Однієї морозної неділі, коли пан Тадеуш розпалив піч сухим гіллям і приготував м’ятний чай для своїх маленьких гостей, і вже збирався розповісти нову казку, до нього хтось постукав. Стукіт у двері був рівний і трохи обережний, наче той, хто стукав, боявся образити господаря хатинки.

Тадеуш встав, натягнув залатаний кожух і чобітки брунатного кольору, і відчинив скрипучі двері, які ледь переносили тріскучий мороз.