Руслан:
Рік тому мій приятель нижче пояса оголосив страйк. Лікарі кажуть здоровий, а голова панікує. Будь-яке побачення закінчується... незручно. Я майже записався в ченці, але зустрів її. Жінку, зовсім не схожу на мій типаж, але з якою все знову… запрацювало. Тепер моє завдання просте: втримати її й не порушити правило «жодних серйозних стосунків». Та є проблема: ця дівчина надто швидко перетворює наш випадковий роман на сімейне життя.

Аврора:
Я втомилася шукати кохання. Знайшла донора, завагітніла й налаштувалася бути матір'ю-одиначкою. Та доля підсунула мені ідеального чоловіка, в якого я закохалася по вуха! Але як сказати йому, що я при надії? Хоча… Якщо він встигне закохатися, тоді у мене з'явиться шанс втриматися на краю своєї мрії, а не впасти в прірву. Правда?..