39 689
Право на щастя 18+
Повний текст ·
151 стор.
“Право на зраду/Право на щастя ”
Анотація до книги "Право на щастя "
Скільки всього може змінити час, якщо навіть гори не можуть перед ним встояти,то що тоді говорити про людей...
З їх останньої зустрічі пройшло більше семи років і сказати, що вони не змінилися, дуже важко. Хтось став успішнішим, а когось взагалі неможливо порівняти. Здавалося, що може бути спільного у колишнього викладача та студентки. Наприклад, діти, але це не точно..
Як не крути та в долі специфічне відчуття гумору і якщо вона дає ще один шанс, то може варто ним скористатися. Звісно, ніхто не говорив, що буде легко.
Особливо тому хто спробував на собі "солодкий" присмак зради...
З їх останньої зустрічі пройшло більше семи років і сказати, що вони не змінилися, дуже важко. Хтось став успішнішим, а когось взагалі неможливо порівняти. Здавалося, що може бути спільного у колишнього викладача та студентки. Наприклад, діти, але це не точно..
Як не крути та в долі специфічне відчуття гумору і якщо вона дає ще один шанс, то може варто ним скористатися. Звісно, ніхто не говорив, що буде легко.
Особливо тому хто спробував на собі "солодкий" присмак зради...
Зміст книги: 32 глави
86 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, дуже сподобалося.
Арина Хрущева, Рада чути ❤️ ДЯКУЮ!!!
О хо хо. Скільки пристрасті, ніжності, болю, кохання в одній історії. Змусили серце битися як навіжене від цих емоції. Блін та я навіть не могла уявити, що в Марка стільки шаленства, наполегливості, відчаю, ніжності та пристрасті до своєї студентки. Дякую за кожну емоцію яку вклали в цю книгу. Неймовірно захопливо та насичено емоціями. Ще раз дякую за чудову книгу кохання.
Наталка Сеник, А я вам дякую за ваші неймовірні враження ❤️❤️❤️❤️ Я безмежно рада, що все сподобалося!!!! Дякую! Дякую! Дякую ❤️
Правом на зраду Марта скористалась. Зрозуміло, що це не принесло щастя. Цікаво дізнатися в продовженні чи зможе Марта знайти своє щастя, чи буде шанс
Виктория Зёма, Цікаво...)))
Цікаве продовження історії. Дякую
Ірина, Завжди будь ласка ❤️
Кожна людина заслуговує на другий шанс, як на щастя так і на виправлення помилок.І кожний в житті хоче мати свою опору, свою рідну і близьку людину, як то кажуть і в горі і в радості. Так і Марта заслуговує .
Оксана Жезло Штих, Краще й не скажеш ❤️❤️❤️❤️
Марта має свій погляд на ситуацію і стосунки...!!! Минулий досвід навчив...!!!
Дякую!!! ❤❤❤
Олена Гушпит, Її досвід жорсткий і вона стала занадто прагматична. Але не нам її судити....
І тобі ❤️❤️❤️
Ця історія чудова, варта уваги. Марта заслуговує на гарного, порядного чоловіка, який буде її опорою., а він її.
Марійка Козарик, Щиро дякую вам за ці слова ❤️❤️❤️❤️❤️ Марта справді заслуговує тільки на краще)
О, у мена просто слів бракує щоб передати скільки насолоди приносить читання цієї історії.... це продовження неймовірної історії сильної жінки, яка однозначно заслуговує на взмємне щире кохання та величезне щастя...)))))
Kv Kv (Julia Lime), ❤️❤️❤️
Щиро дякую за таку неймовірну історію життя. Марта із сильної дівчини виросла в надзвичайно сильну жінку. Проте, якою б сильною не була жінка, так хочеться мати кохану людину поряд. А ще бути впевненим у взаємності. Я отримала неймовірне задоволення від прочитання. Ваші слова змушують задуматись над життям та стосунками. Ще раз дякую та бажаю натхнення на нові книги.
Марія Любарська, І я вам дуже дякую за цей безмежно приємний коментар!!!! Всім серцем радію, що вам сподобалось ❤️❤️❤️ Ваші слова і враження надихають краще за все ❤️❤️
Дякую ще раз!! Обіймаю ❤️❤️❤️
Оце вже потішила... І дітки виросли...і сім'я щаслива... Але все ж не змогла, щоб молодицю для напруги нервів не знайти!) Та наш Макс, ще той олов'яний солдатик!) Його кохання так просто не здається! Не для того він стільки його виборював! Он, ще й мемуари з цього приводу вийдуть!
''))) ... ти даєш щось таке, що без тебе – ніяк
ти умієш щось так, як без тебе не буде
вся любов у тобі – реактивний літак
і прибуде її, а вона не пребуде
знаєш ти щось таке, що не знає ніхто
бо відчитуєш знаки прадавні правдиві
сотня в тебе імен і облич твоїх – сто
всі вони – нетутешні і всі вони – диво
є в тобі щось таке... ти сама...
ти сама... бо у венах твоїх –
турбулентність і трафік
ні, таких ДНК тут ні в кого нема
ні нейронів таких, ні таких порнографій
я ціную тебе, як віднайдений скарб
я люблю тебе так, ніби спогад дитячий
ти даєш щось таке, що без тебе – ніяк
ти пробач мені це і тобі я пробачу''
/Юр Іздрик/
Дякую, моя квіточка!) Вітаю зі святом!)
Вера, Без напруги ніяк)) Оскільки, перчинка в діжці меду робить його більш цікавішим на смак)
А Макс просто ідеал, принаймні, я намагалася його таким зробити, маленькими кроками)
Рада, що вам сподобалось і я недарма працювала півночі)
Навзаєм вітаю зі святом ❤️❤️❤️
Дякую за завершення чудової історії. Буду чекати нових, з нетерпінням.
Наташа Міщенко, Вам дякую за ці слова і підтримку ❤️❤️❤️❤️
Я щиро радію, що ця історія вам сподобалась ❤️❤️❤️❤️❤️
У мене мало серце не стало, коли сказали про аварію...я ж подумала про Макса! От же ж, інтриганка!!! Дякую за згадку про мою скромну персону!) Радію, що змогла підтримати та допомогти)
''Час не лікує... Він мимо іде.
І той, хто шукає - своє віднайде.
Час не лікує. Він пам'ять хранить...
Буває сміється... Буває - болить...
Час не лікує. Екзамен здає.
На людяність, честь...:-"Обирай,що твоє?"
Час не лікує... Вже звикли, як є...
- То хто я для тебе? Хто ти для мене?
Час не лікує... Душа лиш тремтить...
-Що буде завтра? Що буде,за мить?
Час не лікує. Давай,без образ?
Давай вже без зайвих і пафосних фраз?
Час не лікує. Він просто іде...
- За мрією йди! І цінуй все,що є''.
/Автор Безина Н./
Дякую за неймовірну історію!)
Роза Фаєр, ❤️❤️❤️
Дякую за чудову історію кохання❤️ Успіху книзі та вдячних читачів! Натхнення, нових героїв, нових історій!
Yuliia, І вам дякую за ці слова, побажання та високу оцінку моїй творчості ❤️❤️❤️❤️
Браво,Роза ! Не очікувала , але Макс виявився,
на диво, відповідальним чоловіком! Дякую!
Олена Хуренко, І вам дякую, моя люба ❤️❤️❤️❤️
Бачу, що не тільки Марті довелося так довго доводити, що Макс саме той чоловік на якого вона може покластися)))
Макс, перевершив всі мої сподівання!) То он куди він мотався!) Тепер такими ж темпами і одружаться? Хай там як, але тепер все правильно! Тішусь і радію) Аж волога на очах від цієї милоти...
''Твоя влада наді мною безмежна...
Я аркуш паперу... роби орігамі,
Бери за зап'ястки, забудь обережність,
Піддатливі губи зціловуй на зламі.
Як скажеш піти... я піду, без зупинок,
Ти - хвиля, я - човен, понесеш - попливу,
Ти можеш кусати животик і спину,
Й щосили тягнути, немов тятиву.
Ти мій ляльковод, віддаю тобі нитку,
Плювати на гордість... то бери й володій,
Тавруй на мені, що бувала у вжитку,
Та іншу... що схожа... покохати не смій.''
(Kvitka)
Дякую, моя хороша!)♥️☘️☀️
Вера, Побачити сина це вже наступний крок, не скажу, що тут буде простіше, бо він вже далеко не немовля. Та до Марти ближче, тим більше, що практика показує, її потрібно ловити її тут і зараз)))))))
І я вас, моя люба ❤️❤️❤️❤️
Так...Оце для Макса шок. Нехай трохи подумає, охолоне, далі за квіти, та вперед до коханої і радіти життю.
Наташа Міщенко, Я ж не кажу, що не хотів)Та, коли все поступово відбувається, то набагато простіше, чим усе одразу)
Нічого, впорається, куди дінеться))))
Ну, Максу ще трохи побігати треба, стрес зняти) Бійтеся своїх бажань)) Він же хотів родину, дітей. Отримайте та розпишіться! Може він в ювелірний магазин рвонув, поки Марта не втекла?))) Дякую за проду❤️
Yuliia, Таки так, потрібно добре думати про те, що насправді бажаєш)Хоч я впевнена, що Макс в цьому всьому хаосі знайде своє щастя і дякуватиме за нього долі)
Щодо того куди він саме побіг не скажу, може ви праві, а може ні. Скоро дізнаємося)
Дякую вам за вашу підтримку і коментарі. Це безцінна підтримка для мене ❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Ну я очікувала, що в нього може бути якась бурхлива реакція... Та думаю, що нічого страшного не станеться. Ну, можливо знову нап'ється... А потім прийде і скаже...поїхали до сина!) Звісно ж, що йому і радісно і в той же час болісно...він тільки в себе прийшов від звістки про майбутнього малюка, а тут бац...є вже СИН!
''Хто ти кохана, щастя чи омана,
Може ти радість, а може біль,
А може тиша, чи буревій.
Того вже не скажу, бо був вже твій.
Тіло відчув твоє гаряче і бажанне,
Потім душа з'явилася неждано,
Все це сплелось в клубок почуттів,
Кожен отримав те чого хотів.
Стали близькими душі і тіла,
Обертом пішла від тебе голова,
Як же без тебе в цьому світі я,
Зміліє все без тебе серце і душа.
Знаю, що по лезу ножа з тобою йду,
Нічого вже не вдієш, я тебе люблю,
Хто ти кохана, щастя чи омана,
Напевно знаю ,ти наркотик мій,
Втілення моїх всіх не земних мрій.
Душею ти мене скорила,
У ній є все, найперше крила...''
/ І.Філіпс /
Дякую за продочку, сонечко!) Чекаю на продовження!) ❤️❤️❤️✨✨✨☘️☘️☘️
Вера, Ой, дякую))Але мені здається, що з наших героїв вистачить. Звісно, придумати можна багато чого та то вже буде ліплення горбатого до стіни. Тим паче, що в моїй голові вже нові є ідеї для майбутніх книг. І навіть вже пишеться одна, в співавторстві, це кажу вам суто по секрету)))
татка заштормило. дякую за продочку.
Марина Глушко, Завжди будь ласка))
Поставте себе на його місце, тут будь-кого накриє)))
А ось і бик в гніві!) Пригнав весь у милі, захеканий, з піною у рота) Що ж, розмова буде нелегка... Та це краще, ніж ховати голову в пісок... краще, ніж видумувати якісь стосунки... краще, ніж показувати свою гординю...
''Вкради мене з колючих лап розлуки!
Залиш собі! Не віддавай нікому!
Я уві сні шукаю твої руки...
І твої губи, пристрасно-медові...
Звільни мене від смутку павутини,
Котру самотність плЕла вечорами!
І пригорни до себе, мов дитину!
У серці поселивши за замкАми...
Подалі від негоди і рутини!
У нашім світі миру і любові!
Вкради... сховай... тримай мене в обіймах!
Залиш собі!.. Не віддавай нікому!..'' / мережа /
Дякую за продочку, сонце!) Чекаю на продовження!) Мирного дня!)♥️♥️♥️✨✨✨☘️☘️☘️
Вера, Він в нього часом надійно ховається, але лише тоді коли Марта поруч і м'яко кажучи не чудить))
Ох, уже ці чоловіки! Тепер Макс буде грати в «нам терміново потрібно серйозно поговорити») Мʼяч на його полі)) З нетерпінням чекаємо на продовження.
Yuliia, І не кажіть. І з ними погано, а без них ще гірше)))
А Максу не треба було тікати від почуттів, бо Марта всеодно має більше козирів в рукаві)) Продовження буде сьогодні протягом дня)
ну то як тепер дочекатися продовження? А що буде коли він ще про сина дізнається?
Марина Глушко, Я неймовірно щаслива тим, що книга нарешті викликала такий ажіотаж)))
Продовження буде ближчим часом, не хвилюйтеся))
Там і отримаєте відповіді на певні запитання і новий заряд енергії)
Оце вже прямо хід не "конем", а "королевою". Краще і не придумаєш, молодець. Тепер нехай майбутній татусь трохи побігає...
Наташа Міщенко, Я теж так думаю)Все має бути по чесному, щоб ніхто не образився)
Ох який розділ,я вже просто не знаю як маю дочекатися продовження!!!
Леся Мазур, Рада старатися. У мене від ваших слів просто усмішка з обличчя не спадає))))
При цьому, хочеться кожен раз так викладатися,щоб отримувати нову дозу позитиву)
Відразу б так! А то бігала, як кішка за мишею... Він здався тобі змарнілим ..а ти не думала, що він теж страждає! Що його оце ''дефіле'' з новою пасією, не що інше, як провокативний жест тобі! Адже більше ніяких доказів чи фото... Що ж, чекаємо на реакцію Макса. Дякую за продочку, сонечко!)
Вера, Рада, що вам сподобалась ця сцена. Я спочатку думала, що відповідне відбудеться на Максових заручинах. Але це було б трохи жорстоко по відношенню до Марти.
А реакція нашого новоспеченого татуся не за горами))))
Звісно ж, він вже знає про те, що ти в місті і намагаєшся зустрітися. Ображене чоловіче его... Але ж ти вже налаштована, значить дійдеш цілі!) Дякую за продочку, сонце!) Чекаю на продовження!) І пишу своє продовження)
''Тільки кулька все вище летить,
тільки серце тріпочеться лунко,
і співає не в лад і не в такт,
так невчасно, надмірно, намарно -
я люблю тебе, чуєш, дивак,
я люблю тебе так безпорадно,
я щаслива отут і тепер,
я своїм божевіллям щаслива -
неможливо кохаю тебе
і люблю тебе - так неможливо...''
/ Julia Styrkina /
Вера, Щастя приходить, коли не чекаєш)))
Мабуть, потрібно просто частіше відпускати момент...
Дякую, вам за безцінний вклад в мою історію, а ще за пильну увагу ❤️❤️❤️
Коментар видалено
Сподіваюсь план "Б" вдасться краще ніж "А"...Слово "біль" в українській мові чоловічого роду.
Наташа Міщенко, Будемо сподіватися) Знаєте, я надіюсь, що вам зайде план "Б", оскільки я придумала його ще разом з самою книгою. Звісно, що по ходу сюжету він трохи змінився. Але суть залишилася)
Щодо іншого, то я не здивована. Знаєте, як зараз кажуть, я не боюся Бога, я боюся чоловіків...
З новими силами - в нове життя! Легко не буде точно) Сподіваюся, хоч в нових стосунках Макса буде «без наслідків». Аби не робити нерви вагітній матері своїх дітей)
Yuliia, Якщо Марта впоралася, то куди він дінеться. Сам хотів і сім'ю, і дітей. Може не таким чином і не так, але в долі специфічне почуття гумору)
Правильне рішення!) Яким буде його відповідь, зараз не важливо. Тому що, по-перше це будуть емоції...а вони непередбачувані. По-друге, це буде злість...не менш егоїстичне почуття. Це вже потім...коли стихне цунамі агресії...тоді буде важливе все.
''Я тебе неможливо люблю,
я кохаю тебе неможливо,
так невчасно і так хворобливо,
ніби всупереч війнам і злу.
Все минуле життя - шкереберть,
все летить незворотньо у прірву,
та не здатна тебе не любить
божевільно, свавільно, безмірно,
задихаючись від почуття
і втрачаючи розум від тебе,
я, неначе останнє дитя,
що слідкує за кулькою в небі
і дивується диву, а світ
потихеньку іде за лаштунки...''
/ уривок Julia Styrkina / Дякую за продочку, сонце!) Чекаю на продовження!) Мирного понеділка!)
Вера, Емоцій буде і дуже багато))Що, правда, з того вийде, хто зна)
Продовження буде ближчим часом.Можливо воно вам підійме настрій)
Навзаєм бажаю вам мирного понеділка і тихих днів ❤️❤️❤️
Я думаю, що чоловіки мають знати про своїх дітей.А вже далі можна шукати якісь виходи із ситуації що склалася. Хоча якщо з боку Макса все- таки була зрада....я б не пробачила, навіть такого як він. Бо якщо чоловік справді кохає, то ніщо не змусить його на зраду.
Наташа Міщенко, "Поки що"))
Дякую і вам за ці чудові слова і увагу до моєї творчості ❤️
Як же Марті бідолашній болить! Її чоловіки можуть дозволити собі поводитися, як ображені діти. А вона повинна постійно бути сильною, відповідальною та самостійною жінкою.
Yuliia, Приємно чути ваші слова ❤️❤️ Безмежно дякую за це❤️
Отакої... все ж таки вагітна... Мабуть вже досить ховати голову в пісок, та відкладати! Ти сама бачиш, що від
цього тільки гірше... А тепер тим більше... Макс повинен знати, що він батько...і вже не раз!!! Треба знайти
метод і спосіб, але...дати йому знати!
''Я до тебе так часто літаю
У таємних своїх думках;
Браму часу на мить відкриваю
І з'являюсь у ніжних снах.
Два світи, дві приховані мрії,
А між ними живуть почуття;
Розчиняючи смак безнадії,
Сподіванням тримають буття.
Звук душі вдалечінь відлітає,
Долаючи відстань і час;
Як багато цей простір знає
Всього, що приховано в нас...''
/В. Гусарова/Дякую за продочку, сонце!) Чекаю на продовження!) Мирної неділі!)
Вера, Тепер вона просто повинна все розповісти і будь що буде)
Досить вже все тягнути самій, колись варто ввімкнути жіночу слабкість і подивитися, що з цього вийде)
Дякую за вірш, обов'язково використаю його)))
Навзаєм бажаю мирної неділі і всіх наступних днів ❤️❤️❤️❤️
О, Господи, що ж вже у тих результатах такого неочікувано?....
Наташа Міщенко, Таки правда)Як ви розумієте зараз розповісти я не можу. Проте, продовження не за горами)
Вона вірно підмітила...вижала з нього все терпіння... При розриві завжди винні обоє... В даному ж випадку її вина більша. Ну от чому...чому не розповіла про дітей? Добре не з початку...але потім, після розмови з Стасом! Чому? Ось тепер і маємо те, що маємо... І які ж результати...невже обоє Стасові? Дякую за продочку, інтриганка така!) Що тепер оце робити?
Вера, Іноді дуже важко зупинитися вчасно...)
Марта, була занадто скептичною і не усвідомила, що всього буває занадто)
Щодо результатів, то я поки потримаю напругу)))Не все ж одразу)))
Я так зрозуміла що це промокод на знижку??? Комусь нехай стане у пригоді, бо я вже придбала вашу книгу, та не шкодую про це. Дуже чуттєва та пристрасна історія, чекаю не дочекаюся завершення,та щасливих митей для героїні. Щоб там не було Марта заслуговує на жіноче щастя, як і Максим на своє.Сподіваюсь в них буде можливість все виправити.
Наташа Міщенко, Неймовірно приємно читати ваший коментар❤️❤️❤️❤️ Безмежно дякую вам за порцію натхнення і стимулу)!
Марта і Максим справді заслуговують на щастя. Та чи вийде їм досягнути його разом ще дізнаємося... Кінець вже близько і попереду найцікавіше)
Бажаю вам гарних вихідних і тихих днів та ночей під мирним небом ❤️❤️❤️❤️
На жаль, люди ще не навчилися читати думки. Марта дуже довго приховувала свої почуття, думки та плани. Біль та емоції - не найкращі радники. І їм підвладні всі без виключення. На жаль...
Коли вбивають не слова,
а їх відсутність.
Коли вони ламають
нашу сутність.
Коли вони ножем,
Коли без жалю.
І ти - суцільний біль,
Без меж.
Без краю.
Yuliia, Вірш супер❤️❤️❤️ Люблю такі смаколики!) Можна собі в копілку злямзити?)
Вау...був смаколик!))) Дякую за продочку, красуня!) Мені прикро, що Макс не дав їй можливості пояснити все...та доля її вини в цьому теж є. А він...чоловік імпульсивний...і знову вирішив клин клином вибити. Шкода... А ще мене мучає питання...а часом не вагітна вона знову?) Хоча, це можуть бути і нерви...
''я не боюсь без тебе
я не боюсь без нас
це.. як земля без неба
це.. як без миті час
щось назавжди відходить
хтось назавжди іде
й ти, наче цвіт без плоду
всюди... проте й ніде
й ти, наче день без ночі
ходиш або снуєш
й більшого вже не хочеш
тільки б позбутись меж
тільки б забутись часом
й сонця зустріти схід
і повернутись вчасно
щоб залишити слід
і повернувши небо
часом, на себе злюсь
я не живу без тебе
жити... мабуть.. боюсь...''
/ І.Верхівська-Ельтек /
Вера, Максове терпіння вичерпалося та чи буде він щасливий..хто знає. Марта ж теж отримала що хотіла і пізно зрозуміла, як помилилася. Щодо її стану, здоров'я, то про нього трохи згодом) Може я вас здивую. Все ж це останні глави і вони будуть дуже насичені деталями та інтригами)
За вірш окрема подяка, я багато часу втрачаю щоб знайти щось по істині прекрасне))
Гарного вам дня❤️❤️❤️
LKjcIqdq - просто залишу це тут))
Ось і довідкладалася!!! Дура!!! Те, що Марк так вчинив...а що хотіла? Зачепила за живе! І ні...він її не забуде, не викине з голови, не вирве з серця...
''Я ввійдУ в твою душу босою,
Іще юною, довгокосою,
Передсвітньою ввійду тишею
В передгроззя твоїх думок,
ПереплЕту чуття і помисли,
Розторочу страхи і домисли,
І дрібним вишивати хрестиком
Буду в серці твоїм любов.
Не закрийся від мене ставнями,
Почуттями чужими давніми,
Хай минуле за тином лишиться,
Не торкаючи перелаз,
В півдорозі таки зустрінемось,
Бо від долі ніде не дінемось,
Світ свої пішаки і стежечки
Воєдино зведе для нас.''
/М. Грицан ) Дякую за продочку, сонце!) Чекаю на продовження) Вдалого дня)
Вера, ❤️❤️❤️
Мушу сказати, що заінтригувала) Яка це така, неочікувана розв'язка?) Дякую за продочку!) Чекаю на результати) Мирного дня)
Вера, Нарешті це вдалося)Можу сказати, що наступна глава не буде останньою. Проте, певним чином розкриє подальший розвиток відносин Марти і Макса..
І вам мирного дня і головне тихої ночі!!!!
Все... механізм запущений! Лишається тільки дочекатися результатів. Мені було б шкода, якби обоє були б від Стаса...тобто це було б добре для неї, адже так був би подвійний доказ того, що Стас не безплідний. А отже, йому потрібно шукати де і коли його ввели в оману. Але Марк теж був би чудовим батьком і...та я весь час вважала, що то його діти...блін) Дякую за продочку, сонечко!) Чекаю на результати! Гарних та мирних вихідних)
Вера, Дякую за побажання ❤️❤️❤️
Навзаєм бажаю гарних вихідних. Відпочиньте і наберіться сил та енергії!
Щоб прислала зразки на тест?
Вера, І вкотре не можна вам ніяк заперечити))
Тут зможе прояснити ситуацію тільки ДНК... Це, звісно ж, моя думка... Але других варіантів я не бачу. Щоб щось комусь доводити, потрібні факти. Дякую за продочку, люба!) Чекаю на продовження) Тихого дня)
Вера, Таки так... ситуація далеко не проста
Упс...не зрозуміла...то що ж виходить? Що все таки Стас не безплідний...а хтось йому це наплів... Я вже запуталась! Ну не була ж вона більше ні з ким!
Вера, Дякую вам за ці слова)
А Т9 не раз мене підводить і я отримую за це немало скарг, тож розумію вас))
Тим паче, що ніч була ця трохи неспокійна ..
Банальну фразу зараз озвучу... перед смертю не надишешся! От і ти , Марто... скільки не відкладай, та все ж доведеться. Дякую за продочку!) Чекаю на продовження) Тихого дня)
Вера, Ну)Як відомо у них дуже тонка межа і не завжди є дорога назад...
Перший крок, він завжди важкий... Та все ж його потрібно буде зробити. Макс має право знати про дітей, рівно як і вони про батька. А Стаса шкода...з усього видно, що він її ще й досі не пробачив, а може й любить... Дякую за продочку!) Тихої ночі)
Вера, Навзаєм, тиша це все, що я зараз бажаю!
Щодо героїв, то просто скажу, все не так однозначно)
Ого... а я чомусь і не сумнівалася, що це діти Макса... Тільки навіть думки не допускала, що Свят бездітний... А як він дізнався? Вдруге одружився? Дякую за продочку!)
Вера, Так багато запитань, а я навіть не можу відповісти на жодне..
Завжди будь ласка)
Я не зовсім зрозуміла...які в нього претензії через скільки часу? Чого він хоче? Щоб поділилася з ним своїми успіхами, коштами? Хоч би не накинувся...
Вера, В наступній главі все стане набагато ясніше)) Чекати не довго)
Я просто...Що за іронія?
''Одного разу.... все якось сталося....
Одного разу... доля намагалася....
Одного разу... все закінчилося...
Одного разу... доля втомилася...
Одного разу... не відбулося ...
Одного разу... не забулося...
Одного разу...в житті буває...
Одного разу... душа страждає....
Одного разу... більше не буде..
Одного разу... серце забуде...
Одного разу...і більш ніколи...
Одного разу... Мрії замовкли......''
* Лора Лоріс* Дякую за продочку!)
Вера, Як часто я пишу, в долі специфічне почуття гумору)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати