Українську модель війни не варто автоматично називати армією майбутнього навідь сучасною це локальна спеціфіка.

Грубо кажучи, ЗСУ сьогодні — це дуже винахідлива, досвідчена, небезпечна, але технологічно бідна армія, яка навчилася надзвичайно ефективно воювати дешевими радіокерованими fpv-дронами проти такогож відносно відсталого противника.

Звісно це велике досягнення в умовах дефіциту.

Але дефіцит, навіть якщо його красиво назвати інновацією, не перетворюється на технологічну перевагу.

І звідси виникає наступне питання:

що станеться, якщо армія, по вуха набита fpv дронами, зустрінеться не з іншою такою самою армією, а з повноцінною дроно-авіаційно-космічною військовою системою?

Відповідь неприємна.

Її не будуть героїчно перегравати у FPV-дуелі.

Її методично розбиратимуть зверху.