Ти мій вибір. 18+

Дарина: І саме в цей момент краєм ока я побачила його.
Чоловічу фігуру.
Велику. Міцну. Похмуру.
Він стояв трохи осторонь від групи чоловіків у дорогих костюмах, покручуючи в руці склянку з віскі.
Не посміхався, не пив, не вдавав зацікавленості.
Він просто дивився.
Прямо на мене.
Влад: Він помітив її саме в ту мить, коли вона лише увійшла до зали.
Спочатку — підбори. Тонкі, високі. Впевнена хода.
Потім чорний шовк, що рухався разом із тілом, чи то відкриваючи, чи то ховаючи вигини фігури. Тканина ніби загравала до нього, переливаючись при кожному кроці.
А потім спина. Відкрита майже повністю, з тонкою лінією хребта і світлом на тендітних плечах. Шкіра здавалась атласною під золотавими лампами холу.
Тіло відреагувало швидше за думку.
Чооорт.