96 196
Мені (не) боляче 18+
Повний текст ·
245 стор.
Анотація до книги "Мені (не) боляче"
— Не знала, що можна ненавидіти когось настільки сильно, але ти б’єш усі рекорди. За-би-ра-йся!!!
З глухим риком я йду просто на неї. ЦЕ Я ЇЇ НЕНАВИДЖУ! Мить і за горло притискаю Катерину до стіни. Чіпляється в мою руку кігтями і плюється просто в обличчя.
— Пусти мене… зараз!
— Інакше що? Що ти зробиш?
Хочу нарешті побачити переляканий погляд в її сірих очах, та де там! Сам не розумію, що роблю, коли вільною рукою розриваю жіночу сорочку. З тихим цоканням гудзики розлітаються по підлозі.
Хочу принизити її...
Та щось відбувається.
Катю досі трусить в моїх руках, але я не відчуваю спротиву. У повітрі між нами літає дещо давно забуте. Подих перехоплює, щойно я розкриваю сорочку і помічаю знайоме тату під серцем. Залишила, вона його залишила…
З глухим риком я йду просто на неї. ЦЕ Я ЇЇ НЕНАВИДЖУ! Мить і за горло притискаю Катерину до стіни. Чіпляється в мою руку кігтями і плюється просто в обличчя.
— Пусти мене… зараз!
— Інакше що? Що ти зробиш?
Хочу нарешті побачити переляканий погляд в її сірих очах, та де там! Сам не розумію, що роблю, коли вільною рукою розриваю жіночу сорочку. З тихим цоканням гудзики розлітаються по підлозі.
Хочу принизити її...
Та щось відбувається.
Катю досі трусить в моїх руках, але я не відчуваю спротиву. У повітрі між нами літає дещо давно забуте. Подих перехоплює, щойно я розкриваю сорочку і помічаю знайоме тату під серцем. Залишила, вона його залишила…
“Вона - його колишня і перше справжнє кохання, яке він покинув. І цього разу вона не лише вирве його серце, а й переможе на виборах мера. Чому між ними така люта ненависть? ”
Зміст книги: 55 глав
322 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВсе ж таки він правий... вона така ж вперта і цілеспрямована, як і він! Піде напролом заради своєї мети! Та тільки вона не подумала, що ця мета може боляче їйдати здачу! Я дуже люблю порівняння Люко Дашвар... ''Ніч у лісі - те саме, що проблеми в житті: ти ніби і знаєш шлях, який виведе з глухого кута, та кожен новий крок сіє сумніви, пропонує повернутися, і скоро дорога перетворюється на битву не з ніччю і чорнотою, а лише з собою''. Дякую за продочку!)
Віра Вікторівна, Все ж Катя донька свого батька) може використає це на благо)
У мами Лева така ненависть тільки конкретно до Каті й її мами ?...
Іра Сітковська, До Каті з мамою, бо не варті бути родичами славетної родини
Отже Катя не позашлюбна донька Радзієвського, а помилкова.......а в ідеалі, щоб взагалі не його донька)
Людмила Андрощук, я сподівалась до останнього...
А що з Левом????)
Людмила Андрощук, Дізнаємось трохи згодом)
Повторюсь краще б ніякого, ніж такий ((
А що означає фраза " мій рід таки матиме продовження"?
Арина хіба не його дочка?
Іра Сітковська, Запам'ятайте цю думку)
Ну що ж ... Оленяка може спокійно трахати Катьку, не боячись нічого отримувати дивіденди з вкладу ;-)
Іра Сітковська, ОЛЕНЯКА
і хоч у Раздієвського чисто відсутні стоп -крани , але тут як на мене ще явно надання перебільшеного значення жіночій посмішці у трактуванні чоловіків - зелене світло "готова на все і саме зі мною"...)
Що ж... про історію матері Каті та хто її батько ми дізналися. Тепер лишається дізнатися про матір Лева... гадаю, що там теж буде від чого шарахатись... Дякую за продочку!)
Огогоооо!!!!!.....
ні, я так цього не хотіла (((
Це що ж виходить ОЛЕНЯКА трахав свою дочку ))) Мда пані...
Іра Сітковська, Ну авторка ж любить експериментувати ;-)
А що, якщо Борис і є батьком Каті.... Я просто в захваті від сюжету цієї книги. Це щось неймовірне
Іра Сітковська, Думаю, що це не Борис, а людина, з якою він дуже тісно співпрацював…
Ото буде цікаво, якщо вона його донька!)
Людмила Андрощук, Але дізнатися, що твій батько вбивця...краще ніякого! Тоді!
Оте фото , Катерина з мамою, яке зберігає Грабовський, цікаво, де воно спливе?) У потрібний момент! А зараз глава знову інтригуюче завершена!))
Іра Сітковська, люблю інтригувати до останнього, щоб у вас завжди залишався приємний післясмак)
Мдаааа, а мама Лева ще гірше стерво, ніж батько, бо той хоч не приховував свого гнилого нутра.....і найцікавіше те, що її ж саму за особистість не вважали, а поваги від чоловіка мала рівно стільки, як ганчірка, в яку ноги витирають)
Людмила Андрощук, мама Лева цікава жіночка, ми ще до цього трохи повернемось)
Ем, ну це ж не може бути сам Борис? ...інакше б був зовсім треш, це я про реакцію на фото!
Іра Сітковська, все детально обговорено в сьогоднішній главі) дочекайтеся, обіймаю)
От тільки не кажіть, що Борис... добре знає жінку на фото!
Yuliia, трохи знає, сьогодні опівночі дізнаємось)
Ага, ще не всі сюрпризи автора відкриті?!?!
Йой!!!!
Nataliya Parfenyuk, ще не всі, ще буде чим порадувати і здивувати любих читачів)
Що ж він там побачив?)))
Лео Нур, загадка)
Спогади -сни-фантазії Каті дуже ....і дуже)) Але вона і досі не вірить у кохання Лева! добре, що нарешті відболіло і відпустило.
Мер міста винен у всьому ? угу...наш мер уже на 2 каденції постійно в звинуваченнях, але він вміє і відповідати на них! ))
Іра Сітковська, Катя буде цікавим мером, але просто не буде однозначно
До аеропорту хтось доїде?)) ...але, крім жартів,Лев тішить все більше!
Іра Сітковська, До аеропорту Лев таки не дістався...
Думка про появу мами закралась... навіть кислоту в руках уявила)) Останні потуги, але для чого? Це ж, як конвульсії перед смертю) Щоб сісти за грати за чоловіком? А жінка дійсно здивувала... виходить, що не така вже вона біла і пухнаста!) А те, що її в сім'ї за людину не рахували... так ми ж не знаємо якого роду-племені вона сама! Он, як Аріна співає! Можливо щось схоже і в неї! Дякую за продочку!
Віра Вікторівна, Запам'ятайте цю теорію)
То оце те, що побачив Лев?) а ми вже тут надумали....)
Хочеться, щоб дівчинку вдалося вдочерити!
Іра Сітковська, Ну майже) те, що побачив Лев, ми дізнаємось значно пізніше)
Несподівано, не чекала такого вчинку від Лева.... Це справжній подвиг))). Нарешті, Грабовський-молодший подорослішав)))
Людмила Андрощук, він усвідомлює глибоку провину перед Катею і сильне розчарування у власній родині) плюс набридло відчувати себе безпомічним
Взаємне кохання найчастіше має зовнішнього ворога, на якого ми зачасту не звертаємо уваги... це чужа думка! Або ж і банальна заздрість! Або ж... суспільство! Світло нашого щастя дратує тих, кому його бракує... Але ми, засліплені своєю любов'ю, часто просто сліпі, не бачимо прямої шкоди, яку нам завдають суспільні асоціації! Тому особисте життя, особливо там, де все виходить, має бути глухо закритим від допитливих очей! Це називається "захист свого щастя. " Життя... це завдання, яке ще ніхто не вирішив без помилок... І нам гадати наперед... що буде, мабуть, немає сенсу, бо все буде так, як задумав Бог. А його плани завжди кращі, ніж наші! Дякую за продочку!)
Віра Вікторівна, дякую за такий глибокий відгук, обіймаю)
Вона його кохання, натхнення, слабкість та сила. Добре, що знайшов можливість все зʼясувати, переоцінити, прийняти та почав діяти. Знайшов шлях та можливості. Стає справжнім Левом)
Yuliia, Таким він мені дуже подобається)
Леве, респект!)...
Он навіть тяга до малювання прокинулась знову!
Вчиняє то він правильно, відпускає і не тисне. Але минуле не повернеш, та може бути нове, майбутнє, і хто сказав, що не з Катериною?)
Іра Сітковська, Так, Лев хоче змінити все...)
Лев вирішив віддати себе на заклання... А вона... Боря, ти отямився? Коханий! Тьфу!
''Цілунків безліч... Безліч откровень...
І цілі ночі наших ніжних вогнищ...
Який, чуттєвий, ми зустрінем день...
В нас залишиться - божевільний спомин...
Солодкі фрази - на твоїх устах...
В твоїх руках - моє безсиле ехо...
Любові небо - у твоїх очах...
І я, тобі, відповідаю тихо...
Нехай обійме нас - безлюдний світ!
Ми поруч... Нам не треба шуму...
Нам, нашу ніжність...Щоб, ще мить...
А потім... Спомин - нам, і більш нікому...''
*Vira Abramuyk*
Іра Сітковська, Не найгірша спроба поставити крапку у стосунках)
Пристрасно хвилююча глава! Ех, біля Катерини тепер двоє чоловіків, які її оберігають!))
Іра Сітковська, Пристрасті не на жарт розпалюємо)
Те, що відбулося між Катериною і Левом, це, звичайно, кайффф)), але......
Але ж як тривожно Катя пережила ніч, поки Борис був у важкому стані((
Людмила Андрощук, Скажімо так: її тривожність було кому вгамуввти
Тобто Бориса все-таки ніколи не любила. Використала ОЛЕНЯКУ , і в обійми до іншого.)
Лео Нур, пффф... а це відразу не було видно? Я так і казала... пристосуванка!
Це було так природньо. Для обох. І солодко, і боляче, і назавжди. Лев пішов, аби захистити й все виправити. Буде свідчити проти батька, тестя й себе?
Yuliia, Рада, що все можна було відчути саме так, природньо) Лев має хоча б спробувати щось змінити, наступна глава після дня відпочинку вже від нього
І знову, вся її любов до Бориса вилилась у пристрасті з Левом!)
Іра Сітковська, ахах, мрія)
От дійсно я кайфонула від глави)))
Іра Сітковська, Дякую, я така рада, обіймаю))
Оленяка гине , аби прекрасна дама звалила з коханцем
Лео Нур, ааа
А чого загинути має Борис? ((((Хай це буде Лев. Хоч одну добру справу зробить у житті. Все одно, як людина, він лайно.
Лариса Гаврилюк, А краще б ніхто не загинув!
Катя забере малу до себе... це шанс пізнати материнство, нехай і так. Бориса вб'ють... він сам так вирішив, того ж і телефон лишив. Лев... принаймні, вони зможуть цивілізованого спілкуватись. Щось більше між ними... не думаю! Дякую за продочку!
Віра Вікторівна, ну треба ще потримати вас в невідомості, бо буде не смачно читати наступні глави)
"Лети, Пташко!", тут і слів бракує, але якось дуже боляче.....
Людмила Андрощук, Борис довірився своєму супернику... розуміючи, що може більше не побачити Катю, як інакше?
Лети, Пташко...
Переживаю за Бориса!
Іра Сітковська, Цікава думка))) мені подобається
Лев сам? А де ж Борис? І що за відео?
Віра Вікторівна, завтра, бо в середу в нас вихідний, як і в неділю)) я щиро вірю в те, що ви дочекаєтесь)
Пані можна ж було трохи затягнути . Хай би Левенятко з Оленякою вираховували місце де ховають Катьку . Приїхали , а там труп.)))
Лео Нур, це все твої старі ідеї)
Сподіваюсь, що Лев вирішив перехитрити Радзієвського, зробивши вигляд, що погодився на запропонований Радзієвським сценарій, тому для того, щоб зіграти на камеру сцену Катіної "зради", він має забрати Катю з підвалу, дати їй змогу привести себе до ладу. А там, напевно, підіспіє Борис зі спецназівцями. От тільки Лев не очікував побачити в підвалі і дитину. Залишити дитину в підвалі, забравши лише Катю, він не може, тому має придумати вагомий аргумент для Івана, пояснюючи, чому забрав з підвалу і дівчинку. Навряд чи це сподобається Радзієвському, адже дівчинка для нього небажаний свідок, і рятувати її Радзієвському немає сенсу.
Лоре Лея, Перечитала щойно Розділ 39... Так, Лев саме так і сказав Борису, який не дозволяв йому пройти до Каті: "Та не дадуть Каті керувати, її вб'ють! Як ти цього не розумієш? " Ці слова Лева свідчать про те, що він мав намір лише переконати Катю відмовитись від посади. Виходить, що я, як і Борис, на думку Лева, маю якісь дивні ідеалізовані поняття, бо, прочитавши, як Лев картав себе, що слухав батька, що довіряв матері, що навіть, не поговорив з Катею, повірила, що він готовий спокутувати свою провину перед нею, допомогти їй дожати ще й Родзієвського. Але виходить, що Лев не готовий заради неї хоча б не заважати руйнувати імперію Грабовських.
Шкода вбиту Олену (
А може дівчинку, її сестру, врятують та вдасться вдочерити? Каті!?
Лоре Лея, угу.
Пан Грабовський нарешті стає Левом?
Yuliia, Принаймні спробує, а чи вийде?
"Суспільству не потрібна справедливість, йому потрібні розваги". Як же це правдиво, на жаль(((
Годують шоу ...і ми вже самі побачили, до чого це дозвело нашу країну! (
Причому шоу і зараз продовжується.(
Іра Сітковська, маємо, що маємо, але є ще "борітеся, поборете!"
"Поговорити" хоча хотіли б убити , убили б . Може Катька там переговорника звабить , чи кого то з охоронців;-)
Лео Нур, можливо, сьогодні дізнаємось)
Поки Лицарі "мірялися мечами", злі Чудовиська викрали їх Даму Серця)))...
Може Бориса і Лева об'єднає спільна проблема і вони подружаться)))?
Катерина Позняк, дуже прогресивно, як я люблю)
А я не буду перейматись цим викраденням... не хочу! Врешті-решт, вона знала з ким зв'язується і чого варто було очікувати!!! А от стосовно її роздумів дозволю собі висловитись) Так буває, що ми зустрічаємо свою людину надто пізно... Коли вже дуже важко щось змінити в житті... Але, як парадокс, буває ж така зустріч і занадто ранньою... коли ми ще не можемо реально оцінити важливість один одного у своєму житті... не готові на психологічному рівні! Так і втрачаємо один одного... А розуміння, що це і була наша людина... споріднена душа... приходить тоді, коли пройдена межа неповернення! І залишаються лише спогади і смуток...
''Чекати - болісно. Забувати - боляче.
Але найгірше зі страждань - не знати, яке рішення прийняти'' * Пауло Коельо*
Дякую за продочку!)☕❤️☘️
Віра Вікторівна, це точно)
Якісь "неправильні бджоли" )) - тобто почуття до Лева, що розбурхались через скільки років !
Іра Сітковська, ну вони не можуть сприйматися нею правильно, бо вона не знає всієї правди
От завжди знайдуться такі Олени, які свою зраду виправдовують заїждженою фразою: "У мене не було іншого виходу...". Вихід є завжди!, але людина шукає те, що простіше ....
Людмила Андрощук, так, слабка ланка є завжди...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати