Подруга

Я звичайна жінка середніх років. Живу своїм, нікому не цікавим, життям. Але у мене є таємниця, котру я старанно приховую від оточуючих – я відчуваю Смерть. Не свою – родичів, друзів, випадкових сусідів. Жінок з таким умінням насправді багато. Комусь Вона дає знати про своє наближення специфічним ароматом свіжозрізаних соснових гілок, хтось відчуває запах горілого ладану. Я відчуваю її фізично – наче хтось холодний стоїть у мене за плечем дихаючи в потилицю. Цей холод розходиться по всій спині кидаючи в озноб. Відчуття, прямо кажучи, не найкращі. А найгірше те, що я ніколи не знаю хто це буде – далекий знайомий чи близька мені людина.