Обпалені коханням 18+

Я не знаю, чи то було кохання, чи просто гра в нього. Але у результаті програли двоє. Я втратила довіру. А він людину яка по-справжньому його кохала.

Хапаюсь за ручку дверей, роблю глибокий вдих, й на видиху відчиняю грьобані двері у своє власне пекло.

- Стукати ти так і не навчилась. - Звучить голос від якого й досі мурахи біжать по тілу.
- А ти гарних манер. - Видаю ковтаючи клубок, що застряг в горлі.

- Ну... проходь. Чому стала ? - Командує.

Гордо здіймаю голову. Не хочу виказувати свого страху. Крокую в глиб кабінету. Серце скаженіє, в голові лише одна думка "хоч би не дізнавався".