Natalia Borysova

12.10.2026, 22:48:32

Ось і завершилася ця неймовірно емоційна, пристрасна й водночас неоднозначна історія! ❤️
Насамперед хочу відзначити, наскільки майстерно ви передаєте атмосферу. Баварські ліси, затишний пансіонат, камін, гірські стежки, музика — усе настільки живе й мальовниче, що часом здавалося, ніби я сама перебуваю серед героїв.

Але найбільше мене зацікавила психологія стосунків Алли, Гюнтера та Фріца. Ви дуже яскраво показали контраст між двома чоловіками. Гюнтер — це ніжність, турбота, душевна близькість і надійність. Фріц — шалена пристрасть, спокуса та емоції, перед якими іноді так складно встояти.

Особливо цікаво було спостерігати за внутрішніми суперечностями Алли. Її вчинки не завжди викликають схвалення, але саме це робить героїню живою, зі своїми слабкостями, бажаннями та помилками.

А фінал мене навіть трохи здивував! Прощальний поцілунок Фріца на очах у Гюнтера та його напрочуд спокійна реакція змусили замислитися. Це справжня чоловіча мудрість і впевненість у коханій чи щось інше?

Для мене ця книга не лише про кохання та пристрасть, а й про довіру, свободу вибору та людські слабкості.

Natalia Borysova

12.10.2026, 22:31:37

Розділ 12
Ох, ну й розділ! ❤️ Здається, пристрасті між вашими героями стають дедалі небезпечнішими, а любовний трикутник набуває зовсім несподіваних обертів!

Мені дуже сподобалося, як ви вибудували контраст між двома чоловіками. Гюнтер — це вже певна емоційна прив'язаність, ніжність, спільні спогади, відчуття близькості. А Фріц — щось зовсім інше. Він наче уособлює ту неконтрольовану пристрасть, яка виникає всупереч здоровому глузду, обставинам і навіть власним переконанням.

Особливо мене зачепила сцена біля каміна. Спочатку все виглядає майже невинно: тиша, потріскування дров, Фріц, який раптом опускається перед Аллою на коліна й кладе голову їй на коліна. У цьому жесті стільки несподіваної ніжності й довіри! А потім атмосфера поступово змінюється, і між героями виникає така сильна сексуальна напруга, що її буквально відчуваєш крізь рядки.

Мені подобається, як ви передаєте цю суперечність між бажанням і внутрішнім опором Алли. Вона розуміє, що відбувається щось неправильне, але водночас її тягне до Фріца. І саме цей внутрішній конфлікт робить сцену емоційно насиченою. Адже іноді найскладніше — не протистояти іншій людині, а розібратися у власних бажаннях.

Natalia Borysova

12.10.2026, 18:39:08

Розділ 11
Ох, який же чуттєвий, пристрасний і водночас ніжний розділ! ❤️

Знаєте, що мені особливо подобається у ваших описах близькості? Те, що сексуальність між Алею та Гюнтером відчувається не лише у фізичному потязі, а й у самій атмосфері їхніх стосунків. Ви дуже гарно поєднуєте пристрасть із ніжністю, бажання з турботою, а тілесну близькість — з емоційною.

Мені сподобалося, як поступово наростає напруга між героями. Спочатку його бажання провести останній день виключно з нею, ця рішучість, із якою він відмовляється від компанії, а потім прогулянка осіннім лісом, золотаве листя, гірський водоспад, затишна хатинка й вогонь у печі… Ви ніби поступово занурюєте читача в атмосферу, де зовнішній світ перестає існувати й залишаються лише двоє закоханих людей.

І сама сцена близькості вийшла дуже пристрасною! Відчувається, наскільки сильне між ними фізичне тяжіння, як вони прагнуть одне одного, як легко ніжність перетворюється на нестримне бажання. Мені подобається, що ви не боїтеся відверто описувати сексуальність, але при цьому не втрачаєте емоційного зв'язку між героями. Адже саме почуття, які стоять за фізичною близькістю, роблять такі сцени особливо хвилюючими.

Natalia Borysova

12.10.2026, 18:37:46

Розділ 11
Неймовірний контраст між пристрасним Гюнтером і тим, яким турботливим він залишається після близькості. Здавалося б, зовсім звичайний момент: він іде шукати воду, повертається з повним відром, дбає про її комфорт. Але саме такі дрібниці, на мою думку, дуже багато говорять про чоловіка. Його сексуальність проявляється не лише в силі бажання, а й у здатності бути уважним до жінки.

І яка ж тепла деталь із фотографіями! Мені навіть стало трохи щемко від думки, що Аля вже уявляє, як переглядатиме їх довгими зимовими вечорами в Києві. У цій миті відчувається не лише щастя, а й тихий смуток майбутньої розлуки. Наче герої намагаються запам'ятати кожен дотик, кожен погляд, кожну хвилину, бо розуміють, наскільки швидкоплинним є цей час.

І окремо хочу відзначити ваші описи природи. Вони дуже органічно переплітаються з емоційним станом героїв. Осінній ліс, тиша, потріскування дров, тепло вогню — усе це створює майже відчутну атмосферу інтимності.

Мені здається, саме в цьому й полягає особлива привабливість вашої історії: тут пристрасть не існує окремо від почуттів, а ніжність не виключає сексуальності. Навпаки, вони доповнюють одна одну, роблячи стосунки героїв живими

Natalia Borysova

07.10.2026, 21:47:46

Розділ 10
Ніяк не відстану від нього )))
Я була в шоці від реакції Гюнтера. Я очікувала ревнощів, образи, можливо, навіть конфлікту — але точно не настільки спокійного й вільного ставлення. Особливо зачепило: «Для мене життєво важливо лише одне: щоб ти кохала мене».
Це настільки неочікувана реакція, що я навіть на мить зупинилася під час читання. З одного боку, в його словах є величезна довіра й дуже доросле розуміння свободи іншої людини. А з іншого — я чудово розумію Аллу з її раптовою думкою: а чому він так легко це прийняв? Бо після такого спокою мимоволі починаєш шукати друге дно.
І от тепер мені страшенно цікаво, Гюнтер справді настільки вільний від ревнощів і почуття власності чи за цією реакцією все-таки ховається щось більше. Авторці вдалося зробити цікаву річ: замість очікуваного скандалу саме відсутність скандалу створила для мене нову інтригу. ❤️

Natalia Borysova

07.10.2026, 21:45:08

Розділ 10 (гаряча частина ) )))
Ох ви тут задали жару збудження і ще сильна за емоціями сцена ❤️ Сексуальна напруга між Аллою та Фріцем відчувається буквально з перших дотиків, але найбільше мене зачепила навіть не сама пристрасть, а внутрішня боротьба Алли. Вона розуміє, що кохає Гюнтера, ця думка навіть спалахує в неї в голові як сигнал тривоги, але поруч із Фріцем ніби втрачає звичний контроль над собою. Через це їхня близькість сприймається не просто як фізичний потяг — у ній є забороненість, сумнів, азарт і та сама мить, коли почуття виявляються сильнішими за раціональність.

І дуже спрацювали контрасти: холодна нічна майстерня — і неймовірний жар між Аллою та Фріцем; його сильні, огрубілі від роботи руки — і водночас стільки ніжності в дотиках; шалена пристрасть — і те, як потім Фріц дбайливо одягає Аллу, навіть взуває її та виводить за руку. Оцей перехід від нестримності до майже зворушливої турботи мене особливо зачепив. Сцена вийшла не просто відвертою, а дуже суперечливою емоційно — і саме тому її не просто читаєш, а проживаєш разом з Аллою. ❤️

Natalia Borysova

07.10.2026, 21:32:42

Розділ 10
Дуже атмосферний розділ ❤️ Мені подобається, як тут пристрасть між героями поєднується з абсолютно простими, майже домашніми моментами. Вони можуть цілуватися, дуріти, бігати лісом, а потім спокійно готувати їжу, читати й говорити про життя. І саме через це їхня близькість відчувається не лише фізичною — між ними є легкість, свобода й відчуття, що їм просто добре вдвох.

Дуже теплими виходять і моменти з іншими героями. Взагалі подобається, що навколо поступово створюється своя маленька атмосфера: вино, вогонь, розмови, жарти, холодний ліс… Наче сама на якийсь час потрапляєш у цю компанію.

А такі дрібниці, як зігріти замерзлі руки подихом, поцілувати пальці чи просто сховати долоню у теплу кишеню, для мене іноді навіть чуттєвіші за відверті сцени. Бо саме в них дуже тонко відчувається ставлення одного героя до іншого ❤️

Natalia Borysova

05.10.2026, 23:55:00

З перервою повертаюся до читання, і дуже рада знову зустрітися з цією історією ❤️ Я й сама знову продовжила писати свою книгу, тому зараз якось особливо відчуваю такі повернення.

Розділ 6
У цьому розділі мені дуже сподобалися саме деталі. Наприклад, маленьке віконце хатинки, з якого відкривається краєвид на озеро, хвилі просто під підвіконням, різнокольорове листя на воді, розповідь про білі лілії та жовте латаття влітку… Навіть вогкість усередині, оброблені колоди й невеличка цегляна піч — усе це дозволяє не просто прочитати опис, а справді уявити місце й відчути його атмосферу.

І саме на цьому контрасті мені трішки не вистачило деталей у сцені близькості Гюнтера й героїні. Вона проходить досить уривчасто: погляд, дотик — і вони вже разом. А мені хотілося так само «побути» всередині цього моменту, як я побула в тій хатинці біля озера. Відчути, як вони дивляться одне на одного, як змінюється відстань між ними, якісь маленькі дотики, реакції, увагу до тіла й емоцій одне одного. Не стільки більше відвертості, скільки більше чуттєвості та їхнього взаємного притягання.
Буду вдячна за такі чесні коментарі і свіжий погляд і до моєї книги))) "там, де завмирає пульс"

Natalia Borysova

06.10.2026, 00:06:10

Ох, а ось восьмий розділ для мене вже набагато сильніший саме емоційно. Тут нарешті розкрилася та дивна напруга між Анною та Фріцом, яку було так добре помітно раніше. І зізнаюся, я очікувала якоїсь таємниці між ними, але точно не такої.

Особливо сподобався перехід від учорашньої сцени до ранку. Після вина, поглядів, дотиків і дивної поведінки Анни наступає ніби протверезіння — і буквально, і емоційно. Анна вже не та жінка, яка ніжно торкалася Фріца. Вона закрита, ображена, кидає на нього погляди, а він демонстративно її не помічає. І тут уже справді розумієш: сталося щось значно серйозніше, ніж просто незручний момент після випитого.

А далі історія з походженням Фріца мене взагалі здивувала. Те, що він виявився прийомним сином Карла і насправді не є Анні рідним братом, дуже добре пояснило попередні натяки. Причому сама історія його появи в родині — маленький хлопчик, який просто підходить до Карла і питає: «Ти мій тато?» — вийшла дуже щемкою.

На кілька абзаців навіть забуваєш, до якої саме таємниці ви нас ведете ))

Якщо знайдете час буду вдячна за фітбек до моєї книги "Там, де завмирає пульс"

Natalia Borysova

06.10.2026, 00:01:26

Розділ 7.
У цьому розділі мені особливо сподобалося спостерігати не стільки за розмовою, скільки за тим, що відбувається між героями поза словами. Погляди Еріха в бік Анни та Фріца одразу викликають цікавість. А коли Анна так ніжно торкається обличчя Фріца, проводить пальцями по губах та очах, а він при цьому залишається майже байдужим, мимоволі починаєш замислюватися: він настільки звик до її ніжності чи за цим стоїть щось більше?

Дуже живим вийшов і момент за столом. Еріх дозволяє собі сміливі пестощі з дружиною, Гюнтер це помічає — і майже одразу його долоня опиняється на стегні героїні. Наче між ними виникла якась мовчазна чоловіча змова )) І мені якраз сподобалося, що все це відбувається на тлі звичайної бесіди: зовні всі спокійно сидять, п’ють домашнє вино, розмовляють, а під столом і в поглядах розгортається зовсім інша історія.

І взагалі після цього розділу залишилося відчуття, що автор навмисно розставляє маленькі деталі, які ще мають скластися в щось більше. Особливо цікава мені зараз пара Анни та Фріца і те, що саме побачив Еріх, раз його погляд раз у раз повертався до них. Є відчуття прихованої напруги, яку поки лише помічаєш краєм ока.

Юлія Манюта

08.09.2026, 21:02:11

Яка цікава родинна драма! Мене ця ситуація хвилює більше, ніж головні герої, чесно кажучи.

Валентина Хомяк

30.09.2026, 19:51:56

Дуже цікава історія, читала з задоволенням до зустрічі в наступних книгах))

Ірена Дюк

11.09.2026, 12:17:27

Тільки почала читати, але вже дуже зацікавила історія ❤️ Незвичні герої, атмосфера й сама зав’язка одразу інтригують. Залишаюся читати далі ?✨ Буду рада також взаємній підписці та підтримці на Booknet ?

Аліс Веро

03.09.2026, 12:12:55

Друзі, вчора вже закінчила публікувати третю частину, яка власне й закриває міні- цикл Watsmann. Наступні 2 частини (4 і 5)написані дещо в іншому стилі. Присвячені Аллі й Гюнтеру, але вже без згадки мешканців і гостей пансіонату. Їх можна було ставити першими в циклі чи останніми. Вони незалежні історії.
Планую весь цей цикл розмістити і на інших платформах, адже тут він безкоштовний і неексклюзивний. Але дати іншу назву. Так мені хтось радив з авторів. Я дослухалась до поради. Але як назвати оці три частини замість Watsmann? Порадьте ще й це))) Буду вдячна ❤️

Дієз Алго

03.09.2026, 10:16:21

Вітаю! Моя рецензія https://booknet.ua/blogs/post/443599

Вень Чжулун

28.08.2026, 21:23:34

Хвороблива любов... нічого не скажеш - часто в сім'ях таке буває (

Вень Чжулун

28.08.2026, 22:05:15

Дочитала) ох, тісно всі переплелись, не тільки в переносному сенсі, а подекуди і в прямому))) переходжу до другої частини)

Вень Чжулун

28.08.2026, 21:45:40

Дійсно шалено! Насичений видався відпочинок!

Вень Чжулун

28.08.2026, 21:42:10

Чоловіки завжди так: смаколик з чужого столу завжди смачніший)

Вень Чжулун

28.08.2026, 21:35:31

Справжня сімейна мелодрама! А мігрантку більше всього шкода...

Вень Чжулун

28.08.2026, 21:31:09

Ого! Щось забористим виявилось винце))))

Вень Чжулун

28.08.2026, 21:18:59

Яка цікава зібралась компанія! Схоже, що нудно їм не буде, а от ризиково - цілком можливо)

Вень Чжулун

28.08.2026, 21:21:17

Добре відірвалися, але цікаво, хто ж так невчасно...

Natalia Borysova

17.08.2026, 00:28:39

Розділ 5
Тут починають прокидатися ревнощі, хоча героїня ніби ще сама не хоче собі в цьому зізнаватися. Дуже тонка межа: Ельза начебто нічого не робить, але сама її присутність уже змінює настрій між героями. Відчувається, що ця прогулянка ще додасть емоцій і, можливо, відкриє те, що поки всі намагаються приховати ❤️

Дана Новак

19.08.2026, 15:19:42

А тут протягом десяти розділів, тобто більшої частини твору, створюється враження, що люди просто дуже багато хочуть одне одного – і це вже майже весь сюжет. Навіть любов Гюнтера й Алли ніби проговорюється лише наприкінці, хоча до того вони чудово проводять час без потреби визначати, що саме між ними. Останнє було навіть дещо неочікувано для мене – ніби вводиться моральна рамка, якої попередній текст особливо не потребував.
Є певні дрібні стилістичні зауваження – як то Гюнтер “почувався у колі німецькомовних людей як риба у воді “ – ну, на те ж він німець? Сорокарічного Фріца протягом тексту часто називають хлопцем, хоча в його віці мені природніше звучало б “чоловік”. Або коли німецькомовні персонажі вживають типові українські скорочення як-от “Аллочка” та “Адочка” – звучало як надмірна локалізація. Ада, до речі, здалася вельми колоритною особою, і враження, що Гюнтер дещо не договорив Аллі, чому повернувся з екскурсії з нею та Вальтером таким виснаженим)

Пацюк Червоній

14.08.2026, 12:54:30

Книга 2 буде?

Дана Новак

19.08.2026, 15:17:29

Вітаю, я з марафону Елани Чунту “Прочитай мене”.
Отже, нова історія про Аллу з “Милого песика”; зізнаюся, читаючи, мимоволі порівнювала зі вже знайомим мені оповіданням) Цього разу враження вийшло дещо іншим – бо там за незвичною еротичною грою досить відчутно проглядалася психологія персонажів, то тут на першому плані саме тілесність. Протягом твору герої переважно їдять, відпочивають, спостерігають одне за одним і віддаються взаємному потягу в різних декораціях, тоді як сюжетної напруги мені особисто трохи бракувало. Фізична близькість у цьому тексті майже не потребує мотивації – вона існує приблизно як ще один спосіб провести час, на рівні “поїсти, погуляти, випити”. Хоча в “Песику” сексуальна складова теж дуже значна, але там це було частиною дивної психологічної ситуації: були залежність, рольова гра, очікування Леоніда, його емоційна нестабільність, реакції Алли, а отже, за сексуальними діями постійно щось відбувалося між людьми.

Іванка Сокіл

14.08.2026, 11:57:19

Авторка майстерно передає атмосферу: читаючи, ніби вдихаєш лісове повітря, смакуєш бутерброд із беконом і п'єш саморобний абсент.
Але так само майстерно авторка описує й інший бік стосунків між героями, зокрема сексуальний.
Тому переважну частину книги я читала, ймовірно, з таким самим виразом обличчя, який був у Фріца, коли він заскочив Аллу та Гюнтера у лісовій хатинці, - сумішшю ніяковості та цікавості. Було відчуття, що я підглядаю за ними крізь замочну щілину. Мені не подобалося те, що я бачу, але відвернутися я не могла.

Детальний відгук за посиланням
https://booknet.ua/blogs/post/441682

Іванка Сокіл

13.08.2026, 22:47:05

Я до вас з марафону "Прочитац мене". Ну що ж, я почала читати і не помітила, як прочитала вже половину. Підозрюю, що решту подолаю так само швидко. Захопливо. Буденно в гарному сенсі. Є відчуття, ніби підглядаєш за цією цікавою компанією іноземців крізь дверну щілину, через що місцями трохи ніяково.
Роздивилась уважніше обкладинку. Є підозри, що пари трохи змішаються...

Іванка Сокіл

13.08.2026, 23:07:46

Розділ 7 - ОГО... Я такого не очікувала. Дуже прогресивні люди...поки що враження неоднозначні. Як літературний твір - подобається авторський слог, детальні описи, від яких виникає бажання самій скуштувати цю полинну настоянку. Але події змушують піти перекурити...

Natalia Borysova

13.08.2026, 20:54:41

Розділ 3 залишає зовсім інше враження, ніж попередній. Якщо спочатку мене захопила атмосфера Альп і знайомство з героями, то тут вдалося значно ближче зазирнути у стосунки героїні та Гюнтера.

Попри відверті емоційно гарні сцени, для мене вона ще і про те, наскільки добре ці двоє знають одне одного. Між ними відчуваються близькість, довіра, свобода бути собою і та особлива природність, яка з'являється у стосунках не одразу.

І саме тому я вже починаю щось підозрювати.)) Коли на початку історії так переконливо відчувається гармонія між героями, мимоволі чекаєш моменту, коли ця рівновага похитнеться.

А тут ще Фріц, Ельза і дуже інтригуюче: «хто знає, як повернуться події далі…» Схоже, фігури вже розставлені, але хто яку роль зіграє )))

Natalia Borysova

12.08.2026, 21:02:35

Розділ 1
Перший розділ залишив дуже приємне відчуття - ніби це не просто знайомство з героями, а повільне занурення в зовсім інший світ.

Тут багато атмосфери: осіння Баварія, дощі, туман, гори, ліс, маленький готель далеко від цивілізації… І мені сподобалося, що природа не просто описана як декорація, а ніби задає настрій усій історії. Відчувається тиша, віддаленість від звичного життя і водночас якесь очікування подій.

Цікаво було спостерігати й за стосунками героїні з Гюнтером. Навіть із невеликої кількості реплік уже відчувається певна усталеність їхніх стосунків: вони давно знають одне одного, між ними є близькість, свої жарти, звичний спосіб спілкування. Але особливо мене зачепив момент, коли з'являється Фріц. Він одразу здається дуже відкритим, товариським, навіть трохи безпосереднім - людиною, яка легко впускає інших у свій простір і так само легко починає цікавитися їхнім життям.

І ось тут у мене вже прокинулася читацька цікавість. :) З одного боку, поки що це абсолютно звичайне знайомство і прогулянка. З іншого - автор досить помітно акцентує увагу на тому, що Фріц і героїня швидко знаходять спільну мову )))

Адель Лантьє

22.07.2026, 22:15:10

Цікава анотація, успіхів книзі )))

Адель Лантьє

22.07.2026, 22:15:36

Цікава обкладинка))) Однозначно сердечко

Ларія Ковальська

13.07.2026, 21:38:09

Не часто трапляються історії, де молоді люди спілкуються через автоперекладача, мабуть, це додає певного шарму у їхні стосунки)

Ольга Инка

12.07.2026, 08:02:27

Із задоволенням прочитала вашу книжку) щиро дякую)

Світлана Литвиненко

11.07.2026, 21:03:22

Бажаю Вам успіху та натхнення. Гарна обкладинка, цікавий сюжет.

Ольга Инка

11.07.2026, 11:31:44

Дякую за історію. Написано відверто, смачно, досить професійно. Любощі - це ваша фішка, як на мене. Тільки хочу порадити: перегляньте будь ласка главу 9. Там найбільше (небагато) зустрічається русизмів (типу підпєвав). Може, не кожному це дошкуляє, але це єдине, що гальмувало читання й псувало насолоду. У вас вийшла дуже тепла, красива й правдива історія. Чекатиму на продовження.

Аріна Нова

10.07.2026, 19:01:08

Я дуже зацікавилася вашою книгою. Вона чіпляє тим, що така ситуація в різних формах перетинається з долями дуже багатьох людей. Тут і сильне почуття, і пристрасть, і водночас життя, у якому в кожного вже є своя сім’я. Мені справді цікаво почитати, як ви це подали і як розкрили героїв. Дуже хочеться побачити ще один погляд на такі непрості стосунки.

Ларія Ковальська

10.07.2026, 14:21:46

Анотація та початок історії захопили, з задоволенням читатиму)

Ольга Инка

10.07.2026, 11:48:13

Почала читати. Дуже щиро пишете. Я дивлюся вашими очима. Сама присутня серед героїв. Природа неймовірна. Характери життєві, упізнавані. Наснаги!

Міра Голд

08.07.2026, 12:01:16

❤️

Віталій Козаченко

04.07.2026, 07:38:02

Вітаю з новинкою! Бажаю успіху книзі❤️❤️❤️