— Не хвилюйтеся, люба. Він буває суворим, але ви йому сподобаєтеся, — запевняє вона, навіть не повертаючи голови.
— Я взагалі-то на іншу… — пробую ще раз, уже майже переходячи на біг.
— Марк мені потім ще подякує! — радісно повідомляє вона й прискорює крок.
Я ледве встигаю перебирати ногами, намагаючись не перечепитися через власну сумку. Мої туфлі гучно цокають по блискучій підлозі, а папка з ескізами раз у раз вислизає з-під руки.
— А у вас є досвід роботи? — запитує Вероніка на ходу, нарешті трохи сповільнившись.
— Так, два роки економісткою, — відповідаю я, радіючи, що вона хоча б почала ставити запитання.
— Прекрасно! Вмієте працювати з документами? — вона задоволено киває, навіть не дочекавшись наступної відповіді.
— Так, але…

БЕЗПЛАТНА КНИГА. ПІДТРИМАЙТЕ СЕРДЕЧКОМ І КОМЕНТАРЕМ