Десь біля темної ріки зупинився молодий козак, який не вірив ні в чортів, ні в русалок, ні в старі легенди. Та однієї ночі він побачив її.

Дивну дівчину з сумними очима, яка здавалася водночас прекрасною й неприродною. Зустріч, яку варто було б забути, натомість оселилася в його думках.

Навіть коли Святослав повернувся до свого загону, а Меланія — до сестер-русалок, їхні думки знову й знову знаходили шлях одне до одного.
Чи здатні вода й полум'я не знищити одне одного, а стати чимось більшим?