22 047
Анотація до книги "Пам'ятай мене таким"
*Життя - це суцільний ланцюжок переломних моментів: важливих і недуже, помітних і тих, які не залишають слідів у пам’яті. Втім всі вони закладають свій камінець у формуванні особистості.
А бувають моменти, які здатні кардинально перекроїти нутро. Та чи на завжди? Можливо процес оборотний? Адже перекроїти не означає знищити.
*Колись він був її найкращим другом і став першим коханням. Через багато років випадковий збіг обставин знову звів їх і він став її особистим жахом.
Чи вдасться минулому вилікувати зранені душі? Бо це єдине, що в них зосталось.
P.S. Роман емоційно важкий. Таке собі маленьке попередження;)
А бувають моменти, які здатні кардинально перекроїти нутро. Та чи на завжди? Можливо процес оборотний? Адже перекроїти не означає знищити.
*Колись він був її найкращим другом і став першим коханням. Через багато років випадковий збіг обставин знову звів їх і він став її особистим жахом.
Чи вдасться минулому вилікувати зранені душі? Бо це єдине, що в них зосталось.
P.S. Роман емоційно важкий. Таке собі маленьке попередження;)
Зміст книги: 41 глава
316 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене закралась така думка... чи не навмисно їхня зустріч саме в тому ресторані, де працює Гліб? Адже Макару не складно дізнатись щось про її хлопця. Дякую за продочку, люба!)
Віра Вікторівна, а навіщо? Йому це все не треба;)
Я так розумію Макар ще не один раз буде бентежити Дарину своїми словами і діями)
Виявилося, що порвати з Глібом буде легше чим думала Дарина. Тепер зрозуміло, що Макар їй в цьому дуже допоможе)
Чекатиму на продовження) дякую!
Дарина дуже швидко звикає і прив'язується до Макара.Без його присутності і обіймів їй робиться порожньо.Хоча вона все це списує на стокгольмський синдром ,але це не так,там вже щось більше.Збентеження і хвилювання в його присутності а ще бажання торкатися до нього ,говорить про повернення колишніх почуттів.Але Макар не збирається її затримувати біля себе .От ,що тоді буде? Здається ,що тоді Дарині буде набагато більше боляче ніж було до цього.
Оксана Кіс, швидко розстатись (так я їм того хочеться) не вийде, бо ніхто не скасовував несподіваних обставин але, забігаючи наперед, скажу - краще б вийшло(((
Недільний день пройшов дуже ніжно,вдало і можна сказати романтично.Добре ,що сходили до церкви ,де Дарина отримала умиротворення для своєї душі ,неабияке полегшення .І великий плюс ,що Макар підтримав і пішов з нею,вони чудово провели час.Можна з упевненістю сказати ,що Дарина прийняла ситуацію такою ,якою вона є.Макар зараз дуже уважний ,дізнався все про захоплення Дарини і здається готує їй гарний сюрприз.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, уважний, бо хоче допомогти. Хто, як не він))) Вона вже потроху вбирається в пір'я і сама починає навіть над ним жартувати) Між ними все ж сильний зв'язок.
Яка чудова сьогоднішня глава! Нарешті Дарина знайшла віддушину, сходивши до церкви та ще і з Макаром. Всі почуття оновились, стало спокійно на душі і тільки його присутність хвилювала,як у школі. Поруч з ним вона почувається в безпеці, той переляк відпустив,а нові почуття знову наповнюють її.
Дякую та чекаю! Мирного продовження дня!♥️
Наталья Русанова, десь так і є. Він потрохи витісняє і заміняє жахливі переживання)))
Добре, що вони разом ходили до тієї церкви, Дарина відчула полегшення трохи...а оті смачні вареники, що ліпили разом... то так по-дружньому і атмосферно...клас.) Дякую за сьогоднішню продочку та чекаю на продовження з нетерпінням.)))
Анна Багирова, він таким способом дає їй відчуття безпеки і спокою, а це найголовніше, що зараз потрібно)))
Як доречно на очі їй трапилась ця церква... А те, що Макар пішов з нею, то взагалі офігенно!) Можливо саме сьогодні, вони
відчули себе тими... сусідами! Ці розмови, працетерапія... Я думаю, що він купить їй фотокамеру, а може й знайде учителя) Дякую за продочку, люба!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, вона сама, їхнє минуле, бажання допомогти їй вертають його. Хай тільки на зараз і для неї. Просто так треба. В те, що все жахлива помилка уже повірила і прийняла. Ще треба, щоб почувалась спокійно і впевнено поряд з ним. Та й по всьому((
І так, скоро він зробить їй сюрприз;)
Та й тобі гарного дня)))
Здається, поруч з Дариною Макар теж забувається і повертається в часи безтурботної юності, коли ще був собою, а не жорстким та прагматичним? Цікаво, чи хотів би бачити Дарину поруч чи після того, як вона оговтається відпустить на всі 4 сторони?
Liubov Opatska, вона і бажання допомогти їй виймають в ньому найкраще)))
А чи відпускати чи ні - варіант тільки один. В нього нема вибору(((
вони такі милі сьогодні. Макар на роботу не пішов через синяк, чи не хотів іти на ню? по чучуть , по трішки все проходить, чи захоче він її відпускати? дякую))))
Наталія Онищук, він старається допомогти їй і якщо вона непроти проводити з ним час, то тут без варіантів)))
А на відпустити в нього вибору нема - тільки один варіант((
Дякую! Чомусь ця проба мені така мила. Макар "лікує" Дарину своїми методами і в нього це добре виходить.
Ірина Міщенко, хіба таким методом можна "вилікувати" її)))
після такого ,,релаксу,, їм полегшало обом. як же їм болить))))
Наталія Онищук, найкраще, що вони могли в тому випадку придумати, бо виплеск емоцій дуже хороша психологічна практика. Бо тримати в собі це найгірше)))
Важко Дарині,важко Макару.Ситуація неординарна .Але вміння слухати і ниточка минулого роблять свою справу.Як кажуть " в єдності сила" ,так і тут.Макар робить все можливе ,щоб Дарина повірила ,що це прикра випадковість ,що так сталося.Тим побиттям він ще раз довів ,що з ним її нічого не загрожує ,щоб вона не зробила.А Дарина викинула емоції на зовні ,бо якраз в таких ситуаціях краще не тримати все в собі.Дякую ,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, те, що вона отримала такий спосіб виплеснути свої емоції і переживання ще й на самого винуватці, з його подачі і згоди, це вже великий крок)))
Макар допомагає Дарині ,вона здається швидко прийме нову реальність.Але на тім все,бо Макар не хоче стосунків.А що як виявиться ,що Дарина вагітна? Ніхто ж не подумав про такі наслідки.Що тоді ?
Хелена Власенко, Це добре.Бо ,якщо б так сталося ,то було б нагадування на ціле життя.
Дуже суворий і злий поруч з нею він стає розважливим а чуйним, персональним її зцілювачем. Оте побиття дало їй таку необхідну емоційну розрядку та більше довіри до нього. І здається вона не піде від нього,бо серце давно вирішило за неї. Цікаво як покарає він Ярослава за таку підставу дівчини,адже таке пробачити не можна.
Дякую! Вдалого та мирного тижня!♥️
Наталья Русанова, з побиттям це вони добре придумали))) Далі просто звикнути і навчити себе умати, що ніхто не збирався її силою брати. Макар терплячою поведінкою, жалем і співчуттям швидко навчить її так думати, зважаючи на те, що вона знає його ще того - колишнього.
А Ярослав уже покараний - Михайлом. Він за вказівкою Макара гарненько з ним "поговорив";)
Дарина випустила пар, мабуть, трохи стало легше... А я ще раз наголошую, що у цій пригоді винен той козел Ярослав... Макару ж просто пообіцяли, що борг відпрацює Дарина. Якби ж він знав, що це ЙОГО пташка, якби ж одразу упізнав... Тепер він себе також з'їдає і ненавидить. Та й діалог між ним і Дариною про те, що вона по вихідних ЦИМ займається натякав назовсім інше, а не на фотографію... Коротше кажучи, поговорили "глухий" з "німим".) Дякую за сьогоднішню продочку, люба, та чекаю на продовження з нетерпінням.)))
Анна Багирова, саме так, все ти правильно написала. Для Макара навіть значення не мало в даному випадку Дарина це чи інша дівчина - йому не потрібне насильство. Шкода тільки що швидше не впізналися, бо там слова за слово і правда вилізла б на поверхню, а так сталося як сталося((( Тепер обоє мучаться, але, як то кажуть, разом і батька легше бити, от і вони, допомогаючи і йдучи одне одному на зустріч, максимально швидко виправлять ситуацію.
Думаю, що оцим побиттям, він дав їй змогу відкрити шлюзи для вилиття гніву, насамперед на себе! Адже вона все ще переконана в тому, що сама спровокувала його! Мабуть у кожного в житті бувають моменти, які просто потрібно пережити.
Як би не було погано, складно чи боляче, потрібно пройти цей відрізок життя, усипаний шматочками скла... і твердо вірити в те, що попереду ще багато щасливих днів... Я не знаю, як вона пояснить Глібу своє рішення, та якщо вона скаже про згвалтування, то він її не кине. А рішення буде за нею. От тільки як скоро вона зможе піти на близькість..? Дякую за продочку, люба!)
Віра Вікторівна, класний психологічний метод виплеснути свої переживання і емоції на того, хто винен і навіть сам пропонує таке. Вона вірить йому (принаймні відчуває внутрішньо), коли він каже, що вона ні в чому не винна і не провокувала його. Все ж в пам'яті залишився і колишній Макар і тепер прослідковується. Залишилось звикнутися з цими всіма моментами. Глібові вона не хоче всього цього розповідати, а просто порвати з ним.
Палка з двома кінцями.З одного боку це добре,що Макар не відпустив Дарину,а з другого боку він же не психолог і звідки у нього стільки знань,як поводитися з гвалтованими дівчатами.Може краще звернутися до професіонала?Шалено емоційна книжка!Дякую!
Леся Попадюк, діє інтуїтивно і правильно. Він уже сказав все, що сказав би спеціаліст, а чути таке саме від нього максимально нівелює і заспокоює переживання. Тепер залишилось до цього звикнути. Тим паче випадок навіть класичним насильством не можна назвати і це немаловажно. Найкраще, що можна в даному випадку, так це те, щоб саме він - той хто з нею зробив це - переконав у помилковості випадку. Це далеко нестандартна ситуація з багатьма змінними. Він, до речі, заїкнеться про психотерапію;)
Добре ,що Дарина погодилася жити в будинку Макара .Здається ,що це життя буде не тільки терапією для обох,пізнанням один одного теперішніми,ай переросте в звичку.І хай би як доля гралася їхніми життями в подальшому ,вони все одно повертатимуться один до одного в самий піковий момент.Це переросте в залежність,буде тягнути одне до одного.
Оксана Кіс, довго жити разом вони не збираються, тільки поки Дарина більш-менш оговтається, а далі видно буде)))
Сталося те що сталося і назад не повернеш,а потрібно прийняти теперішнє.Щира розмова ,якраз те що треба,відбулася ,бо поговорили ,як розумні і адекватні молоді люди.Розмові посприяло якраз спільне їхнє минуле ,і воно ще не раз відіграє роль в їхньому житті .Перший крок зроблено .Дарина дала шанс і собі і йому.Тепер черга Макара повертати довіру Дарини і найперше ,що мусить зробити ,це стати колишнім для неї.Хоча не тільки для неї ,а й для себе самого.Макар зневірений в людях ,але доля якраз дала йому другий шанс у вигляді Дарини ,його чистої і довірливої дівчинки.Котра ще в минулому йому вірила і підтримала в один з його неприємних моментів життя .Дякую,Хелена .Емоції через край ♥️Чекаю на продовження .
Оксана Кіс, з таким їхнім взаємним ставленням до проблеми, з їхнім спільним минулим процес реабілітації піде швидше, аніж могло б бути. Жаль, але це й усе(((
Їхня зустріч принесла обом великий стрес і потрібно якось з ним розібратися,бо Макар не очікував її чистоти, бо нікому не вірив. Вона не очікувала від нього таких грубощів, бо здається,що вона і берегла себе для нього,того,що оселився в її серці,як і вона в його. Можливо,проживаючи разом, він зможе змінитися завдяки її доброті та любові, вона розтопить лід в його серці. А він залікує її рани.
Дякую! Гарної мирної суботи!♥️♥️
Наталья Русанова, інакше, як собою колишнім, він її не зможе вилікувати))) Треба вертати того себе - хай тільки для неї;)
Терези життя!Все таке ще свіже і болюче))Залишитися страшно з таким Макаром і відпустити її не можна в невідомість і самобичування.Що переваже?Минулий Макар, добрий друг і коханий чи сьогоднішній жорсткий?Дякую за проду!
Леся Попадюк, він мусить перевчити її, дати звикнути до моменту, що все жахлива помилка і ніхто не збирався знущатися з неї і тим паче не збирається. Треба, щоб вона перестала боятися його. Така собі психологічна терапія, бо мозок нейропластичний і піддається тренуванням. Тож треба "витягати" себе колишнього;)
По-перше, спасибі за такі об'єми розділів))
По-друге, за адекватних героїв, які вміють розмовляти))
Людмила Андрощук, такі вже в мене розділи виходять))
Щоб героям вийти з ситуації, вони мусять розмовляти, бо добре, що Дарина прямо розказує йому про свій страх - він відповідно до цього діє)
Ранок не приніс полегшення, навпаки збурив емоції і відчуття і нерозуміння, чому той, кого досі тримала у серці, став таким жорстким.) Але тішить, що Дарина погодилась пожити у Макара допоки не прийде до тями. А Гліб... мабуть був просто замінником, все-таки молодість бере своє! Хочеться кохання, а той, хто у серці, був невідомо де...до одного моменту.) Дякую за сьогоднішню продочку, сонце, та чекаю на продовження з нетерпінням.)))
Анна Багирова, найкраще, що могла зробити, то послухатись його і добре, що бачить в ньому колишнього)))
Нелегко вранці, на свіжу голову, подивитись в очі і прийняти те, що відбулось! Та Макар молодець... зумів переконати залишитись! І Ярослав отримає своє, хоч і не власними руками... а я думаю, що йому хотілось би! От тільки потім... відпустити її буде не так вже й легко! І оцей Гліб... чомусь не думаю, що вона його кохала так, як Макара. Адже, попри зустрічі з ним, вона все рівно згадувала і сподівалась на зустріч з Макаром! Мда... що у неї, що у нього, життя ніби навмисно їх розводило, щоб потім жбурнути один одному в руки отаким жорстоким способом! Ніби насміхаючись каже... і що тепер? Зможете? Дякую за продочку, люба!) Мирних вихідних!
Віра Вікторівна, навіть якщо і так, то це б нічого не змінило. Він недаром згадував, що стосунки не для нього і це не пусті слова.
Хай би яким жорстоким не був Макар, але ламати життя Дарини, це точно останнє, чого б він хотів (((. Хоча, вони могли б і ніколи не зустрітись, якби не ці події. Хто зна, може, нещастя до щастя приведе
Liubov Opatska, далі стане зрозуміло, що якби не цей випадок, то дуууже багато чого б не було;) Для початку, вона б точно не залишилась жити в нього.
навіть не знаю, що з того получиться. ніби Макар добре робить, що не відпускає її, щоб вона незакрилася і не накрутисе себе. но, цікаво, що він думає дальше. Дарину буде шукати Гліб, вона буде від того тихо плакати,Макар буде все то бачити,кому буде легше??
Наталія Онищук, Дарина планує порвати з Глібом. Цей момент уже прийняла, а Макар, як би дивно не звучало, і тут допомогатиме їй;)
якщо б все було так просто - вона б йому пробачила, він би дозволив собі любити... але ж ми знов не у тій книзі)) Ваші натяки нічого доброго не віщують, так що набираюся моральних сил.. дякую =*
Алла Віницька, це так кумедно)))) Все наче добре виходить і перспективи непогані, але варто тільки згадати хто автор... Ахах)))
Немає просто слів ,так емоційно і боляче за Даринку і Макара.Душа болить за пташку ,якій такій життєрадісній ,щирій дівчинці підрізали крила.За що доля так жорстоко обійшлася з ними?Так довго сумували і згадували один одного ,щоб зустрівшись не впізнали один одного і сталося те ,що сталося.Макар своїм вчинком передав свій біль Дарині і вона його ввібрала в себе ,тим самим повернувши його колишнього для себе і для нього.Саме поява Дарини повернула йому людські емоції.Тепер вони ще більше будуть повертати один одного до життя .Сподіваюся ,що зранку в них буде щира розмова про все і те що сталося особливо.Ох Хелена ,вміють твої герої передавати нам читачам свої емоції ( особливо мені).Дякую ,Хелена .Чекаю на продовження.
.
Оксана Кіс, або зрозуміє і прийме його принципи
Я з великим запізненням ( Як не боляче і не сумно, але... Це все обговориться і він її вже нікуди не відпустить! Принаймні до Ярослава, якому тепер буде кабздець! Я себе спіймала на думці, мабуть я все ж якась збоченка, але зараз мені більше шкода Макара... Так, їй боляче... і фізично, більше душевно, але... він зараз ладен себе вбити за скоєне! Монстр... тільки не для неї, не з нею! Вона не повинна була знати його таким!!!
''Кінець початку чи початок кінця?...
Застигла в болючих роздумах душа..
У безкінечності дійшли таки вінця,
Залишилася назавжди....чужа...
Кінець початку... початок кінця ...'
*інет*
Дякую за продочку, люба!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, бо він єдиний, хто може це зробити в даному випадку)
Боляче за Дашу......і за Макара теж боляче...
Цікаво ж хто переможе у цьому двобої - Пташка чи Монстр)
Людмила Андрощук, думаю, вони якщо переможуть, то вдвох і так само програш - тільки подвійний.
Сумно, капець якийсь.Життя настільки потріпало Макара, що у всьому він бачить нещирість, викуси тепер і живи з цим (((. Мабуть, подібне він пережив, коли вбили брата, а тепер сам себе добив і Пташка знову його не заспокоїть (((
Liubov Opatska, та капєц сумно, а його нема що заспокоювати, тільки переконань, що з'явились після втрати рідних, навіть вона не змінить(((
це одна з найемоційніших сцен, що я коли-небудь читала. кілька хвилин вже трусить без перестану. як же тепер буде жити далі ця дівчинка?( розумію, що якось то буде, але усвідомлення, що таке з нею зробив ВІН, просто вбиває. не знаю, як Ви це писали, мила Хелено. мабуть, теж заспокійливим запасалися?) дякую дуже
Алла Віницька, в голові в неї зараз все, що завгодно, але з часом, тобто зранку, поговорять, втрясеться все і залишиться тільки прийняти факт нової реальності. А Макар її на квартиру до Ярослава не відпустить.
В мене просто немає слів... я готувалася до на важкої глави (хоча до останнього надіялася, що Макар зупиниться вчасно), але не настільки... не знаю як Ви це змогли написати. в мене таке враження ніби я відчула весь біль Дарини і безпомічність Макара.
Дякую!
Дякую! Важко уявити які хвилювання, Ви "пропускаєте" через себе!(дуже рада, що Ви не закинули роман! Бо мені дуже подобається Ваш стиль написання!
Капець!У мене сльози не висихають.Вона його впізнала,а він її ні.Невже Даринка так змінилася?Зламав Макар Пташці крила!Як їй все забути і жити далі?!Їй боляче і найбільше болить,що з нею це зробив коханий хлопець.Шкода Даринку,дуже!Макар дійсно монстр))Дякую!Емоції зашкалюють))
Леся Попадюк, та отак і буде - як почав. Зрештою, розуміння того, що це все жахливе непорозуміння теж немало вирішує.
Аж мороз по шкірі...і сльози течуть самі. Дійсно, що ж ти, Макаре, накоїв...того Ярослава мало придушити, скотину такого. Взяв відправив дівчину свої борги відпрацьовувати! Покидьок! Щож тепер буде??? Він же весь час її пам'ятав...і не упізнав, за що ж так доля з ними???) Дякую тобі, сонечко, за сьогоднішню сумну продочку та чекаю на продовження з нетерпінням.)))
Анна Багирова, розумію тебе. Я заспокійливі мусіла пити, ну бо це капець(((
аааааааааа........Божечки, що він наробив????? чому саме Дарина? що це за такий злий жарт долі. так жаль дівчину,реву разом з нею)))
Наталія Онищук, дуже, дуууже важкий епізод(((
"Пам'ятай мене таким" і Дарина пам'ятає саме таким.І хай ,що станеться після довгої розлуки ,але Дарина згадає йому ,яким він був.Дарина - сонце після восьми років темряви і холоду.Якраз вона і почне топити цей лід в серці Макара.
Оксана Кіс, скажу більше - він буде їй згадувати;)
Вісім років чорної холодної безпросвітності в серці. І, побачена у вікно, дівчина сколихнула його спогади, ті, що зариті дуже глибоко. Він захоче її побачити у себе, але поведе себе...
Дякую та вірю,що щось зміниться в Макарові на краще! Чекаю з нетерпінням продовження!♥️
Наталья Русанова, вірте;) Часом, щоб відродитися потрібно впасти на саме дно(((
Якже ж хочеться, щоб ця книжка попала мені до рук уже завершеною...вірю у щирість і порядність героїв попри все, тому, хочеться сісти і запоєм прочитати все до щасливого кінця! Авторе, дуууже чекаю продовження! І, дякую, надзвичайно щемлива, ніжна історія кохання!
Оксана Лецко, і правильно - вірте, попри все;)
Тепер все стає зрозуміло. Після того як Дарина вийде на вулицю, Макар захоче бачити її в себе. А пан Ярослав на майже на колінах буде просити Пташку виконати замовлення начальника, бо заборгував Макару
Це було майже риторичне запитання)
Глава буде напевне надзвичайно важка.
Дякую! Тримаєте в тонусі! За це і люблю Вашу творчість!
" Невір нікому і ніхто тебе не зрадить" .Принцип за яким поводиться Макар ,але після всього ,що пережив ,то в цьому нічого дивного немає.Але завжди настає такий час ,що віщує про переміни в житті .Так і Макар побачивши незнайомку ,її погляд, відчув ,що щось має відбутися.Здається в себе в голові він вже навіть вирішив ,що .Але ще не здогадується ,який доля підготувала йому сюрприз і як поверне життя Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, саме такі в нього принципи;)
Ну а поверне йому відчуття життя знову ж таки переломний момент(((
Ох, Макар не упізнав Дашу, але дівчина, що цілувалася з хлопцем на лавці, його зачарувала. І той боржник обманом пошле Дарину до Макара і там станеться те, що станеться...і вона упізнає його, але її дуже здивує холодний погляд, колись лагідних синіх очей. Ой, мабуть, починаються американські гірки...бліііін...)) Дякую тобі, зірочко, за сьогоднішню продочку та чекаю на продовження з нетерпінням.)))
Анна Багирова, наступна, тай далі теж, глави і правда важкуваті(((
Я вже було подумала, що він побачив Дарину на лавці... Все ж, попри всякі образи, він не може її забути! І те, що він не знає істинної причини її зникнення, тільки розпалює вогонь всередині! Та все ж... є люди, які затримуються в нашій пам'яті своїми вчинками. Їх багато...
Ще є люди, які зачіпають нашу душу своїми емоціями. Їх менше ...
А є люди, які прийшли і оселилися в нашому серці! Там і живуть! Таких одиниці! Дякую за продочку, люба!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, так, п'ятнадцятирічні нескладні підлітки часто до двадцятитьох дуже змінюються)))
Макар став жорстким...хоча після всього, в принципі нормальна реакція.
Зʼявилася його Пташка) надіюся, вона розтопить його серце) дякую!
Ірина Міщенко, і він знову реагує на неї)))
У Макара почалася чорна полоса в житті - його зрадила Каміла, брата підставила його "кохана", Дарини не було поруч,а сестра набрехала,що вона не захотіла з ним спілкуватися. Світ розколовся для нього на до і після. Він не бачив змісту боротися проти темряви,бо думав,що і Пташка його зрадила. Він став жорстким, бездушним, байдужим. Як же шкода Дарину і Макара. Цікаво чому мама Дарини так була проти Макара і його сім'ї, можливо щось сприяло цьому?
Дякую!♥️.
Наталья Русанова, стосовно Дарини, то він не думає, що вона його зрадила. Мама забрала, то вибору в неї не було. Боротися проти темряви, а точніше з болем, сил не залишилось.
Мама з Мариною були проти їхнього спілкування, бо батько з криміналом зв'язаний. Он навіть сина вбили, бо комусь, мабуть, дорогу перейшов чи хтозна, що не поділив з конкурентами.
Я не знаю ,що можна тут сказати.Біль і розпач.Все обірвалося в одну мить для Макара.Життя поділилося на дві частини.Смерть брата вже не виправиш,і головне через " кого" .Не дивуюся ,що він став таким холодним ,замкнутим і жорстоким ,бо поруч не було потрібної людини - Пташки.Обрізали крила нашим закоханим і дуже жорстоко.Дякую,Хелена.Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, він мусів таким стати. Обставини, батько пристарався. Більше він не захоче такого відчувати, ну тобто з усіх сил уникатиме прив'язаностей(((
Макар став монстром.....на жаль. Але є надія, що Дарина зуміє зняти чари з цієї потвори)))
Людмила Андрощук, я рада, що Ви розумієте в якому контексті тут йдеться про монстра)))
Я вся в сльозах... дуже шкода, що життя Макара перетворилося на "до" та "після" і оте його перетворення в холоднокровного і бездушного мене хвилює! Ще й Дарину забрали подалі від нього...а вона ж була
єдиним другом! Ох...) Чекаю на продовження з нетерпінням. Дякую за сьогоднішню невтішну проду, люба.))))
Анна Багирова, дісталось йому і бездушним довелось стати(((
я без слів)))))дуже жаль Макара.
Наталія Онищук, дісталось йому порядно(((
Капець, розділ в саме серденько ))).В житті кожного стається подія, яка ділить те життя на До і Після. І від того чи є кому підтримати і залежить ким ти будеш на виході з ситуації, перевірено власним досвідом ((((. Я так розумію, далі перенесемось в події сьогодення?
Liubov Opatska, так, наступний розділ уже через вісім років;)
Хоч-не-хоч, а він мусив таким стати(((
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати