4 186
“UnReWord”
Анотація до книги "Отрута"
Отрута, вона усюди. У нашому ставленні до світу. У його -- до нас. Але скільки її прийняти залежить від самих людей.
19 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтице просто пожежа ! я читала і не могла відірватися, герої неймовірні і продумані, я маю дуже велику надію що буде продовження, бо з нетерпінням його чекаю )
дякую за вашу працю)
Лазурь, Спасибі вам. Так, продовження планується, але ще в процесі.
Як людина, яка пройшла шлях від внутрішньої гомофобії до прийняття, співчуваю Яну. Це неймовірно складний шлях. І ще важче усвідомлювати, що багатьох ламають "близькі люди". Ця книга змусила мене плакати. Неймовірно сильно хочу отримати продовження історії Івана. Цікаво яким він буде, коли зможе прийняти себе та свої почуття. В мене на це пішли роки. Хоча у мене не було людей, які мене намагалися б зламати. Усім хто проходить цей шлях бажаю лише триматися. Ви будете щасливі
Amara, Дякую?
Дуже цікаво і захоплююче, Сучасний погляд на життя і прийняття "себе"!)) Чи плануєте продовження?
Юлия Волкова, Дякую і вам! Можу сказати, що тут всього по-трошки)) Але і продовження теж планується ;)
Яке сумне закінчення оповідання !!!!!Але ж ...надія помирає останній ...Нехай у ГГ все буде добре!!!Дякую Автору за книги .
Наталя, І вам дякую, що читаєте ;)
Як на мене тут що називаеться "довела" до ручки панночка))))
Лео Нур, Специфічна сімейка)))
Дуже сподобалися герої цієї історії. Дуже чутливі почуття, та якісь таргани загнані в голову Яна на протязі багатьох років все зруйнували :( не зміг поговорити з Владом, можливо все сталося б зовсім по іншому. А так, розбиті серця та непорозуміння. Але є маленька надія, що все вирішиться. Ян підлікується, прийде до тями, все обміркує та зрозуміє, що без свого ангела не буде нормального життя... А Влад набереться терпіння, та дочекаєтья свого такого нестерпного демона. Я так хочу думати) Я вірю) Дякую вам за таку емоційну роботу. Натхнення вам на нові твори.
Любовь Матущак, Дякую! Я теж сподіваюсь, що вони все вирішать ;)
Дякую автору за цікаву історію, все дуже чуттєво та естетично привабливо. Натхнення Вам!
Надежда Красуля, ❤️ ))
Ааааа. Ян як ти міг. Після такої пожежі (уух досі не можу відійти, такі подробиці, такі емоції) таку крижану лавину влаштував (втік та відрізав всі кінці). А як же Влад в нього ж теж почуття ТТ. У вас чудові твори. НАТХНЕННЯ ВАМ. З нетерпінням буду чекати інші історії)
Оксана Ковальчук, страх, що не зможе приймати і відповідати на ці почуття, але сильне бажання їх водночас отримувати і стали якраз його проблемою.
Дуже рада, що вам сподобалось ;)
о йооой .
Катерина Лилик, )))
Серед робіт представлених на твоїй сторінці ця найгарячіша. \(♥_♥)/
Поведінка Яна зрозуміла. Він «продукт виховання» і вчинити інакше не міг. Нащо грузити своїми проблемами «ангелочка», якщо можна його врятувати своїм відступом. Адже це я (Ян) не правильний, і це лікується, бо так навчали батьки. А Владу без «хворого» буде краще…
Як людина, що виросла на книгах Кінга відкритий фінал дуже люблю, я збоченка, угу)) схиляюся до думки, що якщо кінець не дуже добрий, то це ще не кінець ;) Тонкий натяк: пиши далі!
***
Пара поправок, не можу я без цього, вибачай))
«Царапаю» – дряпаю. Десь бачила «Зловився руками за голову» - схопився?
Вів Жарні, Дякую за виправлення ;) Не ображаюсь, ти що )))
І я дуже рада, що ти так гарно відчула Яна.
підтримаю традицію яка вже склалась в коментах і теж понию "а де хе?")) А якщо серйозно, то досі не погано, хоч я люблю читати більш масштабні роботи, але для того щоб відволіктися в самий раз. Дякую і успіхів!
Mir`yena, Дякую й вам ;)
Ні.... Ну так не справедливо((((. А де гарний кінець?
Ирина Ляшенко, Дякую, цікаво було б почитати, що вам у них сподобалось чи ні ;)
З усіх ваших робіт ця найкраща. Тому сподіваюсь на продовження з хеппі-ендом)
Вікторія Кшивак, Дякую) Все залежить від мого любого демона)))
Як кінець...? А продовження буде?
Нора Нойс, Треба буда кликати знову хлопців у гості ;)
О, клас! Буде що ввечері почитати.
Вітаю з новинкою.
Вів Жарні, Дякую, чекаю, лапуся, з критикою ;)
сумний кінець.... шкода.... так хотілось щастя для обох..
iryna, Хто зна, може щастя ще десь чекає ;)
Вітаю) Щастя, здоров'я... Вдячних читачів)))) Біжу читати))))
Нора Нойс, Дякую, сонулька. Чекаю нотацій))))
Це точно, бжола та муха, обидві комахи, але кожні бачать світ по своєму.
Зорін Андрій, ))) Ага, хоча він взагалі зовсім інший ;)
Вітаю з новою роботою). Очікую хороше продовження вечору за прочитанням)
Zhelizna, Дякую, напишете як пішло))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати