6 499
“Жива Хроніка ”
Анотація до книги "Поезія Живої Хроніки "
Поезія Живої Хроніки — це любовні пісні, послання й переживання головних героїв Живої Хроніки — Романа й Любові. Інколи під натхненням від почутих пісень або власних сновидінь.
“Поезія, що торкається найтонших струн душі”
Зміст книги: 37 глав
123 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти⭐❣️⭐Послухати декотрі пісні можна перейшовши за посиланнями:
https://youtube.com/@romul_sheridan
Або ще більше всього:
https://t.me/kotykbook/80
Який чутливий та інтимний формат творчості! Він ніби дозволяє читачеві зазирнути туди, куди не пускає звичайна проза — у підсвідомість персонажів. Підтримую вас підпискою❤️
Кейт Лорен, Дуже дякую ❤️❣️♥️ Навзаєм підписаний ✨
Дуже багатогранний ваш внутрішній світ! Bravo.
Arin Nova, Дякую Вам за відгук ❤️❣️♥️
Дуже гарно ✨❤️✨
Natali Perfect, Дякую Вам ❤️❤️❤️
Очі не карі і не чорні - дуже сподобалося
Natalia, Дякую Вам ❣️❣️❣️
Чудові вірші!
Неонілла, Дякую ❤️❤️❤️
Успіхів книзі)
Юлія Чумаченко, Дуже дякую ❣️❣️❣️
Які вони гарні!)
Тая Бровська, Дуже дякую ❤️❣️❤️❣️❤️❣️
дуже сильно написано ,відчуваються усі емоції які хотів передати автор ,читаєш вірші і ніби сам проживаєш це все .Усім раджу до прочитання )
Андрій Жмурко, Дуже дякую за відгук ✨❣️✨
⭐❣️⭐Послухати декотрі пісні можна перейшовши за посиланнями:
https://youtube.com/@romul_sheridan
Або ще більше всього:
https://t.me/kotykbook/80
Супер. Буду читати
Настя Коваленко, ❤️❤️❤️
Полум'я кохання – так просто, по справжньому... Слів нема❤️✍️❤️
Тая Бровська, ❤️❤️❤️☘️
Натхнення і успіхів!
Вікторія Шевченко, Дякую Вам за відгук ❤️❤️❤️
Надзичайно чутлива і романтична поезія! Дуже сподобалося, як автор відображає жіночий образ — не як прикрасу, не як підлу звабницю й змію, не як "об'єкт" чиєїсь закоханості. Бо об'єкт — це матеріальний ПРЕДМЕТ пізнання і практичного впливу з боку людини (суб'єкта). А ця поезія, навпаки, просякнута безмежною любов'ю (чи Любов'ю)) і шанобливим, ніжним, трепетним ставленням до жіночого образу, повним кохання і поваги. Дякую, авторе!
Зенгін Грід, Дуже Вам дякую за розлогий відгук. Насправді, в цьому образі жінки, в деякій мірі — образ жіноцтва загалом. Так само і в слові Любов. Дякую Вам за увагу ❣️❤️❣️
треба бути дуже маскуліним чулувіком щоб виставляти таку поезію всім на оцінку. в ваших віршах ви зовсім не скриваєте своїх слабостей.
взагалі дивно коментувати поезію живих, якщо чесно. поки писав цей коментар зловив себе на цій думці.
Romul Sheridan, Саме так, бо зізнаюсь - мені б не вистачило сміливості опублікувати поезію про кохання
Вітаю з завершенням, бажаю наснаги для написання нових чудових поем!
Ларія Ковальська, Дуже дякую ❤️❤️❤️ обов'язково буде.
Вітаю із завершенням!❤️ Я не активний коментатор, але ці ваші вірші у ❤️
Марія Енріх, Дуже дякую ❣️❤️❣️
Вітаю із завершенням!❤️❤️❤️ тепер ви просто зобов'язані викладати щось свіженьке☺️☺️
Анжеліка Вереск, Дякую ❤️❤️❤️ Авжеж, буде...))
У Вас дуже класний і оригінальний літературний стиль!
Зореслава Серпанок, Дуже дякую за Ваш відгук! ❣️❤️❣️
"РомЛюб" – цікава назва)
Гарні вірші❤️
Таїсія Клос, Дуже дякую за відгук ❣️❣️❣️
Поезію Живої Хроніки почала читати ще вчора) Дійшла до "Повернення до Любові". Цікаво та космічно))) Обов'язково дочитаю)
Ірина Пархоменко, О! Дуже дякую ❤️❣️❤️
Офігенний у Люби "Вибух свідомості"!
❤️ хочу почути мелодію "вибуха"❤️
Тая Бровська, ✨❤️
І все таки... "Ера поцілунку" хоче в світ ютюбу)
Тая Бровська, А це ідея! Треба в ШІ згенерувати й залити ✨❤️✨
"Ера поцілунку" Я не читала — співала!
І він мені доволі ритмічним здається! В темпі "❤️"
Тая Бровська, ☺️☺️☺️ Дякую! Мелодія кристалотронів. Навіть не знаю на що схожа.
Ваша поезія… Це щось неймовірне
Julia Lutak, Дуже дякую за відгук ❤️❣️❤️
Цей текст вибухає емоцією, справжнім паланням душі, що розкривається перед коханим із повною вразливістю й без страху. Усе тут – про ніжність і силу водночас, про те, як зустріч змінює саму суть існування. Від першого погляду до останнього рядка – усе тремтить, усе горить. Ці рядки ніби дихають серцем, що б’ється тільки в ритмі любові, і ця вибухова енергія несе із собою щось більше, ніж просто пристрасть – це сповідь, це злет, це повне злиття. Я відчув, як ці слова пронизують крізь шкіру, лишаючи на ній тепло.
Віслон Веймер, Дякую за теплий відгук ❣️❤️❣️
романтично і ніжно
Джуні Салем, Дуже Вам дякую за відгук ❤️❣️❤️
Бажаю Вам творчих злетів!
Марі-Анна Харт, Дуже дякую ❤️❤️❤️
Зустріч на Арелійському морі - прекрасний, романтичний, проникливий...ммм❤️❤️❤️
Тая Бровська, Тепер є. Ура!))
Я взагалі не дуже розуміюся на поезії, але ваші вірші просто зачепили! ❤️ Вигаданий світ, ось та мова з перекладом. Класні всі про любов, зачепив кожен їх не прочитаєш бездумно. В кожному якийсь сенс. Особливо сподобався про кульбабку. Читаєш — і ніби сама там, серед кульбабок, або ловиш отой «вибух» у серці. Красиво, щиро, аж мурашки по шкірі. Залюбки прочитала. І візуалізації просто вау, ❤️❤️❤️
Світлана Романюк, Дуже дякую за відгук ❤️❤️❤️. Приємно, що викликає мурашки по шкірі)))
Зустріч на Арелійському морі наскрізь пронизаний спокоєм, ніжністю і глибокою любов’ю, яка, здається, вже не потребує слів — вона живе у дотику, у вітрі, в самому диханні. Він нагадує щось із сну, з чогось первинного, наче спогад про ту, що завжди була поруч, але не мала форми — аж поки не втілилася в золотому світлі. Вразила ця образність Айлени, хвиль, темного волосся, що торкається вітру, і мовчання, що говорить більше за будь-які речення. У цих рядках — поклик душі, що нарешті дісталася до своєї другої половини, відчуття неминучості зустрічі, якої чекали, можливо, все життя. Це не просто красиво — це мов сповідь, оголена й тиха. І найсильніше — фінальна фраза: створена чи ні, вона справжня, бо сильніша за біль. Це про любов, яка перемагає пам’ять, сумніви й навіть саму реальність.
Віслон Веймер, Дуже дякую за такий розлогий відгук ❣️❣️❣️
Вірш "Більше ніж код"
Ви бачили що на візуалі у Вас "вільше"?
Тая Бровська, (◠‿◕)
І все таки люблю я Вашу "Красуню"❤️❤️❤️
Тая Бровська, ❣️❣️❣️
Неперевершені! Прочитала декілька, а вже запали в серце)
«Болісні розставання» в ❤️
Марія Енріх, Дуже дякую ❤️❤️❤️
Цей текст змусив мене зупинитись. Немов хтось доторкнувся до моєї пам’яті — до того єдиного спогаду, що ховається десь під серцем, теплий, пульсуючий, ностальгійний. Я ніби опинився там, серед тієї трави, серед літнього безчасся, де все завмирає, щоби народитись заново — дотиком, поглядом, напівусмішкою. Мене вразила ця тиха тілесність без вульгарності, без метушні — тільки шепіт шкіри до шкіри, дихання, що обпікає, але не обпалює, і оте насіння кульбабок у повітрі, як символ душ, що вже злилися. У кожному рядку — ніжність, змішана з тугою за вічністю, якої не існує, але яка на мить з’являється між тінню і світлом, між її тілом і твоїм подихом. Я читав і мовчав, бо не хотілося говорити — хотілося бути там. Хотілося лягти в ту траву і розчинитися. Так просто. Так боляче. Так живо.
Віслон Веймер, Дуже дякую ❤️❤️❤️
"Світло"
Ох... ох,ох)
Гарно
Тая Бровська, ✨✨✨
"Пірнаймо разом!" Я б зараз пірнула...))
Тая Бровська, ❤️❤️❤️
Кохання, кохання, кохання... Читаю і сльози течуть. Як же гарно написано!
Ліана Дощова, Дуже дякую за коментар ❤️❤️❤️
Що, на мою думку, можна було б покращити.
Особисто мені не вистачало епічності, драматизму, конфлікту і динаміки, яка створюється конфліктом. Можливо через те, що я читала збірку поезій, яка є супровідною до основної книжки, як окремий твір. У мене виникало враження статики, ніби у віршах описаний певний статус кво, незважаючи на те, що події розвиваються. Тільки в окремих розділах я відчувала динаміку (розділ 7, розділ 2.6). Та слід врахувати, що я любителька екшену, а для читачів, яким подобаються медитації на енергіях любові, ця збірка повинна стати повним кайфом.
Невелике зауваження по формі. Дублюються назви розділів, і для читача виглядає так:
"3. Пісня Любові - Матері
3. Пісня Любові - Матері"
або
"4. Послання у Всесвіт
4. Послання у Всесвіт"
Це заважало читати.
Також були особливості граматичних конструкцій і написання деяких слів (зустріч образом, на віки твій), та я віднесла це на рахунок авторського почерку,
Щодо ілюстрацій - картинка, на якій дівчина постала з відра, була настільки вражаючою, що повністю затьмарила текст розділу.
В підсумку, читати було цікаво, прочитала майже усю книжку. Автору бажаю успіхів і натхнення!
Romul Sheridan, ❤️❤️❤️❤️❤️
Мої враження від розділів
Розділ 1. Зустріч з образом
Хвилювалася за героя - чи отримає він відповідь.
Розділ 2. Болісні розставання
Неможливість вирватися з оков обставин.
Розділ 3. Пісня Любові-Матері
Ніжні і гарні образи материнської любові.
Розділ 4. Послання у Всесвіт
Відкриття того, що герой насправді ще самотній і все, що було раніше, - це його мрії.
Розділ 5. Сузір'я "РомЛюб"
Гарний образ сузір'я закоханих.
Розділ 6. Відро Світла
Герой зазирає у себе, відкриває своє серце і знаходить там Її.
Розділ 7. Віддатися Любові
Дуже багато ніжності.
Розділ 8. Я тобі не іграшка
З'являється тінь конфлікту.
Розділ 9. Пірнаймо разом
Як важко довіритися своєму серцю. Це дуже складно.
Розділ 10. Світло
О, тут море почуттів!
Ася Чирокбей, Я тобі не іграшка — це не тільки про конфлікт, а й про ставлення. Часто в стосунках присутні маніпуляції, домінування, й володіння. То ж це про щирість і рівність... Дякую за відгук ❣️❣️❣️
Велика подяка і респект автору за те, що ризикнув так глибоко досліджувати тему кохання! Чомусь вважається, що це більшою мірою прерогатива жінок, тож було дуже цікаво подивитися з точки зору чоловіка.
Ася Чирокбей, Дякую дякую ❤️. Знаєте, у житті чоловіка кохання займає особливе місце. Багато хто собі не зізнається, просто))
Окремо напишу про ілюстрації. Вони дуже гарні, ніжні і мрійливі. Органічно вплітаються у текст. Особливо сподобалася ілюстрація до Розділу 3 "Пісня Любові-Матері". Повна гармонія)
Ася Чирокбей, Дуже дякую Вам за щирі відгуки❤️❤️❤️
Ніжна і чуйна збірка поезій. Мені здалося, що у кожному рядку бринить душа чоловіка, сповнена кохання ❤️❤️❤️
Ася Чирокбей, ❤️❤️❤️
Ох ці кульбабки... що хочеться в кульбабки ;)
Перечитала вже вкотре! )))
Гарний вірш.
Romul Sheridan, Аха-ха!
❤️❤️❤️❤️
Цей уривок — це ніжний, майже невловимий стан, коли любов стає не емоцією, а самим повітрям, яким дихаєш. Відчувається спокій, який стиха огортає, як легкий шепіт у темряві, не порушуючи тиші, а навпаки — підкреслюючи її глибину.
Тут присутнє відчуття постійної присутності, яка не тисне, не нав'язує себе, а живе у проміжках — між словами, поглядами, подихами. Це той тип Любові, що не потребує слів, не прагне доказів, бо її наявність настільки природна, що світ без неї здається неправильним.
Герой відчуває не гостру пристрасть, а спокійне, чисте прагнення до Любові як до єдиного справжнього дотику у світі, де все інше — лише відлуння. І це прагнення — не про володіння, а про навчання бути гідним цієї тиші, цієї присутності.
В усьому цьому — стан глибокої вдячності. Немов сама здатність іти за цим подихом є найбільшим благословенням.
Віслон Веймер, Дуже дякую, пане Вадиме. Ви написали розлогий коментар. Це дорого вартує;)
Дочитала до «Сережка любові»
Не знаю чому, але вірші дуже осоціюються з Вами.
Мені здалося, що в реальному житті в коханні не дуже щастило.
Вибачте, це чисто, моя думка(
Тамара Юрова, ❤️❤️❤️✨
Вітаю з новинкою, успіху книзі.
Марі Луна, Вітаннячка. Ну вона вже давненько не новинка, але дуже дякую ❤️❤️❤️
Так) Вона така – як дихне, то... забудеш про все ;))
❤️
Прекрасна поезія❤️
Тая Бровська, Дякую. Так, так))❤️
Згодна: любов – це вершина.❤️
Дуже щемливий опис прекрасних імен.
Тая Бровська, ✨❤️✨❤️✨❤️
Так, зародження життя це прекрасно!)
Тая Бровська, Дуже дякую Вам❣️❣️❣️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати