1 775
Анотація до книги "Сповідь!"
Події відбуваються в чудовому місті, на березі самого чорного в світі моря. Вона дуже незвичайна та неординарна людина, перша в країні жінка-моряк, головний механік великого судна. Її кар’єра стрімка та блискуча, але вона живе тільки морем- ні дітей, ні сім’ї, ніяких рідних, тільки робота, судно, морський простір. Жінка вирішує змінити своє життя та всиновлює хлопчика, закінчує морську кар’єру заради того щоб стати Матір’ю. Після кількох років життя в справжній родині та домашньому затишку хлопець вимушений покинути Матусю заради її щастя.
Чи є життя після смерті? Чи зможе загиблиий хлопець допомогти своїй матері з того світу? Чи буде Мама щаслива і благодарна Богові за те, що в її житті була всиновлена дитина?
Буде зрозуміло коли герої оповідання випвипадково зустрінуться в рідній Одесі.
Чи є життя після смерті? Чи зможе загиблиий хлопець допомогти своїй матері з того світу? Чи буде Мама щаслива і благодарна Богові за те, що в її житті була всиновлена дитина?
Буде зрозуміло коли герої оповідання випвипадково зустрінуться в рідній Одесі.
24 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкби до кінця втрималися в реалізмі, на мою думку, сприймалося б краще, й оповідання було б сильнішим.
Дуже чуттєва світла історія!!!! Ви молодець!!!! Твір вразив, зачепив, розвеселив і дав причини посумувати!!! Дякую!!!
Надто швидко закінчилася історія: тільки занурилася, а вже кінець(( Проникливе, романтичне і доволі світле оповідання. Незвичний, але цікавий формат подання "одеської мови")))
Дякую, мені сподобалося!
https://picua.org/images/2018/08/31/1d70e224ce3673a6901a4346ba5051bb.png
Kiose Marina, рада, що сподобалася.
Не зовсім зрозуміла, чому твір називається "Сповідь!", ще й зі знаком оклику. Адже сповідь є лише його частиною, а загалом це скоріше добра й сумна казка нових часів, у якій пропущено моменти про те, що війна - це кривавий жах, що втрачати дітей, навіть прийомних, - це кошмар, якого не побажаєш ворогу (Матуся втратила сина, і вона про це дізнається, але її істерики й бажання померти в цей момент автори нам милосердно не показують), а показана лиша найсвітліша й найдобріша частина історії. Одеський колорит наприкінці дуже симпатичний, хоч причин брати соковиту говірку в лапки, як на мене, немає.
Сироти по шкірі від такої доброти. Хоч ми з вами і суперники в цьому конкурсі, але я не можу не поставити вам лайк.
ПерсеФона, Вельми дякуємо за реакцію та бажаємо Вам успіхів у конкурсі. Дуже приємно отримувати лайк від письменницького авторитета Litnet. Віримо, що добро врятує всесвіт!
Захоплює з перших рядків і не відпускає до останніх.Дякую!!!
Надя Свіріна, Як говорять у нас в Одесі- ми "такі" дуже Вам дякуємо, вельмишановна леді!)
Чудова історія про найважливіші почуття. Дякую авторам за любов, з якою описано Одесу - найкраще місто у світі! Дізнався, навіть, дещо нове з розповіді про славнозвісного дідуся, що грає на одеських вулицях). Легке, романтичне, трохи наївне, в доброму розумінні, тепле оповідання, що залишає приємні думки і пробуджує гарні спогади.
Юрий, Юрий, Особливо дякуємо Вам за відгук! Як говорив наш знаменитий Мішка Япончик прогулюючись вулицями міста - "Шикарный вид", та про Одесу тільки з любов'ю і треба писати, бо "вона'' дійсно найкраща в світі!)))
Хороший рассказ!
Віктор Дворянов, Дуже вдячні за Вашу реакцію!)
Дуже дякую авторам, читала зі сльозами на очах, були різні відчуття протягом читання, спочатку лист та й лист, а потім все глибше і глибше занурювалася в оповідання. Знаю, що чудо існує, але ж не кожний з нас помічає його в повсякденному житті. Окрема подяка за передачу колориту рідного міста, я аж уявно відчувала як іду разом з Матусею від Маразлієвської до входу у Горсад, усі ці слівця і жаргон, і поведінка людей, навіть поведінка дідуся, який грає «дрином» на пляшці, і те, що відбувається на вулицях міста, це таке рідне і відбувається так насправді, але ж, мабуть, треба тут народитися і жити, щоб відчути глибину того, що відбувається в оповіданні. Були моменти, які мені не дуже сподобалися, але ж це моє суб'єктивне сприймання деяких речей. Із задоволенням почитаю ще Ваші оповідання.
Kiose Marina, Дякую!
Здорово так держать
Lilya Matveenko, Дуже дякуємо, що приділили нам час та прочитали твір)
Дуже сподобалося ! Читала на одному подиху ! Насправді, цікаво і незвичайно. Дійсно заслуговує на увагу і на перемогу ! Дякую авторам за таке мистецтво :)
Kateryna Vesti, Дуже дякуємо за відгук та роздані аванси.Розуміємо, що ми в самому початку шляху, і треба дуже багато працювати, щоб писати дійсно на пристойному рівні. Та нам дуже приємно отримувати такі коментарі по даному твору.
Спочатку думав, що автори спеціально дають лист солдата з численними помилками, щоб було в стилі дитячого листа вихованця притулку.
Але виявилось, що весь твір в цьому стилі.
Окрема подяка за "фото Чингисхана". Компенсувало 30 хвилин життя, потраченого на читання твору.
Андрей Артюхов, З помилками про помилки))
Цікава історія, змушує замислитись над тим, що треба своєчасно цінувати своїх близьких. Також дякую за цікавий екскурс по вулицям Одеси, такі гарні назви!!!
Ирина Борикова, Дуже дякуємо за відгук. Запрошуємо до "Південної Пальміри", тут надзвичайно гарно, особливо влітку)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати