У шістнадцять років Соломія приїжджає до Луцька з однією дорожньою сумкою, старою фотокарткою та адресою чоловіка, який пішов від її матері ще до її народження. Вона готувалася до скандалу, зачинених дверей або фальшивої жалісливості. ​Але замість «злого батька та хижої мачухи» зустрічає втомленого викладача, який досі не пробачив собі давньої помилки, і його дружину-юристу: жінку з холодним розумом, яка звикла думати про власних дітей, та чомусь не може виставити чужу дитину за поріг.
​Нове місто, нова школа і хлопець із сусіднього двору: вісімнадцятирічний Сеня, про якого навіть рідна сестра каже, що він «черствий сухар».