Від кохання до ненависті один крок

Вона вірила в кохання. Не у казкові сценарії з фільмів, а в справжнє — щире, просте, яке живе в поглядах і дрібницях. Їй було всього 21, вона пекла тістечка і вірила, що він — саме той.

Вони жили разом у її квартирі. Він тримав її за руку й обіцяв не відпускати. А потім — мовчання. Важке, ріжуче, невиправдане. Те, що знищує довіру й залишає попіл на місці кохання.

Те, що сталося між ними, не можна забути. Вона не пробачає. Не вміє мовчати, коли болить. А болить сильно.

У цій історії не буде ідеальних людей. Тут будуть ті, хто помиляється, страждає, кохає — і вчиться починати спочатку. Бо від кохання до ненависті — один крок. Але що, якщо він не останній?