Про козака‑характерника Лавра, старшину Війська Запорозького Низового, пошепки кажуть страшне: ночами він обертається на вовка. Його тінь, мов нічний звір, нещадно карає кожного, хто зазіхає на володіння ляського старости. І байдуже, що на грабунок людей штовхає запеклий голод.
Чутки про ніч, проведену поза домом, змушують Лисавету шукати правду — про себе, про людей навколо, про те, що насправді сталося. Розмова з Лавром відкриває їй те, чого вона досі не помічала…
Коли їхні шляхи перетинаються знову, в її серці, стиснутому жахом і соромом, проростає небезпечне почуття. Чи здатен дикий звір на милосердя, коли на кону стоїть життя її родини? І яке прокляття змусило Лавра стати самотнім вовком‑характерником?