Наречена мого ворога 18+

Я озираюся на приміщення РАЦСу, потім знову дивлюся на байкера. Від нього у мене просто мурашки по шкірі. Він може бути бандитом. Він точно «поганий хлопець», від яких наказували триматися якомога далі. Але він однозначно кращий за Горошенка. І я відкидаючи останні вагання, біжу до нього.
— Допоможіть… — виривається хрипом.
Він повільно оглядає мене всю — з голови до ніг. Від розпашілого подряпаного обличчя до роздертого подолу й босих ніг. Груди здіймаються над корсетом від важкого дихання.
Я відчайдушно закушую губу.
«Будь ласка, будь ласка, будь ласка», — подумки прошу. З очей стікає одинока сльозинка, яку не можу стримати.
— Невже наречений настільки поганий?