Вона пішла тихо. Без скандалу, без останньої сцени, без слів, за які можна було б зачепитися.

А він залишився — серед порожніх кімнат, непрочитаних повідомлень, нічних пробуджень і мовчання, яке раптом стало голоснішим за будь-яку сварку.

«Все ж таки буде весна...» — психологічна історія чоловіка, який після розриву намагається зрозуміти, чому так довго тримався за стосунки, у яких уже не було близькості. Алкоголь, випадкові дотики, спогади, злість і бажання повернути минуле поступово приводять його до значно складнішої зустрічі — із самим собою.

Це історія не про те, як повернути кохання.

Це історія про те, як повернути себе.

Бо іноді весна починається не за вікном.
А всередині.