У північному місті, схованому серед туманів, озер і лісів, кожен знає своє місце.

Є райони старих епох, де люди досі живуть серед газових ліхтарів, театрів і кам’яних вулиць. Є закриті сектори, куди звичайним мешканцям заборонено заходити. Є куратори — високі, холодні, майже досконалі створіння, які стежать за порядком і ніколи не пояснюють зайвого.

Айра завжди відчувала, що з нею щось не так.

Занадто висока.
Занадто емоційна.
Занадто жива для цього світу.

Вона постійно порушує правила, сперечається з кураторами, лізе туди, куди не слід, і зовсім не боїться чоловіка, якого у місті остерігаються навіть пошепки. Небезпечного куратора з крижаними очима, який дивиться на неї так, ніби знає набагато більше, ніж говорить.

А потім починають оживати чужі спогади.