Вона звикла знати більше, ніж інші. Відчувати наперед. Тримати контроль. Рятувати — навіть тоді, коли не просять.
У Карпатах її називають мольфаркою. У місті — просто дивною жінкою з блогом «про магію».

Він молодший. З іншого світу — раціонального, швидкого, без віри в те, що не можна пояснити. Він просто людина, яка втомилася і загубила себе.

Він не мав стати частиною її життя. Як і вона — його.
Вона звикла іронічно ставитися до різниці у віці й до таких, як він — столичних, самовпевнених, чужих.
Але ця історія виявиться не про легкі стосунки без зобов’язань.

З ним вона вперше за довгий час дозволить собі не вести. Не контролювати. І вперше — не знати, чим усе зрештою закінчиться.