Хіба ж пітьмою страхи єдині?
411
Букнет Сучасна проза Хіба ж пітьмою страхи єдині?

Хіба ж пітьмою страхи єдині?

Віталій Партицький
Повний текст · 5 стор.
34
До бібліотеки
  • Опис
  • Зміст книги
  • Коментарі · 13
Анотація до книги "Хіба ж пітьмою страхи єдині?"
Маріуполь - це рана, як має пекти, щоб пам'ять про неї не згасала. Описуючи свій шлях з міста-героя, я також спробував донести думку, до якої дійшов, перебуваючи там: наскільки страх виявляється глибоке та багатогранне відчуття. Але ця історія також і про надію, яка врешті-решт пересилює страх.
Зміст книги: 1 глава
Хіба ж пітьмою страхи єдині?

13 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Tetiana Bila
18.02.2023, 13:06:11

Щастя Вам та Вашим Близьким. Щастя Вашій Коханій. Безпеки Вашому Батьку! Щастя Вашому Батькові та ВЕЛИКЕ СПАСИБІ!

avatar
Ендрю Ейч
04.11.2022, 15:36:29

Не уявляю, як взагалі можна знайти слова, щоб описати подібний жах? Тихо захоплююсь мужністю автора, всим серцем співчуваю, та дякую за цю розповідь!

Ендрю Ейч, Дякую. Слова знайти було доволі легко, бо було багато часу, щоб все обдумати, але весь жах, на мою думку, описати неможливо, оскільки він, на жаль, все ще продовжує тягнутись.

avatar
Марина Осіпова
19.10.2022, 15:38:39

Добре -- що, все так закінчилось! Дякую Богу, що ви у Запоріжжі. Хоча, а там зараз не солодко. Але, своя земля зігріває і дарує надію. І дякую, що поділились своєю історію!

Марина Осіпова, Дякую) Ми у той же день поїхали далі, але так, на своїй землі... Словом, не можна передати відчуття, коли розумієш що ось воно, кінець тим страхам.

avatar
Ольга Шпак
29.08.2022, 22:35:26

На Вашому фото це той собака що пережив евакуацію?))

Показати 3 відповіді

Ольга Шпак, Натхнення дуже потрібна річ, дякую)

avatar
Елена Семенюк
28.08.2022, 18:53:50

Дуже емоційно! Дякую, що поділилися особистим. Ви правильно зробили, що виплеснули все пережите, не можна варити "зміїний супчик" у себе в середині.
Бажаю Вам натхнення!

Елена Семенюк, Натхнення зараз потрібна річ, дякую.

avatar
Lyudmila Sokolova
03.08.2022, 09:50:49

Дякую, що поділилися!
Важко вихлюпувати емоції, але ще важче тримати їх у собі!
Невимовно складно розуміти, що переживають люди під тією клятою окупацією та наші вояки на фронті, дай Боже усім сил та наснаги для перемоги і подальшого життя!!!

Lyudmila Sokolova, Так, сам запевнився, що люди, які подібного не переживали, складно це собі уявляють. Ніби є й фото і відео, але все зовсім не те. Мене навіть частенько питали нові знайомі чи я не підбріхую в якихось деталях.
Головне, що коли виклав історію – стало легше) І дякую за побажання сили, зараз вона дуже потрібна. Вам теж бажаю сил і наснаги.

avatar
Вера Быкова
01.07.2022, 23:33:12

Браво сил вам здоров'я та терпіння

Вера Быкова, Дякую) Як тільки виплиснув накипівше, так одразу легше стало. А терпіння то як знадобиться, але свого захисника дочекаюсь ;-). Сподіваюсь моє фентезі теж вам сподобається

avatar
Єва Ромік
21.06.2022, 20:45:36

Чудове есе. Дякую, що зважилися і розказали. Звичайно ж подібні емоції і переживання не можна залишати в собі. Я заішла почитати ваше фентезі, а зависла тут, переповнена враженнями. Ще раз дякую.

Єва Ромік, А вам дякую за такий коментар!

avatar
Елена Шевцова
14.06.2022, 15:06:41

Дякую! Сильно! Дуже емоційно, до сліз! Натхнення Вам, та вдачі!

Показати 2 відповіді
Елена Шевцова
14.06.2022, 16:42:02

Віталій Партицький, Ніякого депресняку! Ви пройшли через дуже складні випробування!!! Тепер лише у перед! Натхнення Вам і повертайтесь поступово до фентезі.

avatar
Кирило Олейнич
08.06.2022, 21:21:06

Це був тяжкий час для всіх нас...
Сумне і життєве оповідання, яке занурює у ті страшні дні та тижні. Але після будь-якого шторму над містом завжди сходить золоте сонце. Головне і те, що ми живі і здорові, робимо саме те, чого так хочемо.
Дякую за цей твір.

Кирило Олейнич, А вам дякую за коментар!

avatar
Alesia
06.06.2022, 19:44:54

Сильно та щиро написано!!!
Дякую, що поділилися.

avatar
Бодісон
06.06.2022, 17:44:38

Браво!

Бодісон, Щиро дякую!

Дуже сумно, дуже боляче і так знайомо...

Каковкіна Оксана, Біль має відійти, , щоб було місце для надії . І сподіваюсь колись це стане лише далеким снлм.

Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше