676
Анотація до книги "ВибІр"
Пес звик до ситого, але невільного життя: будка, миска і замкнений простір двору. А якщо життя дасть можливість стати вільним? Філософське оповідання про життя і вибір кожного.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВідсилка до комфортистів? Хоча, напевно, це я намагаюсь знову шукати філософію там, де її немає. В усіх творах бачу якесь посилання автора. Чи воно все ж таки тут є? Цікаво почути вашу думку
Ірина Скрипник, Насправді філософське посилання тут є, принаймні я його планувала) Паралель з життям людини, яка краще обере життя на прив'язі, але сите й звичне, аніж вийде із зони комфорту й стане щасливою, бо матиме те, до чого душа летить. Але то понеділок, то не на часі, то старий, то не для мене.... Відмазки, коротше... Якось так.
Цікава історія вийшла! Бажаю легкого пера та натхнення!)
Лія Серебро, Дякую Вам!
Привіт, Оксанчику!
Дуже гарненьке оповідання! Як справно і як зворушливо вдалося тобі втілитися в свідомість пса, передати його почуття, начебто це не собака, а людина...
Так, вибір начебто був - прийняти нове життя, або повернутися до гарантованої ситної миски... Але насправді не було в нього вибору. От якби був молодим, мабуть, не злякався б бійки із тим чорним псом, та й за рудою самицею побіг би....
Класна, душевна оповідь. Молодець Оксаніку!
Мореас Фрост, Привіт, Славо!
Якось не помітила твого відгуку, вибач(
Так і задумано було, що не про собаку мова, а про людину. Метафора.
Дякую!
Жив був Пес?))) Чомусь нагадало))
Анні Ксандр, Бо там наша ментальність. В усій красі й унікальності. А також гумор)))
Вітаю з цікавою новинкою))
Анні Ксандр, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати