Та, що закохує в музику

Присвячується Оксані Рудик
Вчительці музики класу бандури моєї доньки.
Музична школа. Субота. Залізна хвірточка відкрита. Дівчатка з важкими наплічниками збираються на репетицію. Старші самі, найменших приводять батьки. За спиною несуть бандури в чохлах, обережно, бо інструмент примхливий. Декому йти недалеко, є й такі, що приїздять автобусом з ближніх населених пунктів.
Бандуристочки.
Розсідаються по своїх місцях. Менші в перший ряд, потім старші. Розмови, нотки, обійми. Не бачились 2 тижні. Мама-Вчителька вже тут, з бандурою на колінах щось тихо розказує мамі Софійки і настроює бандуру. Руки підкручують кілки, струни щипаються, серце чує музику. Як то вдається одночасно?
Бо практика. Бо роки. Бо живе цим.