Іноді доля дає зустріти нам людей, яких ми давно залишили в минулому. Не для того, щоб усе почати спочатку, а щоб нагадати: деякі почуття ніколи не зникають безслідно.
Дощового осіннього вечора затишна кав’ярня стає місцем несподіваної зустрічі. Аліна й Олег не бачилися двадцять років. Колись вони були дітьми, які трималися за руки й вірили, що перше кохання триватиме вічно. Тепер у кожного своє життя, родина, діти та щастя, яке вони бережуть.

Та чи можна без хвилювання дивитися в очі тому, хто колись був цілим світом? Чи здатні спогади розбудити почуття, які, здавалося, давно заснули?
Між ароматом кориці, гарячою кавою та шелестом осіннього дощу народжується тепла історія про перше кохання, яке буде завжди особливим і залишить слід у серці.