Оповідки Ігоря №1. Помилкова олімпіада

Пропадати, так з музикою. Я вже і тему твору забув, бо просто писав про своє відно‐
шення до "РОДИНЫ" і любов до своєї Батьківщини. Писав відверто і нахабно. Думок не
ховав, тільки оформляв свої думи літературною українською мовою. Поранена рука не
завжди встигала за швидкістю появ шалених дум в моїй голові. Прийшлось працювати
ще й і перекладачем між розумом і нахабством.