Убивство у Гарлемі

На дворі стояв в'язкий туман, нічне небо розтягалось дедалі темнішим
килимом та лиш зрідка пронизуюче світло фар розрізало його. На околиці
міжміського шосе стояв лиш один будинок, біля якого зібралось кілька
машин.
На веранді будинку сидів чоловік середнього віку, його похмуре, втомлене
обличчя із густими чорними бровами озарилось м'яким але різким
спалахом жовтуватого світла.
Затянувшись цигаркою він піднявся та направився у сторону машин.
— Щось забарились хлопці..–випустивши смолистий дим із рота промовив
загадковий чоловік
Із салону найближчого авто визирнула постать.
— Ти як завжди перший –вимовив незнайомець з іронією в голосі.
Це був невеличкий , повнуватий чоловік , у поліцейській формі , з
відблискуючим у світлі маячків сивим волосям.
—Сем, я взяв кави по дорозі , ти ж як завжди