Розділ ІІІ

Розділ ІІІ

Дні минали швидко, не чекали, а цариця Зима летіла на срібногривих конях світом і шукала свою племінницю Амелію. Лише через три дні побачила вона у лісі, де жив пан Тадеуш, білу вовчицю з блискучим хутром і короною на голові. Вона сиділа біля замерзлого озера і самотньо та сумно дивилася на срібло місяця.

–  Це вона! –  майже крикнула цариця Зима й веліла магічному амулету знов повернути їй колишній зріст, а срібногривим коням –  колишній розмір.

–  Амеліє, я тут! –  закричала вона кристально-чистим і водночас суворим голосом.

Біла вовчиця обернулася і встала. Вона вклонилася цариці тричі і несподівано трапилося диво. Вовчиця поступово почала перетворюватися знову на людину: зникло вовче хутро, обличчя знову стало людським. Тепер перед царицею Зими знову була її племінниця Амелія, у білій шубці з срібним міхом, розпущеним волоссям кольору білої перлини і корони, що дісталася їй від злої матері-втікачки.

–  Амеліє! Сили добра почули нас! –  крикнула радісно цариця Зима і пригорнула до себе.

Та радість їх тривала недовго. До цариці Зими раптом заговорила магічне куля, чаріний амулет засяяв неймовірно яскраво і от-от, здавалося, засліпить очі цариці і князівни Амелії, яка плакала від щастя крижаними слізьми.

–  Царице, у зимовому царстві з’явилася самозванка. І це ніхто інший, як відьма Касандра, якій вдалося звільнитися від Ваших чар завдяки зрадливій Віхолі Віоліні.

–  Так, магічна куле, я знаю про зраду Віхоли і вже думала, що це так і станеться. Лише підскажи, що тепер робити далі?

– Вам слід залишатися у цьому селі. Я бачу, що снігур Кацпер – ваш вірний зимовий птах подбав про те, щоб люди також дізналися про Вашу біду і попросили допомоги у мудреця-казкаря Тадеуша.

–  Прошу, магічна куле, вкажи нам шлях.

–  Слідуйте за мною. –  промовила магічна куля і полетіли вперед.

Тим часом у старій хатинці пана Тадеуша не припинялися суперечки. Діти, поштар Любомир і сам пан Тадеуш  напружено думали, як допомогти чарівним силам побороти велике зло, що принесло у зимове царство біду.

Нарешті до хатинки пана Тадеуша хтось постукав. Стукіт був сильний,  всі почули, як надворі іржали коні.

–  Тільки подивіться! –  крикнули діти. Срібногриві коні і … сама цариця разом з племінницею!

Довго не думаючи, пан Тадеуш впустив незвичайних гостей до себе у хатинку. Всі вклонилися цариці Зимі і її племінниці. Першою заговорила цариця:

–  Ми прийшли за допомогою, за порадою… Ми шукаємо пана Тадеуша. – промовила якось невпевнено цариця Зима.

Пан Тадеуш хотів було запропонувати цариці м’ятного часу з бубликами, але вчасно згадав, що цариця –  крижана і гарячий чай навряд чи п’є. Так само і її племінниця  –  Амелія.

–   Ваше Величносте, ми знаємо про Вашу біду і допоможемо, якщо це буде в наших силах. Ми отримали лист від Вашого слуги, князя Сніга. А ваша історія вже з’явилася у щотижневому часописі свіжих казок. Добрі птахи сповістили нас, людей, про неї. І хоч ми зрозуміли, що все це правда лише зараз, ми дещо вже придумали. –  сказав було пан Тадеуш.

Старий казкар весь час сумнівався, чи правильно він розмовляє з царицею та князівною, які прибули до нього в хатинку з чарівної казки.  На довгі роздуми у нього не було часу. Він знав, що казки стають реальністю, якщо в них хтось повірить. І от розповів тоді  цариці старий Тадеуш, що він з поштарем Любимиром і сільськими дітьми вигадав.

Вони вважали, що слід негайно вивести царських слуг через підземний тонель, а на крижаний замок навести снігову лавину. Хотіла було цариця  Зими одразу заперечити, адже пожаліла свій розкішний замок. Проте вона знала, що має справу з жорстокою відьмою і найсильнішою Віхолою усіх часів  –  Віхолою Віоліною. Сила зрадниці Віоліни занадто потужна, що навіть чарівний амулет не здатен допомогти цариці здолати це велике зло. Цариця погодилася з паном Тадеушем. Разом з ним, дітьми і поштарем Любомиром цариця Зима склала листа до зимових птахів, снігових дочок і холодних вітрів-братів:

«Шановні царські слуги!  

Вам пишуть цариця Зима та її племінниція Амелія. Ми знайшлися, а Амелія розчаклувалася. Та щоб перемогти зло, ми маємо бути разом і діяти негайно. Власноруч ви не переможете злу відьму Касандру. Ви не зрадили мене, як  Віхола Віоліна, адже завжди знали, що в мене немає сестер, окрім матері моєї племінниці Амелії. І та занадто далеко від нас. Ця княгиня Аліція –  справжня самозванка.

Прошу вас не боріться з нею. Все, що вам треба зробити, так це лише врятувати себе. Щоб вона не погналася за вами, спустіться підземним тонелем, двері якого відкриваються у старому колодязі поблизу хатинки князя Сніга. Перед тим, як ви будете тікати і вже спуститеся у колодязь, нехай князь Сніг просвистить у горн тричі. Тоді з Крижаних Гір зійде снігова лавина і накриє крижаний замок. Віхола Віоліна і відьма опиняться у пастці лавини, а далі я схоплю їх і кину за ґрати. Лише виконайте мій наказ, щоб не стати заручниками відьми та її прибічників».

Холодних вітрів і сильних хурделиць.

                                                                                                Ваша цариця Зима.

Коли цей лист був дописаний, цариця Зима доторкнулася до нього чарівною паличкою й він перетворився на лист-блискавку і вже за мить з притаманною йому властивістю – блискавичною швидкістю прилетів до царських слуг, які якраз були на засіданні у хатинці князя Сніга. Князь Сніг побачив, що лист-блискавка був з підписом самої цариці Зими. Його ніхто на світі не міг підробити. Він зачитав зміст того листа усім зимовим птахам, своїм донькам –  Віхолам, Хурделицям, Заметілями, Завірюхам, Хуртовинам, Холодним Вітрам-братам. У хатинці всі присутні одностайно вирішили діяти негайно і виконувати наказ цариці Зими, адже можна не встигнути і дійсно потрапити у кігті злої відьми, якій в усьому допомагає зрадниця Віхола Віоліна.

Князь Сніг дістав зі старовинної скрині чарівні горни  і поклав  їх у білосніжну кишеню свого пухнастого плаща. Коли всі царські слуги спустилися у колодязь і вже пройшли у широкий підземний тонель, князь Сніг, який йшов останнім і позамітав їх сліди, тричі, як і належало, просвистів у горни. Крижані Гори одразу почули звук чарівних горн і не витримавши його неймовірної потужності, не втримали снігову лавину і вона накрила усе зимове царство разом з крижаним замком, куди нещодавно вселилися відьма Касандра і її вірна слуга – зрадниця Віхола Віоліна. Лавина  перекрила усі шляхи підступним злочинцям і вони опинилися у її сніговій пастці.