Рига

Тепла, ностальгічна оповідь про дитинство на Донбасі, де нескінченні пшеничні поля й важка праця шахтарів сплітаються в одне ціле. Через прості деталі, родинну любов і тінь утомленої шахти, автор м’яко змальовує силу батьківської постаті та незбагненну прив’язаність до землі, на якій усе й тримається. Цей текст – маленький літній спогад, сповнений пилом доріг, запахом зрілої пшениці та любов'ю, що не потребує слів.