16 646
“Чужа дружина”
Анотація до книги "Небом вінчані"
Молодята дізнаються, що не можуть мати спільних дітей. Для розради вперта парочка знаходить роботу за кордоном. Він - програміст, вона - перекладачка. Тому доля заносить їх в невеличке консульство посеред Європи. Там юний офіцер охорони шалено закохується в перекладачку. На одному з виїздів, вони проводять разом бурхливу ніч. Для роботи на прийомах вагітна жінка вже не підходить і пара повертається на Батьківщину. В тихій сім'ї народжується та підростає красиве дитя, але ж офіцер випадково дізнається, що має сина. Він приїздить познайомитись зі спадкоємцем і до колишніх коханців повертаються неймовірні почуття...
Зміст книги: 20 глав
33 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти♥️Дорогі друзі! На Ваш розсуд дарую книгу, котру створила доволі давно. Вона мала дещо інший зміст і стиль та була написана поганською мовою. Автоперекладачем не користуюся принципово. Таке палке кохання, вимушена розлука, а ще маленький хлопчик - один на двох чоловіків викликають сильні емоції. І найголовніше у творі - це біль та непоправна втрата на самому щасливому злеті. Так вирішила доля і я запрошую читачів пройти з моїми героями їх нелегким шляхом та щиро перепрошую за Ваші сльози... Мій телеграмканал працює за посиланням: https://t.me/vladaklimova500. Запрошую!
Твір важкий і прекрасний. Мені було важко усвідомлювати, що миттю настало "все" і повернути життя воїну не можна)) Він рятував інших і хотів трохи щастя собі. Все коротке життя віддав одній жінці. Дякую автору за неперевершені емоції і бажаю нових творчих відкриттів!))
Andre, Вітаю, Andre! Так склалося, що основа твору - це події пережиті справжніми людьми. І спочатку я написала правду, а потім інколи сама перечитую і в кінці плачу. Дійсно шкода героя, але чомусь не ЇЇ. Ту, котра могла все змінити... Дякую за Ваше серце і розуміння!!!
Почала читати цю історію і не згодна з Автором. У таких почуттів немає часу,вони вічні.)) Тільки чОму життя таке несправедливе і відбирає найкращих? Дякую за щирі емоції і бажаю автору подальшого натхення!
Танюша Таня, Добрий день, Танюшо! Написала емоційний та реалістичний твір, що на жаль перегукується з теперішніми подіями, де гарні чоловіки гинуть на війні. Але Ви праві, величні почуття не знають ні кордонів, ні років... Все, як я написала: не підвладні відстані і часу. Дякую за Вашу чуйність!
Дуже зворушливо!
Ірина Іллівна, Щиро вдячна Вам, Ірино Іллівно, за розуміння душі автора. Вітаю в родині моїх підписників та впевнена, що Ви знайдете серед моїх книжок ще багато зворушливого. Запрошую до читання!
Історія змушує задуматись, чи завжди ми витрачаємо свої життя на "тих" людей. Чомусь так трапляється, що там, де велике взаємне кохання, там і біль, а іноді й смерть. Не засуджую Софію за прояв слабкості й вірю, що син "витягне" свою матусю)) Дякую за таку чуттєву історію))) Досі під враженням))) Натхнення вам))) Ваші твори - це вірші у прозі, як я називаю. Чимось схоже зустрічала у М.Стельмаха, в його творах "Дума про тебе", "Велика рідня". (Читаю й класиків)
Влада Клімова, Щиро дякую)))
Життєві історії завжди мають у собі щось таке, що називається моментом. Моментом, який хочеться запам'ятати та залишити, як єдиний спогад...
Читач Букнету, Життя людини - це взагалі крихта від миттєвості вічності. Тут я створила образ, котрий незалежно від статусу, прожив коротку світлу мить. Але там де є життя - завжди буде смерть... Дякую!
Він вмів кохати, боронити, віддавати. Вона кохала, все приймала, але не те постійно обирала... Ця історія особлива, забути її буде важко й потрапила вона в самісіньке серце. Дякую, що розповіли її та подарували можливість її прочитати.
Влада Клімова, Дякую, Владо! Обов'язково скористаюся порадою щодо "Щоденників", бо "Карається смертю" вже почала читати.
Дуже гарна історія. Романа шкода..... Дякую
Катерина Ситник, Вітаю, Катерино! Щиро вдячна Вам за оцінку і згодна, що дуже шкода. Я написала про гарну людину, якій пощастило кохати жінку й захищати Батьківщину, навіть стати татом, але зі щастям не поталанило. Дякую за підписку! Сподіваюсь Вам сподобаються й інші мої роботи.
Ви мені серце вирвали… Плакала весь час. Як же боляче втрачати тих, хто єдиний для тебе.
Страшенно шкода Романа, а от Софію не дуже. . Це ж ким треба бути, щоб знати, що хлопець стрілявся через тебе і далі собі спокійно жити в сім‘ї з чоловіком, якого навіть не любиш…
Olena, Шановна Олено! Щиро вдячна Вам за проникливість і розуміння душевної історії, котру я створила частково зі справжніх подій. Я не могла змінити їх долі, адже це правда. Тільки старанно передала емоції та завжди перепрошую за сльози читачів. Так, Софія кохала, але розлучила сина зі справжнім батьком і обрала стабільність... На жаль! Вітаю Вас у родині моїх підписників і знаю, що такий чутливий читач знайде багато добра та жіночого щастя на сторінках моїх книг.
оце сама перша Ваша книга ,яку я прочитала ,потім була Колібрі ,Незабудка.не прочитала лише Серце Парижа.
Ldmk, Людмило, автора тішить те, що його книги допомагають розрадити у скрутні часи.
♥️Дорогі друзі! На Ваш розсуд дарую книгу, котру створила доволі давно. Вона мала дещо інший зміст і стиль та була написана поганською мовою. Автоперекладачем не користуюся принципово. Таке палке кохання, вимушена розлука, а ще маленький хлопчик - один на двох чоловіків викликають сильні емоції. І найголовніше у творі - це біль та непоправна втрата на самому щасливому злеті. Так вирішила доля і я запрошую читачів пройти з моїми героями їх нелегким шляхом та щиро перепрошую за Ваші сльози... Мій телеграмканал працює за посиланням: https://t.me/vladaklimova500. Запрошую!
Нащо ж так боляче писати... Пробачте, та немає інших слів...
Влада Клімова, Дякую
Дякую за дуже гарну історію . Вам творчих успіхів та натхнення
Oksana Balagura, Вітаю, Оксано! Я дуже рада, коли читачеві подобаються мої твори. Всі вони наповнені моєю душею, а герої промовляють до Вас найкращими з почуттів. Цей твір єдиний без хепі-енду. Всі інші про торжество Кохання і Добра. Якщо Ви ще не в родині моїх підписників - ласкаво прошу! Немає сенсу рекомендувати окремий твір - заходьте, читайте, насолоджуйтесь!
Мої вітання. Початок історії нагадав мені розповідь подруги, яка колись перебувала у лікарні і отримала таку ж пропозицію й теж від того, до кого зверталася, тільки безкоштовно) Жінки, коли стикаються з такою проблемою дійсно втрачають глузд.
Олеся Мрійниця, Доброго ранку, Олесю! Бачу, я забрала у вас трохи снів. Але ми щасливі люди, бо годин часто не помічаємо. Рада, що книга вам сподобалась. Не хочу відволікати вас від творчості, але рука тягнеться рекомендувати для такого романтичного поціновувача коротенькі "Скажи, що любиш" або "Його колібрі". А ще краще - читайте всі підряд на моїй сторінці. Хепі-енд, у віршах чи прозі та мій романтичний стиль філософії людської душі - незмінний. Успіху і до зустрічі!
Книга неймовірна! Прочитала вже давненько і кілька разів поривалася написати відгук. Але емоції зашкалювали, а сльози заважали розбірливо набирати текст. Якби Макс відступив і Софія залишилася з Романом... Якби Роман прислухався до Софії і не поїхав після їхньої останньої зустрічі... Якби... Якби... Але й Макса не можу категорично засуджувати. Він став хорошим батьком Ярику, кохає дружину і бореться за свою родину, як уміє. Знову ж таки якби вони втрьох якось спробували поговорити і вирішити ситуацію, що склалася... Звичайно, хтось мав би відступити... Але, сталось так як сталось. Трегедії уникнути не вдалося. На жаль, життя - не завжди казка зі щасливим кінцем. А так хочеться...
Влада Клімова, Дякую за Вашу творчість. Натхнення Вам. Читатиму Ваші твори.
Цікаво пишете. Зачиталася....
Ксенія Демиденко, Дякую, Ксеніє! Я завжди рада, коли моєму читачеві цікаво. Якщо Вам підходить стиль римованої прози - запрошую почитати "Карається смертю". Назва правдива, але фінал щасливий. Запрошую!
Щиро дякую за такий прекрасний роман! Тільки на жаль з трагічним закінченням ! Чекаю нових творів !
Марія Герасимів, Вітаю, Маріє, в родині моїх підписників! Дуже вдячна за Вашу оцінку цього твору і тепер у Вас є можливість оцінити щасливий фінал в усіх інших творах на моїй сторінці. Там багато світла і добра - це не хвастоші, а бажання зігріти душу читача, в наш тяжкий час. Приємного читання!
Ваш стиль написання - щось неймовірне, захоплююче...чуттєва історія , прониклива. Прочитатала вже багато, але в перше плачу так... я їх всім серцем покохала...
Але ж і в житті буває так : через сумніви, страхи закохані по вуха роблять помилки замість того щоб бути разом, а коли вже наважуються , наче доля, за минуле, роз'єднує щасливих, назавжди...
Неймовірно вдячна, успіхів, та мирного неба всім нам!
Ганна, Дякую, Ганно! Я запрошую Вас у сім'ю моїх підписників. Там багато Ваших однодумців і будете знати все про мої нові книги. Скоро їх з'явиться ДВІ...
Дякую за неймовірно цікаву розповідь.
Влада Клімова, Доброго дня, Маріє! Хочу перепросити за довге очікування продовження історії "Кохання. Без права на помилування". Ви підтримали стару версію і за це я Вам неймовірно вдячна. Я думала Ви серед моїх підписників і бачите оновлення. Роман, практично, новий. Герої мають багато інших рис. Є цікаве продовження з позитивними змінами й емоціями. Дуже чекаю Вас в підписниках, Ви мене надихаєте!
Така неймовірно щемлива історія справжнього кохання запала в душу.Дуже жаль всіх трьох,хоча навіть таке коротке і таке болюче кохання варте,щоб віддати за нього життя,не кожному випадає щастя відчути такі почуття.Немає повісті сумнішої на світі ніж повість про Романа і Софію.
Олена Колодєєва, Доброго вечора, Олено!
Неймовірно вдячна Вам за таку точну і проникливу оцінку мого твору! Кожне слово в саму суть, бо я вважаю своїм покликанням писати про істинні почуття, радість і біду, що живуть поряд.
Щиро запрошую Вас почитати мій роман "Пообіцяй забути", там багато щирості, добра, кохання.
Ви зможете більше дізнатись про моїх героїв, підписавшись на мою творчіть. Запрошую!
Боже, я ревіла і хлипала, як корова!!! Навіть шекспірівський жанр (ненавиджу його) Вам простила! Ні секунди б не хотіла бути на місці Софії!
Це - шедевр, просто, в наших реаліях, хочеться хепі енду.
Наталія Вереснюк, Вітаю, Наталіє! Не хочу буди нав'язливою, але пам'ятаю, що Ви бажали хепі-енду. Так, твір написаний повністю вашим ненависним стилем, вибачте, але дійсність у романі того варта. Якщо буде час і бажання - ласкаво прошу!
Історія до сліз... Дякую.
Віта Мандрика, Добрий день, Віта! Дякую, що цінуєте світ моїх героїв. Зараз дописую роман "ПОобіцяй ЗАбути" і з назви виглядає так, наче історія сумна. Це зовсім не так. Там щасливе кохання, дітки і колосальний інтерес читача. Завітайте! Запрошую у сім'ю моїх підписників, буде цікаво!
потрясло написання книги--віршований романтик.Дякую
Джейн Верность, Вітаю, Джейн! Дуже дякую за підтримку віршованого стилю. Зараз розпочинаю нову книгу саме римованою прозою. Та були відгуки, що це вже не в моді. А я вважаю, що Кохання і романтика вічні. Ваш відгук надихнув. Чекайте новинку!
Дуже дякую, Тетяно! Я згодна: життя буває несправедливим. Якщо Вам сподобався мій проникливий стиль - запрошую до читання мого нового роману "Без права на помилування". Боротьба за життя і кохання там на надриві, але кінець щасливий. Читачки просили мене саме про це. Я справилась! Запрошую Вас у свої відстежувачі. Я пишу про щастя й про біль, але намагаюсь робити це красиво.
Немає слів,тільки сльози....так боляче... дякую...
Моментами історія нагадала мені поезію. Нача Шекспіра читаю, але то Ваш твір. Талановито написано! Успіхів та натхнення:)
Марина Тітова, Вітаю, Марино! Й дуже дякую за Шекспіра. Ну є в мене гріх писати римованою прозою. Зараз багато читачів не любить цей стиль. Але ж то на поціновувача. Запрошую до моїх нових творів.
чудова оповідь,але так хотілося щасливого завершення
Наталия Степанец, Доброго вечора, Наталю! Я Вам вірю, та на жаль, вже нічого не вдію.
Народжую нову історію "Без права на помилування". Там багато життєвої біди,
але фінал обіцяю щасливий. Запрошую!
Вітаю, Наталю! Автор - людина багатослівна, але прочитавши Ваш комент, розгубилася. Немає слів - ДЯКУЮ! Вибачте за римовану прозу, але це мій бувший коник в творах російською. Є багато моїх віршів, але тією мовою тепер не пишу. Я знаю, що в нашому житті дуже необхідний позитив. Намагатимуся з усіх сил. Бачу, що Ви любите відкриту душу, тому чекаю серед моїх підписників.
ДУША буде, обіцяю!!!
Вітаю із завершенням книги!!!! Чекою новинки !!!!
Тетяна Максимчук, Дуже дякую! Тетяно, я в процесі. Обіцяю: новинки будуть!
Коментар видалено
Коментар видалено
до сліз.
дуже дякую за чудову книгу!
натхнення вам!
Тетяна Максимчук, Дякую, Тетяно! Рада, що моя душа знаходить співрозмовників. Щиро запрошую в сім'ю моїх відстежувачів. Буду вдячна за зірочку.
Книга наймовірна в кінці розірвало душу.Так сильні жінки мають виконати всю місцю до кінця і тоді лише беде дароване щастя!!!
Luba B, Доброго вечора, Любонько! Саме такі слова про книгу роблять автора щасливою людиною та надихають творити. Дякую!!!
Дорогі мої читачі! Дуже вдячна Вам за увагу до надривного та, можливо, повчального твору "Небом вінчані". Щиро кажучи - це майже реальна історія доволі близьких мені людей. Вона важка, але ж життя не перепишеш! Хотілося б почути відгуки, щоб було натхнення творити для Вас...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати