуже насичені. Вам вдалося передати не просто бій, а відчуття болю, втрати друзів, жаху, і незламності в одночас.
Анастасія Коваленко, Дякую від щирого серця, що проживаєте ці важкі, але важливі моменти разом із героями! Дуже радий, що вдалося передати цей складний спектр почуттів.
17. От би зараз насправді існувала така можливість вивчити будь яку мову за три години. Можливо колись вигадають таку річ. Смішно вийшло, коли одні ставлять питання, очікуючи відповіді, а опоненту і самому ці питання цікаві.))
Анастасія Коваленко, Хто знає, можливо, колись технології дійдуть і до такого! Головне, щоб після тригодинного курсу голова не закипіла. Щиро дякую за коментар підтримку!❤️❤️❤️
16. Цікаві персонажі з'явилися зі своїми особливостями зовнішност і своєю мовою. Але добре, що існує загальна система жестів у спілкуванні і герої змогли налагоджувати контакти. Цікаво, до чого це призведе і які таємниці ще відкриються. Сподобалось, що є звуки, кінематографічний опис, що створює відчуття знаходження в картинці. А котик став теплою родзинкою, що додала доброти і виступила як елемент, що сприяв порозумінню. ❤️
Анастасія Коваленко, Так, згоден! Цей котусик — справжня окраса історії. У моменти небезпеки не панікує, а спокійно лежить та мріє про вечерю, а коли діло дійшло до знайомства з рятівниками — знайшов до них підхід значно швидше, ніж люди.
Дякую Вам за коментар та підтримку! Дуже радий, що розділ сподобався. Далі буде ще цікавіше!❤️❤️❤️
14-15. Лекса прямо супер герой. Навіть будучі у пологі, вона поводила себе впевнено і спокійно, поки купка чоловіків її боялася.
Здавалося, що це шановна королева, яка керує всім одним своїм поглядом і внутрішньою силою. Вам вдалося передати цю міць, сиду духа і впевненість у собі.
Стало несподіванкою, що Матвій працює в організації. Я чомусь думала, що він крутий, поважний, багатий мафіозі. Втім він віддав борг Лексі. Свобода за свободу. Та чи не помиляється він довіряючи Лексі, подивимося далі.
Анастасія Коваленко, Матвій — дуже багата та впливова людина. Він не тільки фінансує боротьбу з порятунку планети, а й сам бере активну участь у діях, тож такі поважні люди, як Карайченцев, до його порад дослухаються. А щодо Лекси... Він їй довіряє, бо якесь внутрішнє чуття підказує йому, що з цією дівчиною все не так просто, і вона може допомогти. Можливо, й так. Але питання: чому? Майбутнє дасть свої відповіді, далі буде дуже цікаво! Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️❤️❤️
13. Ліза показала себе тут, як справжній лідер, стратег, перемовник. А коли вона торгувалася, скільки має заплатити Картер, то я уявила, як в нього , мабуть, очі розширилися, від такого. І трохи мене здивувало, що він так спокійно таке прийняв, погодився. Але Ліза не зупинилася на цьому і ще й виступила у ролі холоднокровного, продуманого роботодавця-лідера, який вміє організувати і профінансувати. Дівчина захоплююча, неймовірно сильна і розумна.
Анастасія Коваленко, Дякую вам за такий чудовий відгук!
Ліза справді розкривається як справжній лідер і стратег. Картер, схоже, її навіть трохи побоюється, тому й мовчить. А можливо, він просто чекав і дивився, що вийде в неї. Він зараз багата людина, тож суму, яку назвав Сивий, міг погасити одразу, але свідомо не став втручатися в її перемовини. Думаю, він анітрохи не шкодує про свій вибір. Дякую Вам від щирого серця за коментар та підтримку!❤️
12. Поява Демонів виявилася неочікуваною. Та трохи не зрозуміла, як Матвій зрозумів, що перед ним Демон, якщо він мав форму вродливої дівчини?
Сподобався символізм у порівнянні котика, що грався з мишею і відчуттями героя. Це кінематографічно показало ситуацію і дало можливість відчути її.
А те, що зробив демон, теж виявилося неочікуваним. А чи дійсно там є місце довірі, чи це все-таки гра, з поки що невідомими правилами, думаю, подивимося далі.✨✨✨
Анастасія Коваленко, Дякую за коментар!
"Демон" — це військове звання в харонській армії, їхня еліта. Ключова відмінність у тому, що вони носять чорну форму. Саме по цій формі Матвій і розпізнав у дівчині Демона (штурмовики(щось на зразок сержанта) та звичайні солдати мають дещо інший однострій). Стосовно самої дівчини — Ви абсолютно праві, це дуже цікавий та неоднозначний персонаж. Вона ще не один раз здивує! А от чому... відповіді чекають лише наприкінці книги. Дякую за увагу до деталей та підтримку!❤️❤️❤️
Погоджуюсь на всі сто з Аріною та Беллою. Захопливо, настільки захопливо, що немає бажання залишати читання на потім. В той же час з кожним новим розділом ніби натикаєшся на каміння на шляху. Доводиться повертатись до раніш прочитаного, щоб запам'ятати та зберігати в пам'яті велику кількість інформації. Хоча навіть це не заважає читати, читати й читати. А описи космімічних боїв взагалі неперевершені. Складається враження, ніби автор сам був учасником цих боїв. Браво! Сподіваюсь Химера буде не менш цікавою. Успіхів автору та вдячних читачів!
Монашка, Щиро Вам дякую за такий чудовий відгук! Мені дуже приємно, що складність та насиченість світу вас не злякали, а лише додали азарту читати далі.
І в чомусь ви, можливо, праві. Ця книга була першою з тих, що я почав писати після важкої втрати. Вона допомогла мені пережити складний період у житті та стала, напевно, моєю власною «примарною надією» на порятунок. Більшість часу я проводив за написанням історії, аніж у реальному житті, тож ваша правда — тоді я справді більше був учасником тих боїв, ніж проживав життя в реалі. Дякую за ваше «Браво!» та побажання для «Химери» — сподіваюся, вона вразить вас не менше! Щиро дякую за підтримку!❤️❤️❤️
10. -11.Картер отримав винагороду і став мільйонером. Цікаво, галакти - це валюта на обох планетах, чи тільки на Селені? Чи захоче Джон породнитися з такою впливовою сім'єю? Схоже він сестрі сподобався. Подивимося, що з того буде. Крім того, Аманда вже бачить у ньому єдину надію на порятунок батька. Може він сам чи його знайомий допоможуть і тим самим Картер ще більше може здобути довіру дівчат.
Анастасія Коваленко, На кожній планеті є свої гроші, а галакти — це універсальна міжпланетна валюта, яка має ходження у більшості систем, тож Картер тепер справді став багатою людиною. Та чи вплине це якось на його рішення щодо допомоги сестрам Лон — життя покаже. Аманда і справді вразила Джона, та й Ліза — дівчина не промах! Тож попереду багато пригод. Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️❤️❤️
дуже цікаво.але бажано продовження
Oleksandr Pugachov, Щиро Вам дякую! Продовження вже є. Книга називається "Химера". Запрошую! Сподіваюсь сподобається✨
9. Ліза виявилася справжнім полководцем. Сильна, смілива, відважна. Йде до своєї мети, не зважаючи ні на що. Сподобався легкий гумор, що показував стан Картера, який за всім цим спостерігав. ❤️
Анастасія Коваленко, Ця парочка ще наробить справ. І Ліза тільки почала свій шлях полководця... Тож, далі буде. Дякую Вам за коментар та підтримку!❤️❤️❤️
7-8. Сподобався котик, що став пухнастою окрасою і розрядкою серед напружених подій. Хтось воює, нервує, бере участь у космічних баталіях, а котика цікавить, щоб його нагодували.)
Анастасія Коваленко, Все як і в житті. Дякую Вам за коментар та підтримку! Цей красунчик ще себе покаже.❤️
5.-6. Сподобався.символізм назв "Караючий", " "Стерв'ятник", Падальник"... Влучні назви для нехороших людей. Сподобався танець дощу, коли дівчина танцювала під зірками. Але те, що зробив Оіферник показало, який він негідникі нікчема, коли він забив дівчину ногами. Але те, що передбачення почало справджуватися.і він побачив знову танець - порадувало. Сподобався прийом порівняння танцю дощу в кінці. ✨✨✨
Анастасія Коваленко, Величезне спасибі за такі сильні емоції та увагу до символів!
Паралель із танцем дощу була важливою частиною цієї сцени, і я дуже радий, що цей художній прийом та справедливість передбачення так відгукнулися. Він дуже скоро отримає своє...
Дякую Вам за підтримку та чудовий відгук!❤️
3-4. Чудова кінематографічність і деталізованість дозволяє відчути себе разом з героями у вирі подій. Відчуття, наче знаходишся там і бачиш прив'язану Лізу і вдареного Картера. Проте, один момент був не зрозумілий. Коли Ліза прийшла у себе, то зрозуміла, що знаходиться на своїй гоночній яхті - Шустрик. Але у сцені з Картером Шустрик летить у космосі. Це викликало десонанс і спочатку подумала, може це описка. Але потім герої самі згадували, що то гоночна яхта. В мене гоночна яхта асоціюється з плав засобом на воді. А тут вона летить у космосі. Я трохи не розумію вони по воді мчаться чи у космосі? Може це якась метафора чи якась технічна назва, яку я просто не знаю?.
Віталій Козаченко, Дякую, що пояснили.❤️
2. Напад на міста, які не оборонялися і зустрічали ворогів, нагадав ситуацію на Україні, Крим. А ось у Білоріченську явно щось знали, якщо були готові до оборони. Думаю, попереду нас ще чекає розкриття цієї загадки.✨
Анастасія Коваленко, Паралелі з реальними історичними подіями дійсно дуже глибокі та болючі, бо, на жаль, є з чого брати приклади в реальному житті.
А що стосується Білоріченська, то там, як і у нас, керівники міст є різні — деякі й до оборони готувалися. Та, на жаль, усе сталося занадто швидко, тож на загальний результат це аж ніяк не вплинуло...
Дякую Вам за такий уважний коментар та підтримку!✨❤️✨
Інтригуючий початок. Атмосферні, кінематографічні кадри, звуки. Я побачила як вмикаються системи зруйнованого корабля. Хоча не зовсім зрозуміла, корабель невидимка і той, де сплять люди - це один і той самий корабель чи це різні?
Анастасія Коваленко, Щиро дякую за такі приємні слова про атмосферу та візуальну частину! Щодо корабля — так, це один і той самий борт. Тільки справа тут не в невидимості, а у відстані та технологіях. Він лише підходить до системи Скарца й знаходиться ще дуже далеко. Сканери Леди та інших п'яти кораблів просто не здатні його зафіксувати, а от він бачить їх чудово завдяки набагато досконалішим системам.
Надзвичайно радий бачити Вас у цій історії! Дякую за читання та окрема подяка за підтримку!✨❤️✨
Рада що котик вижив. Дуже за нього вболівала. Хоча стрес який пережив... бідолаха
NinaYar, Дякую Вам за таку турботу про нашого пухнастого героя! Він на диво виявився трохи розумнішим, ніж харонці в наступній книзі.
Дякую, що читаєте, та окрема подяка за такі чудові коментарі!♥️♥️♥️
дуже цікаво.чекаю продовження
Oleksandr Pugachov, Щиро Вам дякую! Радий, що сподобалось. Продовження вже є — книга називається "Химера". Сподіваюсь, вона Вам теж припаде до душі. Приємного читання!✨✨✨
Вся книга для мене стала справжнім відкриттям. Я ніколи раніше не читала такого жанру, але ви настільки круто все продумали, що я читала з величезним інтересом. У вас неймовірний внутрішній світ, стільки деталей, планет, рас, кораблів, битв, політики, таємниць і людських рішень, що я чесно не розумію, як це все можна тримати в голові. Антиутопія, космос, війна, виживання, зрада, надія, все переплетено дуже професійно і масштабно. Це реально вау. Видно, що за цією історією стоїть велика праця, фантазія і сильний авторський мозок. Думаю, у вас попереду дуже крутий шлях, бо така уява і така побудова світу справді вражають.
Аріна Нова, Прочитав Ваш відгук із величезною вдячністю в серці! Це справжнє щастя — знати, що історія змогла захопити людину, яка раніше не читала подібного жанру.
Дякую за такі високі слова про авторську працю та світобудову. Створення цього всесвіту було довгим і нелегким шляхом. Та я щиро радий, що моя перша книга Вам сподобалась! Дякую Вам за підтримку!♥️♥️♥️
Епілог вийшов дуже сильний і несподівано теплий після всього хаосу, битв і втрат. У Валеріана нарешті з’являється не просто нова місія, а надія, яку він ніби вже не чекав отримати. Сцена зі старою пророчицею, медальйоном і цим вибором для майбутнього дуже гарно закриває книгу, але водночас залишає відчуття, що попереду ще багато небезпечного й великого. Мені сподобалося, що фінал не просто поставив крапку, а відкрив нові двері.
Аріна Нова, Щиро дякую за такі теплі слова про епілог! Для мене було дуже важливо закінчити цю частину не просто крапкою в битві, а саме відчуттям світла й нової надії — як для Валеріана, так і для всіх інших героїв. Розказати хотілося набагато більше, ніж вміщалося в одну книгу, тож продовження планувалося відразу. Після прочитаного події на Саелії стануть Вам значно зрозумілішими у «Химері». Дякую, що пройшли цей шлях разом із героями!♥️♥️♥️
32. Лекса відкривається зовсім з іншого боку, і її історія виявляється набагато важчою, ніж здавалося спочатку. У ній немає бажання виправдовуватись, вона просто говорить правду, яку носила в собі дуже довго. Момент із кланом СОТА, давньою зрадою і її вибором проти Дракса вийшов сильний, бо за цим відчувається не героїзм напоказ, а стара рана і борг перед своїми. Дуже сподобалося, як змінюється ставлення до неї, від підозри до розуміння, що перед ними не ворог, а людина зі своєю ціною спокути. І фінальне рішення ХелКората дає відчуття, що Лекса нарешті отримала не виправдання, а право самій обрати свій шлях.
Аріна Нова, Лекса дійсно пройшла крізь власне пекло, і її минуле — це не виправдання, а важкий хрест, який вона несе сама. Мені було важливо показати, що її вибір — це не раптовий героїзм, а усвідомлений борг перед тими, кого вона залишила дома. Дякую Вам за коментар та підтримку!♥️♥️♥️
31. Сат-Тана моторошно оживає, і відразу стає ясно, що це не просто планета, а щось давнє й небезпечне. Картер, Лекса і Матвій опиняються майже без вибору, усе залежить від Елсі, Шустрика і кількох дуже ризикованих рішень. Саркофаг додає ще більше таємниці навколо системи Малькар, бо відчувається, що заборона наближатися до неї виникла не випадково. Дуже напружено читати, як вони вириваються крізь бурю, коли сама планета ніби не хоче їх відпускати. Фінал залишає сильне бажання одразу перейти до наступного розділу.
Аріна Нова, Ця планета приховує ще безліч таємниць. Та до них ми почнемо повертатися лише наприкінці третьої книги — там же стане зрозумілою й доля Матвія. Поки що це все у творчих задумах, але вектор саме такий.
Дякую за коментар і підтримку!♥️♥️♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати