- Знаєш в чому твоя проблема? - чудовисько дивиться на мене жовтими очима, неприродньо розтягнувши рота в усмішці. На білосніжній сорочці видніються плями багряного кольору. - Ти намагаєшся втекти від свого найбільшого страху, але так і не зрозуміла, що тобі ніколи не вдасться втекти від самої себе. Бо ти і є свій найсильніший страх і ворог. На-за-вж-ди.
Воно кривиться і кімнату просочує почуття відрази.
Я різко розвертаюсь до великого дзеркала, що весь час стояло навпроти і дивлюсь у своє відображення. Воно має рацію. Вони всі мали рацію. Я потвора, яка не варта того, аби жити. Я маю покінчити із цим. І я обов'язково це зроблю.