1 440
Анотація до книги "Сколівське провалля"
Серед Карпатських гір завжди відбуваються містичні події. У невеличкому містечку Сколе є старовинний маєток, який був облаштуваний під дитячий табір. Природа, літо, річка - що ще потрібно для файного відпочинку? Все б і нічого, але ті, хто повертаються з табору додому, з роками, не можуть згадати - що відбувалося у Сколівському маєтку.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю! Маю кілька запитань, чи не могли би ви написати мені в інстаграм, дякую. s.batura_writer
Сподобалася частина, у якій описано те літо: колоритно відтворено природу, атмосферу табору, першого кохання, дружби, старовинного будинку. Попри казуси з мовою, про які говорив попередній коментатор, читалося органічно й саме от що "атмосферно".
(Кличний відмінок - Зоє, як Маріє, Євдокіє, а не Зою. Зою - це якби то був Зой, чоловік. Як Андрій.)
Але загальне враження від тексту не таке позитивне. Початок не викликає довіри: дівчина зірвалася посеред ночі на чужій машині і поїхала в місто, де не була 15 років? М'яко кажучи, імпульсивно. Я не здивована тому, де вона опинилася у фіналі. Колишній їй віддав ключі від машини за змогу жити самому в _орендованому_ житлі? Я не здивована, що вони розійшлися.
У тексті дуже швидко "настають сутінки", хоч героїня кожен день починає рано, ледь не затемно.
Сама історія про колодязь і язичницького чаклуна слабка. Мені здається, такі сюжети - це якийсь шаблон про протистояння поганого поганства й хорошого християнства. Після соковитого опису місцини й дитинства було аж незручно читати. Події сумбурно розвиваються. Чого саме ці діти з усіх? Чого Зоя жива? І фінал - ну геть перебір.
Текст розвалився на дві частини: класну і... і ні. Перепрошую.
Ірина Пасько, Дякую за коментар.
Сподобалась мова? Цікаво. А яка це мова?
"Гусаком чимчикували" - це яка мова?
Не "один за одним", не "в колосок", не "вервечкою", зрештою. Останнє Ви ж вживали в тексті. Отже, це слово Вам знайоме.
"На-пів", "пів-секундна" - це яка мова?
Частини пів- та напів- пишуться разом: напівпритомний, півсправи. Інакше тільки - з власними назвами, як "пів-Волині", наприклад.
"Не дивлячись на" - це яка мова? Такі звороти українській нехарактерні. Вживаємо "попри".
Усе це, звісно, піддається редактурі. Втім, хвалити твір нема за що.
Сюжет... Зрозуміло, чим закінчиться, з першої сторінки.
Я прочитав, наразі, 40 творів з тих, які беруть участь в конкурсі.
І цей - перший, що викликає в мене щире обурення.
Сподобалося все: від інтригуючого сюжету до мови. Дякую за якість!
ПерсеФона, Дякую й вам, щиро.
Прочитала з задоволенням. Дуже непогано.
Ирина Стабровская, Дякую!
Будинок дивних дітей...) Сподобалось, дякую!
Анна, Дякую і вам,приємно))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати