Змінити роботу, подолати страх перельоту і переїхати до Парижа заради мрії про фешен-журналістику — звучить як ідеальний план. Але, переступивши поріг модного видавництва «FRAME», я зрозуміла, що головні випробування лише починаються.
Серед десятків амбітних та галасливих колег він тримався осторонь. Оріон — загадковий, мовчазний і неймовірно сором’язливий чоловік, який працював тут уже давно. Цілий місяць між нами тривала дивна, німа гра. Я постійно опинялася під прицілом його погляду, шкірою відчуваючи цю пильну увагу в натовпі. Він ховав свій інтерес, але завжди з’являвся поруч у найважчі хвилини, щоб мовчки допомогти. Аж до того дня, коли під час короткого передиху нарешті наважився підійти і запитати моє ім’я...
Це моя щира сповідь про солодку напругу, перші несміливі повідомлення в м