3 616
Анотація до книги "Там, де завмирає пульс"
Вона мала лише працювати з ним. Закохуватися у власного директора точно не входило в її плани.
Між ними — пристрасть, що надто швидко стирає межу між роботою та бажанням.
Та все ускладнюється, коли спільна робота зводить їх із чоловіком з її минулого. Тим, хто досі кохає її. Тим, хто вже побудував для неї дім. І тепер їм трьом доведеться працювати разом.
Один — вогонь, поруч із яким завмирає пульс. Інший — спокій, у якому нарешті легко дихати.
І коли вона майже дозволяє собі обрати пристрасть, відкривається правда: у житті цього чоловіка є інша жінка. І дитина.
Два чоловіки. Два різні кохання.
І вибір між тим, хто став її домом, і тим, без кого вона не відчуває себе живою.
Між ними — пристрасть, що надто швидко стирає межу між роботою та бажанням.
Та все ускладнюється, коли спільна робота зводить їх із чоловіком з її минулого. Тим, хто досі кохає її. Тим, хто вже побудував для неї дім. І тепер їм трьом доведеться працювати разом.
Один — вогонь, поруч із яким завмирає пульс. Інший — спокій, у якому нарешті легко дихати.
І коли вона майже дозволяє собі обрати пристрасть, відкривається правда: у житті цього чоловіка є інша жінка. І дитина.
Два чоловіки. Два різні кохання.
І вибір між тим, хто став її домом, і тим, без кого вона не відчуває себе живою.
любовний трикутникбос та підлегладуже відверто
“Вона не планувала закохуватися у свого директора, та серце не питає. Любовний трикутник, два чоловіки — і вибір, який змінить не одне життя.”
“Атмосферна й емоційна історія про почуття, які не відпускають. Тут є море, тиша, внутрішні суперечності й герої, яким віриш. Книга для тих, хто любить повільне, чуттєве занурення в історію.”
Зміст книги: 83 глави
Останнє оновлення: сьогодні
297 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОновлення щосереди, щоп’ятниці та щонеділі з 19:00 до 21:00.
Дякую кожному, хто читає мою історію, ділиться враженнями в коментарях і залишається поруч із героями. Ваша підтримка надихає мене творити далі й наповнювати кожну нову сторінку емоціями. ❤️
Ось воно - прокляття сильних жінок. Знайти собі рівного. Без потреби втискуватися в Прокрустове ложе маленької людини. Яка заздрить такій жінці. Завжди. Без виключень. Тому вона і боялася втратити Алекса. Бо поруч з ним можна було хоч інколи відчути себе просто жінкою. Не той, яка вирішує. А той, яку візьмуть на ручки, та вирішать її проблеми. Еліф має масштаб. Але і обмеження перфекционізмом. Тому з Алексом не склалося...
Олександра Шен, Ви все дуже чітко підмітили: кожну сюжетну лінію, кожен психологічний портрет.
З одного боку, Еліф ніхто нічого не обіцяв. А з іншого боку я її, як жінку, розумію. А тут ще й дитина народилася. То виглядає так, що поматросив та бросив. Обіцянок не давав, це правда, але не повна. Дуже схоже на ухилянство, якщо чесно. Типу, ти все сама вигадала, а я в білому.
І тому я зараз на стороні Івана. Поїхати, та нічого не сказати Наталії? І не телефонувати не писати? Ну тоді вибачайте, твоє місце не закріплене, не в кінотеатрі. І тут знов про надійність. Інколи простір для рішень для жінки стає занадто великим. Це не завжди гарно. І може погано скінчитися.
Олександра Шен, Сама ще не знаю. Просто пишу, розмірковую, і це ніби теж якесь маленьке дослідження самої себе )
Мені подобається, що в кожному розділі є щось, що чіпляє. Жоден не проходить просто повз кожен викликає емоції, іноді навіть змушує подивитися на звичні речі по-іншому. Читаєш і все більше занурюєшся в історію
Подобається, що герої не ідеальні, у кожного свій характер, свої переживання та погляди на життя. Читаєш і постійно хочеться дізнатися, що буде далі. Особливо цікаво спостерігати за стосунками між героями тут точно є над чим замислитися
Книга затягує, читаю на одному диханні
51. ну яка ж це глибока і рефлексивна глава. Який вибір зрештою зробить героїня, коли скінчиться нічна тиша і доведеться зіткнутися з реальністю нового дня?
Mary Grant, найскладніші рішення приходять саме тоді, коли нічна тиша закінчується і доводиться дивитися в очі реальності. Адже одне - прислухатися до своїх почуттів, а зовсім інше - наважитися зробити вибір і прийняти його наслідки. Наталії ще доведеться розібратися, де справжнє кохання, де пристрасть, а де те відчуття спокою, якого їй так бракує. І мені хочеться, щоб вона обрала не просто чоловіка, а насамперед себе. ❤️
53. тут просто серце завмирає від кожного рядка! Сцена танцю настільки атмосферна і пронизлива, що яскраво відчувається вся глибина їхніх недомовок.
52. Дуже зворушлива сцена з сином. А розповідь Еліф про архітектурні інновації майбутнього просто вражає своєю масштабністю. Слухаючи її ідеї герой відчуває не бажання сперечатися чи дискутувати, а глибоке захоплення - це приємно.
Як швидко все розгортається! Які пристрасті!
Круто вона поставила його на місце! Молодець!
вітаю, дуже заінтиигувала анотація, підписалась, додаю до бібліотеки, запрошую до себе на сторінку)))
11. Ох, а тепер ще й з'ясувалося, що Алекс має стосунок до того самого проєкту, через який Наталія так хвилюється! Мені подобається, як поступово закручується сюжет, адже їхнє знайомство стає дедалі цікавішим. Тепер хочеться побачити реакцію Наталії, коли вона дізнається, хто він насправді.
10. Ну все, ці двоє вже явно загралися! Між ними така хімія, що аж цікаво, скільки ще вони витримають без поцілунку. А момент із сукнею взагалі класний! Алекс знає, як звести жінку з розуму, навіть не торкаючись її.
9. Дуже гарно передані емоції героїв, особливо їхня внутрішня боротьба між бажанням зблизитися і страхом зробити перший крок. Розділ читається легко, а напруга між Алексом і Наталією лише додає цікавості до їхньої історії. Авторці вдалося передати їхнє взаємне притягання так, що хочеться читати далі.
Дуже інтригуюча історія, у якій кохання постає не просто як почуття, а як складний внутрішній вибір між пристрастю та душевним спокоєм. Особливо цікаво, що героїня опиняється не перед звичайним любовним трикутником, а перед двома абсолютно різними світами: один дарує їй відчуття дому й надійності, інший розпалює почуття, перед якими важко встояти. А несподівана правда про іншу жінку та дитину додає історії ще більшої психологічної напруги. Тут немає простих рішень, адже іноді найважче зрозуміти не те, кого ти кохаєш, а з ким насправді зможеш бути щасливою. Дуже хочеться дізнатися, який вибір зробить героїня і чи не доведеться їй заплатити за нього надто високу ціну. ❤️
50. Як же неймовірно чуйно Іван вибудовує цю близькість, крок за кроком знімаючи її захист. А атмосфера з французьким фільмом, виставою та смаколиками додає такому довгоочікуваному затишку просто неперевершеного шарму!
49. ну цей вечір під скляним куполом у Батумі — це просто чиста естетика та романтика! Як же трепетно Іван усе організував, до найменшої деталі розуміючи, що саме може її зворушити. Дуже тонкий і красивий розділ!
Я вже сама не розумію за кого вболівати за Алекса чи Івана. Пані Наталіє, ви мене втягнули у цей чудовий трикутник)))
82. Катя права, в першу чергу слід обирати себе...
Іван такий щирий! У ньому стільки тепла, уваги й легкості. Поруч із таким чоловіком, мабуть, почуваєшся спокійно і впевнено. Але цікаво, чи все так просто з ним, як здається на перший погляд
Алекс неоднозначний чоловік. У ньому поєднуються холодний розум, внутрішня сила, самоконтроль і щось небезпечно привабливе.
7. Алекс, здається, вже зовсім забув про свої плани, настільки його захопила Наталія. А вона хоч і намагається стримувати почуття, але вже сама не хоче відпускати його руку. Цікаво, хто з них першим наважиться зробити наступний крок.
6. Мені сподобалося, як Алекс зумів підтримати Наталію, хоча вони зовсім недавно познайомилися. Особливо зачепили його слова про те, що вона не зрадила свою країну, коли поїхала, а просто зробила вибір, щоб жити.
48. Неймовірно сильна, пронизлива і глибока історія про складний шлях Еліф та Алекса! Їхні емоції та внутрішні трансформації настільки живі й відчутні, що чіпляють за живе з перших сторінок і не відпускають до самого кінця. Дякую автору за цю дивовижну подорож, повну пристрасті, драми та щирих почуттів! ❤️
47. Розмова між Алексом та Еліф на тлі святкового вечора стає справжнім психологічним катарсисом. Це історія про те, що навіть глибоке кохання і спільне минуле не можуть змусити двох сильних лідерів жити в одному ритмі
46. Цікаво ви показали еволюцію сприйняття Івана. Після того, як Алекс зник, а Наталя почувається втомленою,, вона точно дивиться на Івана інакше
45/ Цей розділ чудово показує трансформацію стосунків від токсичного притягання та очікувань до болючого, але необхідного звільнення через абсолютну чесність. Герої нарешті перестають вимагати одне від одного неможливого
Прочитала кілька розділів на одному диханні.
Мені дуже сподобалося, як звичайна поїздка за сукнею перетворилася на цілу гру характерів. Він звик усе вирішувати швидко й брати відповідальність на себе, а Наталі зовсім не збирається беззаперечно приймати його рішення. Їхні суперечки, підколи й поступове зближення дуже живі. А момент, коли з'ясовується, що вона їде на зустріч не просто як його супутниця, а як повноцінна учасниця проєкту, додає історії зовсім іншого повороту. І ця сцена в ліфті… Ох ❤️
А от вибирати білизну - це і крок до зближення, але і намагання повного контролю. Тому що ніколи. Ніколи чоловік не зможе навіть уявити, як це - коли стрінги залізли туди, куди вони зазвичай полюбляють залізати. Або як це - коли косточка ліфа травмує груди, хоча виглядає все пристойно. Це навіть в дуже дорогій білизні буває. Просто не твій фасон. Таке...
Олександра Шен, Скоріше, тут я хотіла показати, наскільки Олег звик усе контролювати й наскільки складно йому відчувати чужі особисті кордони. Навіть вибір спідньої білизни для нього — це не лише бажання зробити приємно, а й своєрідне задоволення від того, що його слухаються. І це досить непроста риса характеру, адже такій людині важко прийняти, що хтось інший може мати власні бажання, ухвалювати рішення й робити вибір, який теж заслуговує на повагу. Особливо складно з цим у стосунках, де важливо не лише любити, а й дозволяти іншій людині залишатися собою.
41. Розмова Івана та Алекса про справжню сутність Наталі та межі маніпуляцій раптом переривається її появою на порозі. Дуже гарний хід.Особливо ефектно показано витримку Наталі: вона не влаштовує сцен, а холодно й упевнено перехоплює ініціативу, сідаючи за стіл і перетворюючи напружену атмосферу на витончену психологічну гру.
Mary Grant, Мабуть, у той момент будь-яке її рішення означало б або стати на чийсь бік, або відштовхнути обох одночасно. І мені здається, саме тоді в Наталії прокинулося почуття власної гідності й усвідомлення того, що вона варта того, аби за її прихильність боролися два чоловіки. З одного боку, це, безперечно, приємне відчуття — розуміти, що ти настільки бажана. А з іншого — ситуація значно складніша, адже Наталія опинилася в певній залежності від обох чоловіків, кожен із яких має над нею професійний вплив. І це лише посилює внутрішню напругу, ускладнюючи не тільки її емоційний стан, а й робочі стосунки.
Між ними дуже цікава хімія. Вона ніби й не готова підпускати його ближче, постійно насторожена, може огризнутися чи відштовхнути, але Алекс не намагається зламати її захист. Мені подобається, що він бачить за її різкістю не характер, а пережите. І те, як поступово між ними з’являється довіра, — набагато цікавіше за миттєве захоплення. Відчувається, що ця зустріч може стати для обох чимось значно більшим, ніж просто випадковим знайомством. ❤️
Еллі Мун, Якщо бути відвертою, то в Наталії, особливо на початку, відчувається певна невпевненість у собі. Адже усвідомити, що тебе тягне до чоловіка, до зустрічі з яким ти емоційно зовсім не була готова, — уже непросте випробування. І десь глибоко всередині мимоволі виникають запитання: «А чи гідна я такого чоловіка? Невже він справді може бачити в мені щось більше?»
Наче вона й сама до кінця не вірить, що могла зацікавити такого чоловіка, і водночас відчайдушно намагається приховати цю невпевненість за різкими словами, рішучими вчинками, демонстративною впевненістю, а подекуди навіть зухвалістю. Мені здається, це своєрідний захисний механізм: краще першою показати характер, ніж дозволити комусь помітити, наскільки ти насправді вразлива )
42. З особливим інтересом спостерігаєш за тим, як Наталя намагається сховатися від хаосу в роботі. Для неї робочі правки та зосередженість стають справжнім «якорем», який не дозволяє зануритися надто глибоко в бурю почуттів до обох чоловіків.
Здається Іван трохи розрядив обстановку з тими квітами.
Mary Grant, Так, іноді ми шукаємо для себе безпечне місце, де можна сховатися від усього світу, наче в маленькому наметі. Але рано чи пізно буря зносить цей прихисток, і нам усе одно доводиться виходити зі свого панцира, озиратися навколо, краще розуміти себе, свої почуття й бажання та знаходити сили рухатися далі.
43. Обожнюю ранункулюси))) Нехай вони і тільки точково. Їх можна побільше. Я уявила той чуовий букет, ви його дуже гарно описали.
Чи зможе Наталя протистояти цьому м'якому, алепевненому вторгненню Івана у її звичне життя, і чи не стане цей «початок» початком нової бурі, здатні зруйнувати її довгоочікуваний внутрішній спокій?
Mary Grant, Дуже цікаве запитання, яке може або внести певну ясність у власні відчуття, емоції та почуття, або, навпаки, породити ще більше сумнівів. І не лише щодо одного чи іншого чоловіка, а й щодо правильності власного сприйняття, своїх бажань і того, чого насправді хочеться від цих стосунків.
44. Красивий образ для Еліф --- спокійної, хижої, небезпечно красивої жінки. . Її ревнощі та спроби вивести Алекса на емоції через розмови про Наталю додають неймірної іскри.Дуже тонко показано момент, коли Еліф усвідомлює: Алекс мовчить про Наталю не через байдужість, а тому, що ця людина для нього справді важлива.
Mary Grant, Дуже дякую! Мені хотілося показати Еліф не просто ревнивою жінкою, а сильною суперницею, яка добре відчуває слабкі місця Алекса. І ви дуже тонко підмітили його мовчання. Іноді саме небажання говорити про людину найкраще видає, наскільки вона для нас важлива.
Момент із квартирою, коли він мимоволі починає порівнювати її затишний простір зі своїм величезним будинком. А потім душ, ранкові збори, підколи й ці неймовірно промовисті паузи між ними. Дуже подобається, як усе розвивається без поспіху, але з такою напругою, що буквально відчуваєш її крізь текст. А фінальні кілька кроків назустріч — просто чудові! І тепер дуже хочеться побачити, що Наталі вигадає далі.
Еллі Мун, Дуже дякую за такий уважний коментар! Мені хотілося показати, як між ними поступово виникає близькість навіть у звичайних побутових моментах. Адже іноді погляд чи пауза говорять значно більше, ніж слова. А Наталі ще точно знайде чим здивувати Алекса. Вона ж дівчина з характером ))
Як на мене, минуле повинно залишатися в минулому. Гарно прогулятися, згадуючи роки навчанння, веселі історії днів юності. Щоб потім розійтися, якщо з цією людиною тебе більше нічого не зв'язує. Тому що люди дуже рідко змінюються, і якщо не вийшло відносин тоді, навряд чи вийде тепер. А Еліф.. здійснює типову помилку колишніх. Як і Іван. Ау, це було і загуло. Все, крапка. Розповідати як зламається Наталія, просто тому, що їй цього дуже хочеться? Має бажання додати до цього допису відомий мем ".... - це туди". А Алекс сам зрозуміє, що, від кого та коли хоче.
Олександра Шен, Не знаю, наскільки в реальному житті люди здатні поводитися саме так. Можливо, у цій ситуації вже забагато приниження й марних спроб достукатися до людини, яка ніби зовсім не хоче чути. Але, з іншого боку, коли почуття стають сильнішими за здоровий глузд, а егоїзм починає говорити голосніше за повагу, мабуть, і такі ситуації цілком можливі. Адже навіть сильне кохання не завжди робить наші вчинки правильними.
Ну що ж, Іван перетнув Рубікон. І це, як на мене, максимально тупо. По-перше тому, що вказувати босу ( та й будь-якій людини взагалі), з якою жінкою як себе поводити - це верх неделікатності. Алекс дорослий чоловік, сам вирішить, як з ким поводитися. По-друге в цих палких речення він зовсім забув, що емоції Наталії та її вибір - це її власна справа. Алекс на фоні Івана виглядає дорослим та серйозним чоловіком. А, головне, можна було так зробити, щоб цього не побачила та не почула сама Наталія?
Олександра Шен, Іноді за надто емоційною реакцією людини ховається звичайна невпевненість у собі. Мені здається, він уже підсвідомо сприймав Наталю, як свою й зовсім не очікував, що доведеться знову виборювати її прихильність. Можливо, з роками він навчився почуватися впевненим, успішним, майже бездоганним чоловіком. Але щойно ситуація вийшла з-під його контролю, озвалися давні переживання, пов’язані з відмовою та страхом бути відкинутим. І, мабуть, саме тому його реакція виявилася настільки гострою.
Він мені особливо цікавий як персонаж. У ньому відчувається чоловік, який звик контролювати ситуацію, власні рішення та простір навколо себе. Але поруч із Наталі його звична впевненість починає давати тріщини. І це показано дуже тонко. Він не влаштовує гучних зізнань, не намагається завоювати її красивими словами. Натомість помічає дрібниці: її реакції, інтонації, спроби сховатися за жартами чи поясненнями. Навіть те, як вона бурмоче щось собі під ніс, викликає в нього усмішку. Мені подобається ця уважність. Вона говорить про зацікавленість набагато більше, ніж будь-які компліменти.
Коментар видалено
Дуже інтригуючий сюжет! Особливо цікавою стає історія з появою Еліф, Івана) це додає сюжету особливої перчинки, завдяки якій ще більше хочеться дізнатися, що буде далі!
Алекс - сильний, амбітний чоловік, який звик іти до своїх цілей і не готовий заради них жертвувати нічим, навіть власними принципами. А поруч із Наталею, можливо, найбільше його лякає саме необхідність впустити кохання у життя, де він звик покладатися лише на себе.
Мені здається, Алекс починає трохи боятися того, що відкриває в собі поруч із Наталею. Вона ніби торкається тих куточків його душі, до яких він сам давно не наважувався зазирнути. Він звик усе контролювати, покладатися на логіку й тримати почуття під замком. Але поруч із нею дедалі частіше помічає, що його емоції сильніші за будь-які раціональні пояснення. І, мабуть, найбільше його лякає навіть не сама Наталя, а те, яким він стає поруч із нею.
5.6.7.
Мені дуже сподобалося, як поступово змінюється їхнє спілкування. Вона ще тримається насторожено, ховає біль за гострими словами, а Алекс не тисне, а просто слухає й знаходить саме ті слова, яких їй, здається, давно бракувало. Їхня розмова про Україну, втрачені мрії та право бути щасливою особливо зачепила. А момент біля будинку, коли він накрив її плечі піджаком, додав цій історії такої ніжності. Хочеться читати далі й дізнатися, куди приведе їх ця несподівана близькість. ❤️
40. Особливо сильним є момент зіткнення в кабінеті, де розмова про роботу плавно переходить на особистий простір.
34. Боже,як це було чуттєво. Він так стримувався, але Наталія бачу прорвала всі його кам'яні стіни і спалила проєкти в голові. А ще така локація, вау)
Радує те що він хороший батько
Вітаю! Підписалась, відстежуватиму Вашу творчість ☺️ Буду рада, взаємній підписці ❤️
Залишається відчуття, що є навіть не недомовленості, а кордони. І вони обидва не вільні в своїх проявленнях. Наче рухаються по лабіринту, де за кожним поворотом може бути пастка. І навіть те, що ім дуже гарно вдвох, не знімає питання постійної напруги. Випробування один одного. Чи довго можна гратися в таку гру? А Іван, звісно, дивний. "Вона буде моєю" - найбезглуздіші слова, які каже чоловік. Наталія не предмет з розпродажу, а жива людина. Кого вибере, той буде її чоловіком.
39. Буря гряде з Іваном. Щось уже страшно від того, що буде далі. І Чудовий момент у примірочній. Мені подобаються чоловіки, що дають вибір, а не нав'язують свою думку. Головне щоб потім це не переросло у перекладання відповідальності у побуті або ж на роботі)
38. Сподіваюся я нічого не пропустила. Адже після 36го розділу йде одразу 38))
Здається їхні діалоги стали більш вільними, зникла колишня напруга, натомість з'явилася грайливість, довіра й особливий зв'язок. Цікаво як вони будуть балансувати між світом що будується і між роботою з дзвінками від Івана?)
36. Алекс повністю втрачає голову, викидає телефон ігноруючи дзвінки, а Іван там певно вже кипить від люті та ревнощів!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати